про залишення позовної заяви без руху
04 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/5434/23
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01 грудня 2021 року щомісячної доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” (далі - Постанова №713); зобов'язання нарахувати та виплатити з 01 грудня 2021 року щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн відповідно до вказаної постанови.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до актуальної правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 стосовно застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, необхідно враховувати таке:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, виплата доплати в розмірі 2000,00 грн була припинена позивачу з 01 грудня 2021 року, тому отримавши пенсійну виплату за грудень 2021 року, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав та законних інтересів. При цьому отримання позивачем листа відповідача від 17 лютого 2023 року №4152-2180/С-02/8-0300/23 про відмову у виплаті щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права (через рік після припинення виплати доплати) і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку.
Позивач звернувся до суду із цим позовом лише 28 березня 2023 року, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку (за період з 01 грудня 2021 року по 27 вересня 2022 року).
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи його тим, що про порушення свого права на отримання спірної доплати в розмірі 2000,00 грн він не міг дізнатися раніше 08 листопада 2022 року, тобто після прийняття постанови Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22, а також отримання листа від 17 лютого 2023 року №4152-2180/С-02/8-0300/23.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог до задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Зі змісту заяви про поновлення строку звернення до суду не вбачається, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений КАС України строк.
Той факт, що Верховним Судом прийнято постанову від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22 та те, що на свою заяву про перерахунок пенсії позивач отримав відповідь у 2023 році, не змінює часу, з якого він повинен був або міг дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
З приводу аргументів позивача про те, що позов може бути подано без обмеження будь-яким строком, слід зазначити, згідно із частиною третьою статті 51 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-XII) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини другої статті 55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Отже, положення частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ стосуються перерахунку пенсій з підстав зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Позивач же звернувся до суду з позовними вимогами, які стосуються доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713, яка не є складовою грошового забезпечення. Крім того, стаття 51 Закону №2262-ХІІ регулює порядок перерахунку пенсії, а не щомісячної доплати до пенсії, яка не є обов'язковою складовою пенсії та носить періодичний/тимчасовий характер. У спірних правовідносинах доплата до пенсії в розмірі 2000,00грн відповідно до Постанови №713 з грудня 2021 року пенсійним органом не була нарахована, відтак приписи частини третьої статті частини другої статті 55 Закону №2262-ХІІ у цій справі не підлягають застосуванню.
Таким чином, наведені позивачем обставини не дають підстав для висновку про визнання поважними причин пропуску до суду із цим позовом (в частині позовних вимог).
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позивач не навів обґрунтованих доводів та не надав доказів, які б вказували на наявність об'єктивних, незалежних від нього обставин, дійсних істотних труднощів та перешкод для звернення до суду за захистом прав, які він вважає порушеними в частині позовних вимог (за період з 01 грудня 2021 року по 27 вересня 2022 року), то позовну заяву на підставі частини першої статті 123 КАС України належить залишити без руху, при цьому протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали позивач має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду в означеній частині позовних вимог, вказавши інші підстави для поновлення строку та надавши відповідні докази на їх підтвердження.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 248 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Роз'яснити, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали позивач має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку в частині позовних вимог. Якщо вказані позивачем інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву в частині позовних вимог.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк