Ухвала від 03.04.2023 по справі 140/1211/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

03 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/1211/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач, пенсійний орган) про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо не проведення нарахування та виплати з 01 грудня 2021 року для позивача щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн. відповідно до постанови КМУ від 14 липня 2021 року № 713; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 01 грудня 2021 року нарахування та виплату позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови КМУ від 14 липня 2021 року № 713.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугою років з 1996 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14 липня 2021 року відповідачем з 01 липня 2021 року здійснено перерахунок пенсії позивачу та нараховано 2000 грн. доплати до пенсії з подальшою щомісячною виплатою. Однак, у зв'язку з набранням законної сили рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року по справі № 140/9249/21 відповідач припинив здійснювати таку доплату з 01 грудня 2021 року.

Позивач 13 грудня 2022 року звернувся до відповідача із заявою про відновлення, починаючи з 01 червня 2022 року врахування у складі пенсії щомісячної доплати в сумі 2000 грн., передбаченої постановою КМУ № 713.

Однак, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 03 січня 2023 року повідомило позивача, що позивачу було встановлена доплата до пенсії відповідно до постанови КМУ № 713. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року по справі № 140/9249/21 був проведений перерахунок пенсії і розмір підвищення пенсії перевищує суму доплати 2000 грн., тому підстави для проведення такої доплати відсутні.

Уважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

У відзиві на позовну заяву № 0300-0902-8/7123 від 17 лютого 2023 року представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року по справі 140/9249/21 про перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення було здійснено такий перерахунок і розмір пенсії склав 13690,00 грн. (збільшено на 7270 грн.) З огляду на те, що розмір підвищення пенсії після її перерахунку перевищив суму доплати 2000 грн., тому підстави для виплати щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України КМУ № 713 - відсутні. У задоволенні позову просив відмовити (арк. спр. 18 - 20).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 16).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог необхідно залишити без розгляду, виходячи з такого.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 14 грудня 1996 року, (арк. спр. 8) та відзивом на позовну заяву.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 140/9249/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за вислугу років відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 15 липня 2021 року № ХА13711, із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01 квітня 2019 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року, на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 15 липня 2021 року № ХА13711, із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (арк. спр. 31 - 33).

Вказане рішення суду було виконане у спосіб здійснення перерахунку пенсії позивача, основний розмір якої після перерахунку з грудня 2021 року становив 13690,00 грн, при цьому до складу пенсійної виплати не включена доплата відповідно до Постанови № 713, що підтверджується перерахунком пенсії з 01 грудня 2021 року (арк. спр. 11).

До цього часу ОСОБА_1 отримував таке підвищення, що убачається з перерахунку пенсії з 01 серпня 2021 року (арк. спр. 10).

Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою від 13 грудня 2022 року про нарахування та виплату йому доплати до пенсії з 01 грудня 2021 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 (арк. спр. 12).

Листом № 135-12035/Д-02/8-0300/23 від 03 січня 2022 року ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що після перерахунку пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року по справі № 140/9249/21 основний розмір пенсії збільшився на 7270 грн. і становить 13690 грн., тому для встановлення щомісячної доплати в сумі, що не вистачає до 2000 грн. немає підстав (арк. спр. 13).

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

При вирішенні спору суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, які полягають у такому:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Позивач звернувся до суду з цим позовом лише 26.01.2023, про що свідчить відмітка на поштовому конверті, в якому позовна заява надійшла до суду (арк. спр. 14), тобто позивач пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку (а саме, за період з 01.12.2021 по 25.07.2022).

Згідно із частиною третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми статей 51, 55 Закону № 2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

За змістом статті 55 Закону № 2262-ХІІ строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 600/4491/21-а).

У спірних правовідносинах доплата до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 з липня 2021 року пенсійним органом не була нарахована, відтак приписи частини третьої статті 51, частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ у цій справі не підлягають застосуванню. Крім того, оскільки у цій справі спір виник щодо невиплати доплати до пенсії в сумі 2000 грн на підставі Постанови № 713, а не щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, тому норми частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ стосовно перерахунку пенсій без обмеження строком у спірних правовідносинах також застосуванню не підлягають.

Відтак, строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав у цій категорії справ визначається КАС України.

Суд також вважає, що отримання позивачем листа відповідача № 135-12035/Д-02/8-0300/23 від 03 січня 2023 року про відмову у встановленні щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн у відповідь на його заяву від 13.12.2022 (арк. спр. 12, 13) не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш як через рік після отримання пенсії за грудень 2021 року.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 також вказав, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. До того ж, за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Крім того, суд звертає увагу, що у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18).

Відтак, враховуючи те, що позивач пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом (тобто, за період з 01.12.2021 по 25.07.2022), належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивач не надав, тому суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду у зазначеній частині позовних вимог на підставі частини третьої статті 123, пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України.

Керуючись частинами першою, другою статті 122, частиною третьою статті 123, пунктом восьмим частини першої статті 240, статтями 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» за період з 01 грудня 2021 року по 25 липня 2022 року залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.І. Смокович

Попередній документ
110001305
Наступний документ
110001307
Інформація про рішення:
№ рішення: 110001306
№ справи: 140/1211/23
Дата рішення: 03.04.2023
Дата публікації: 05.04.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (01.08.2023)
Дата надходження: 31.01.2023
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії