про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
03 квітня 2023 р. Справа № 125/1973/21
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
До Вінницького окружного адміністративного суду з Вінницького міського суду Вінницької області за встановленою підсудністю надійшли матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.12.2022 позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Державної казначейської служби України відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто за рахунок держави України шляхом списання коштів з Державного бюджету України в безспірному порядку, без врахування будь-яких податків, що можуть нараховуватись на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування моральної шкоди, завданої діями органу державної влади - Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, за незаконне звільнення, чим принижено честь, гідність та ділову репутацію - 1000 гривень.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 09.03.2023 рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.12.2022 скасовано, провадження у справі закрито. Роз'яснено позивачу право на звернення з позовом в порядку адміністративного судочинства та право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
28.03.2023 матеріали справи за заявою представника позивача надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено головуючого суддю в справі - Заброцьку Людмилу Олександрівну.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи цивільного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог адміністративного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
У позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" як учасник бойових дій. На підтвердження зазначених тверджень до матеріалів позову надано копію посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_1 .
Однак зазначене не може свідчити про підстави звільнення позивача від сплати судового збору у спірних правовідносинах, виходячи з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Так, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п.13 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VI викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18) та в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2021 року в справі № 201/14098/19 (провадження № 61-16801ск21).
Отже, учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами, пов'язаними із порушенням їх прав, як учасника бойових дій.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору у цій справі є відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади, за наслідком незаконного звільнення позивача з роботи, тобто зазначений спір не пов'язаний із захистом порушених прав заявника саме як учасника бойових дій.
Так, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2270 гривень.
За змістом позовних вимог позивач просить суд стягнути 160000,00 грн. моральної шкоди, завданої органами державної влади.
Отже, позивачем фактично заявлено одну позовну вимогу майнового характеру.
Тобто при зверненні до адміністративного суду з вказаною позовною вимогою розмір судового збору становить 1600 грн.
Втім, позивачем до матеріалів справи не надано документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі за звернення до адміністративного суду з вимогою майнового характеру.
Аналогічні норми адміністративного процесуального закону, а також закону про судовий збір щодо сплати такого за звернення до адміністративного суду фізичних осіб з вимогами майнового характеру існували на дату подання позивачем позовної заяви ( 24.11.2021 ).
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої, шляхом надання документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди залишити без руху.
2. Встановити позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, визначених у мотивувальній частині ухвали шляхом: надання документу, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 1600 грн. за такими реквізитами: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA028999980313181206084002856; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна