м. Вінниця
04 квітня 2023 р. Справа № 120/2838/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про розгляд у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідачів щодо не проведення нарахування та виплати йому за період з 01.06.2022 року по 01.03.2023 року грошового забезпечення у повному обсязі. Тому, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 27.03.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
03.04.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
Визначаючись щодо поданого клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною четвертою, п'ятою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей цього Кодексу.
Водночас, суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним та, у силу вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 ч. 4 ст. 12 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Отже, змістовний аналіз вказаних вище норм процесуального закону вказує на те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов'язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні та перелік яких чітко передбачений у ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України.
До того ж, слід враховувати, що практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Axen v. Germani" заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на необхідність розгляду справи в судовому засіданні.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд врахував норми ст. 12 КАС України, якими визначено, які справи для цілей цього Кодексу є справами незначної складності.
Як вбачається з предмету спору, дана справа не підпадає під визначення справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, з огляду на що, віднесення її до справ незначної складності не може вважатися звуженням змісту та обсягу прав сторін, оскільки процесуальним законодавством встановлено окремий порядок розгляду таких спорів.
Крім того, у випадку незгоди позивача із кваліфікацією судом першої інстанції справи як справи незначної складності та незгоди із судовими рішеннями у цій справі, він вправі у касаційній скарзі обґрунтовувати наявність передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України підстав для перегляду судового рішення судом касаційної інстанції.
Враховуючи наведене, у суду наявні всі підставі для відмови у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 260 КАС України, -
В задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Чернюк Алла Юріївна