03 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/458/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, пенсійний орган, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі ГУ ПФУ у Вінницькій області, пенсійний орган, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області № 907550144689 від 12 грудня 2022 року про відмову позивачу у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу»; зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку позивачу відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» з дати звернення з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 06 грудня 2022 року за № 205/1.16/2-22 та № 206/1.16/2-22.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії по віку за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV з 01 жовтня 2017 року. До того часу отримувала пенсію по віку відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723 «Про державну службу».
ОСОБА_1 07 грудня 2022 року звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області за місцем свого проживання із заявою про переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, який набув чинності 01 травня 2016 року. Відповідно до матеріалів пенсійної справи страховий стаж позивача становить понад 38 років, з них - 25 років стаж державної служби.
Розгляд заяви ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності був проведений ГУ ПФУ у Вінницькій області, яким було прийнято рішення від 12 грудня 2022 року № 907550144689 про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з тим, що позивачу призначалась раніше пенсія як державному службовцю по Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723 «Про державну службу», а за нормами Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ перерахунки пенсій державним службовцям не передбачені.
Уважаючи рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 12 грудня 2022 року № 907550144689 протиправним та таким, що порушує її право на пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
У відзиві на позовну заяву від 06 лютого 2023 року №0200-0902-8/11086 представник ГУ ПФУ у Вінницькій області позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що позивачу 13 липня 2004 року призначено пенсію за віком за нормами Закону України № 3723. З 01 жовтня 2017 року її переведено на пенсію за віком за Нормами Закону України № 1058, після чого 07 грудня ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення їй пенсії по віку за Законом № 889.
Вказує, що відповідно до пункту 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 14 вересня 2016 р. № 622 (далі Порядок № 622) право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, мають жінки, які досягли пенсійного віку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону. Враховуючи, що пенсія за нормами статті 37 Закону № 3723 вже призначалась ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у призначенні пенсії.
Щодо позовної вимоги стосовно визначення розміру пенсії відповідно до наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданих Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 06 грудня 2022 року за № 205/1.16/2-22 та № 206/1.16/2-22, вказує що дана вимога є передчасною, оскільки предметом розгляду було саме право позивача на перехід на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу», а не розмір такої пенсії.
Зазначає, що Порядком № 622, постановою правління ПФУ від 17 січня 2017 року № 1-3 затверджено форми довідок для призначення пенсії, а форма довідок для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям не визначена законодавством.
З урахуванням викладеного представник ГУ ПФУ у Вінницькій області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 27-28).
У відзиві на позовну заяву від 02 лютого 2023 року №0300-0902-8/4990 представник ГУ ПФУ у Волинській області позовні вимоги не визнав, вказуючи, що позивачу пенсія за нормами статті 37 Закону № 3723 вже призначалась, тому рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області № 907550144689 від 12 грудня 2022 року про відмову позивачу у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» є законним та обґрунтованим, тому підстаи для задоволення позову відсутні. (арк. спр. 33 - 37).
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 23).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Позивачу первинно у 2004 році призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 №3723-ХІІ.
З 01 жовтня 2017 року ОСОБА_1 переведена на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
ОСОБА_1 07 грудня 2022 року звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою, в якій просила перевести її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ. Разом з заявою про перехід на інший вид пенсії позивач подала до пенсійного органу довідки, видані Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 06 грудня 2022 року за № 205/1.16/2-22 та № 206/1.16/2-22 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (арк. спр. 14) та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (арк. спр. 15).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мін'юсті України 27 грудня 2005 за № 1566/11846, заяви, які подаються особами, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання.
Пунктом 4.2 вказаного Порядку визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З урахуванням зазначеного Порядку заява ОСОБА_1 про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Вінницькій області, яке своїм рішенням № 907550144689 від 12 грудня 2022 року відмовило у перерахунку пенсії - перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (арк. спр. 11).
Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області № 907550144689 від 12 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати вказане рішення та зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку позивачу відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» з дати звернення з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 06 грудня 2022 року за № 205/1.16/2-22 та № 206/1.16/2-22.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який набрав чинності 01 травня 2016 року.
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До 01 травня 2016 року діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-VIII).
Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також згідно з пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Такі ж висновки щодо застосування норм права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03 липня 2018 року у справі №265/3709/17, від 19 березня 2019 року у справі №357/1457/17, від 15 серпня 2019 року у справі №676/6166/17, від 01 квітня 2020 року у справі №607/9429/17.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 грудня 2022 року позивач звернулася до пенсійного органу за місцем свого проживання із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу». На момент звернення із даною заявою вона отримувала пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.
При цьому судом встановлено, що до 12 липня 2004 року позивач працювала на посадах, віднесених до посад державних службовців, стаж роботи на державній службі становить 25 років 9 місця 24 дні, що підтверджується розрахунком страхового стажу ОСОБА_1 (арк. спр. 13).
Таким чином, на дату набрання чинності Законом №889-VIII (01 травня 2016 року) позивач мала понад 20 років стажу державної служби.
Водночас на дату звернення позивача із заявою про переведення із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця їй виповнилося 73 роки, тобто умова щодо віку виконується (60 років), та остання мала загальний страховий стаж 37 років 8 місяців 24 дні (арк. спр. 13), тобто умова щодо наявності відповідного страхового стажу теж виконується (з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років).
Отже, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, оскільки вимоги зазначеної статті щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби виконані.
Із змісту оскаржуваного рішення слідує, що підставою для відмови у переведенні на пенсію державного службовця слугувала та обставина, що позивачем вже було використане право на призначення та отримання пенсії державного службовця, а перерахунок пенсії за наданими довідками про складові заробітної плати № 205/1.16/2-22 та № 206/1.16/2-22 від 06 грудня 2022 року відповідно до Закону не проводиться.
Однак суд не погоджується з такою позицією пенсійного органу та зазначає наступне.
Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, призначеного за одним законом, на інший вид - пенсію в межах іншого закону.
Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії.
Суд звертає увагу на те, що за наявності у особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону законодавець не забороняє такій особі після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись до органу пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за іншим законом.
Таким чином, в даному випадку має місце призначення іншого виду пенсії, а саме пенсії відповідно статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
За таких обставин безпідставним є висновок про відсутність у позивача права на пенсію за Законом №3723-ХІІ, а рішення від 12 грудня 2022 року №907550144689 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про визначення розміру пенсії на підставі довідок про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця № 205/1.16/2-22 та № 206/1.16/2-22 від 06 грудня 2022 року, виданих Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації, суд зазначає наступне.
Позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, пенсія ОСОБА_1 підлягає обчисленню у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках № 205/1.16/2-22 та № 206/1.16/2-22 від 06 грудня 2022 року, виданих Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 січня 2023 року у справі №340/4184/21 (пункт 32) та узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач - ГУ ПФУ у Вінницькій області як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що рішення від 12 грудня 2022 року №907550144689 прийняте відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.
Враховуючи, що рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 12 грудня 2022 року №907550144689 позивачу безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця, то з метою належного та ефективного захисту порушених прав позивача адміністративний позов слід задовольнити шляхом визнання протиправним і скасування спірного рішення, зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області перевести ОСОБА_1 з 07 грудня 2022 року на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ та здійснити перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідок про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 06 грудня 2022 року за № 205/1.16/2-22 та № 206/1.16/2-22.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області, рішення якого скасоване, судовий збір в розмірі 1073,60 грн, сплачений згідно з квитанцією від № 0.0.2806643427.2 від 08 січня 2023 року (арк. спр. 9) та зарахований до спеціального фонду державного бюджету України (арк. спр. 22).
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 7, ідентифікаційний код юридичної особи 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12 грудня 2022 року №907550144689.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області перевести ОСОБА_1 з 07 грудня 2022 року на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 №3723-XII та здійснити перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідок про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 06 грудня 2022 року за № 205/1.16/2-22 та № 206/1.16/2-22.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович