03 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/1034/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо непроведення з 01 липня 2021 року нарахування та виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 01 жовтня 2010 року отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-XII).
На виконання Постанови №713 ГУ ПФУ у Волинській області з 01 липня 2021 року здійснювало йому щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн. Однак після проведення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі №140/14102/21 перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідач з 01 квітня 2022 року припинив виплату такої доплати до пенсії.
На звернення позивача 13 січня 2023 року про проведення доплати, передбаченої Постановою №713, листом від 16 січня 2023 року ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що оскільки від перерахунку пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі №140/14102/21 основний розмір пенсії збільшився на 7055,97 грн і становить 12289,71 грн, тому для встановлення щомісячної доплати в сумі, що не вистачає до 2000,00 грн немає підстав.
З такими діями відповідача ОСОБА_1 не погоджується, оскільки перерахунок пенсії з 01 грудня 2019 року був проведений ГУ ПФУ у Волинській області на виконання вказаного судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01 березня 2018 року, що не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому, на думку позивача, він має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.
З наведених підстав та з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22 позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву №0300-0902-7/6788 від 15 лютого 2023 року відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з огляду на те, що з 01.07.2021 загальний розмір пенсійної виплати позивача складав 7233,74 грн, в тому числі щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн згідно з постановою КМУ №713, а оскільки позивачу на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі №140/14102/21 з квітня 2022 року проведено перерахунок пенсії, в результаті якого розмір пенсії позивача збільшився на 7055,97 грн і становить 12289,71 грн, тому підстави для виплати щомісячної доплати відповідно до Постанови №713 відсутні.
Стосовно вимоги про стягнення із бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області витрат за надання професійної правничої допомоги та судового збору, зазначає, що наданим до адміністративного позову описом наданих послуг адвокатом, часу їх виконання, здійснених ним витрат, не підтверджено розумності їх розміру та співмірності, а тому підстав для стягнення з відповідача 2000,00 грн за надання правничої допомоги немає.
З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року позовну заяву, на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України було залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
20 березня 2023 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог у якому ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії щодо не проведення з 01 серпня 2022 року нарахування та виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з 01 серпня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року продовжено розгляд цієї справи.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 01 жовтня 2010 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.10) та матеріалами пенсійної справи №0303002209-МВС (а.с.11,16-17).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі №140/14102/21 позов задоволено повністю, зокрема, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо не проведення з 01 грудня 2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області” від 01.11.2021 №33/23-1802д про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області” від 01.11.2021 №33/23-1802д про розмір грошового забезпечення, з врахуванням зазначених у ній сум та видів грошового забезпечення.
Вказане рішення суду було виконане у спосіб здійснення перерахунку пенсії позивача, розмір якої до перерахунку становив 7233,74 грн у складі якої була передбачена доплата до пенсії відповідно до Постанови №713 у розмірі 2000,00 грн, після перерахунку з 01 квітня 2022 року розмір пенсії склав 12289,71 грн, а у складі пенсійної виплати не була передбачена доплата до пенсії відповідно до Постанови №713, що підтверджується витягами про перерахунок пенсії з пенсійної справи №0303002209-МВС.
Позивач 13 січня 2023 року звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати невиплаченої надбавки до пенсії в сумі 2000,00 грн щомісячно згідно з Постановою №713 (а.с.14).
Листом від 16 січня 2023 року №1051-1270/С-02/8-0300/23 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що з 01.07.2021 загальний розмір пенсійної виплати позивача складав 7233,74 грн, з яких 5233,74 грн - основний розмір пенсії, 2000,00 грн - щомісячна доплата до пенсії передбачена Постановою КМУ №713. Оскільки від перерахунку пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі №140/14102/21 основний розмір пенсії збільшився на суму 7055,97 грн і становить 12289,71 грн, тому для встановлення щомісячної доплати в сумі, що не вистачає до 2000,00 грн немає підстав (а.с.15).
Тобто, з 01 квітня 2022 року позивачу не виплачується щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн, яка йому була встановлена відповідно до Постанови №713 з липня 2021 року.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону №2262-XII.
За приписами частин першої, четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з преамбулою та абзацом першим пункту 1 Постанови №713 з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України постановив установити з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови №713 особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо пенсій в разі втрати годувальника”), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Згідно з приписами частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22, які полягають у такому.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії. Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01 березня 2018 року, було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Водночас аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсій, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
При цьому Верховний Суд у постанові від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а не знайшов підстав для відступу від цього правового висновку.
З урахуванням наведеного суд у цій справі дійшов висновку про те, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ у Волинській області з 01 грудня 2019 року на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі №140/14102/21 з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
На думку суду, відповідач не довів, що припиняючи нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, він діяв відповідно до закону. Тому такі його дії є протиправними.
Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з тим, з даним позовом до суду позивач звернувся 27 січня 2023 року.
Зі змісту клопотання про зменшення розміру позовних вимог, поданого позивачем 20 березня 2023 року, вбачається, що позивач просить зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з 01 серпня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, на підставі правових висновків Верховного Суду у справі №420/2473/22 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи межі заявлених позивачем позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 та зобов'язання відповідача провести з 01 серпня 2022 року нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач, просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
На підтвердження витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, позивачем надано суду договір про надання правової допомоги від 16 січня 2023 року №04/23, акт приймання юридичних послуг від 23 січня 2023 року, квитанцію до прибуткового касового ордера від 23 січня 2023 року №04/23 (а.с.20-23).
Так згідно з актом приймання юридичних послуг від 23 січня 2023 року розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 2000,00 грн за такі надані адвокатом Шляхтур Н.В. послуги: формування та написання адміністративного позову (4 год) - 1000,00 грн; правова допомога клієнту в суді 1000,00 грн. Квитанція до прибуткового касового ордера від 23 січня 2023 року №04/23 підтверджує оплату послуг.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Відповідно до положень статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись зазначеними вище критеріями, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Відповідач заперечив щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, покликаючись на невідповідність розміру таких витрат критеріям реальності та розумності.
На думку суду, заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу є явно завищеною, а відтак, враховуючи заперечення представника відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. При цьому суд зазначає, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін. Також така категорія адміністративних справ є поширеною, що не вимагає від адвоката опрацювання значної кількості нормативних актів при підготовці позову. Крім того, послуга у вигляді правової допомоги клієнту в суді не підтверджена з огляду на те, що судове засідання у справі не призначалося та інші заяви по суті справи, крім позовної заяви, позивач чи його представник до суду не подали.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією від 23 січня 2023 року №9294-4589-1494-6579 (а.с.6).
Тому, у зв'язку із задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1073,60 грн та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1000,00 грн. Решту витрат покласти на позивача.
Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01 серпня 2022 року щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 01 серпня 2022 року нарахування та виплату щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати зі сплатою судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 22В, код ЄДРПО 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук