Рішення від 20.03.2023 по справі 686/5042/22

Справа № 686/5042/22

Провадження № 2/686/355/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2023

м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді - Салоїд Н.М.,

за участю секретаря - Лоб І.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції України, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції України, Державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих неправомірними діями.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 14 грудня 2020 року близько 09 години до його власного будинку, який розташований по АДРЕСА_1 , працівники поліції, перебуваючи у зговорі з іншим співвласником будинку ОСОБА_3 , проникли в двір до будинку та нанесли йому тілесні ушкодження та катування, завдавши моральної шкоди. Вказані обставини підтверджуються травмкарткою від 14.12.2020 року,

В подальшому він був затриманий працівниками поліції згідно протоколу адміністративного затримання серії АЗ №124078 від 14.12.2020 року, складеного ОСОБА_4 та протоком про адміністративне правопорушення передбаченого, статтею 173 КУпАП порушуючи конституційні права та недоторканість до житла, є втручанням у його особисте життя.

Проникнення до приватної власності та адміністративне затримання протокол АЗ 124078, складання протоколу від 14.12.2020 року серії АА номер 193333 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП, котрий мотивовано тим, що він перебував на території вказаного будинковолодіння незаконно з підстав відсутності у нього рішення суду про розірвання шлюбу. Однак такого рішення в природі не існувало та не може існувати. Тому відповідач незаконно втрутився в його приватне життя, його приватну власність, порушуючи при цьому закон.

Вказані обставини підтверджуються постановою Хмельницького міськрайонного суду від 10 березня 2021 року. Просить відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 15 440 грн. та 250 000 грн. моральної шкоди.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

25.02.2022 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження.

29.03.2022 року представник Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області надала відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Свою позицію обґрунтувала тим, що Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду визначено перелік підстав, за наявності яких підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові та випадків, при настанні яких виникає право на відшкодування.

Зокрема, правовими підставами згідно статті 1 цього Закону є незаконне застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконна конфіскація майна, незаконне накладення штрафу.

Статтею 2 цього Закону визначені підстави для виникнення права на відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення.

При цьому слід зазначити, що в межах провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначені у п.2 ч.1 ст. 1 Закону не були застосовані, а тому до спірних правовідносин положення вищевказаного Закону застосовані бути не можуть, а складання протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції не відноситься до здійснення оперативно-розшукової діяльності.

31 березня 2022 року управління патрульної поліції у Хмельницькій області подало відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову.

Посилається на те, що 14.12.2020 року близько 08 години 50 хвилин за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» від ОСОБА_3 надійшло повідомлення про те, що її колишній чоловік ОСОБА_1 пошкодив замки в будинку. Дана подія була зареєстрована в журналі обліку за № 18616 від 14.12.2020 ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП.

Прибувши на місце виклику поліцейський екіпаж о 12 годині 46 хвилин до будинку, що на АДРЕСА_1 де була присутня ОСОБА_3 , котра повідомила, що були замінені замки у хвіртці.

Постукавши у хвіртку, її відчинив ОСОБА_1 , який на запитання працівників поліції не відповідав, у відповідь висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції та заявниці.

Його було попереджено про припинення правопорушення на що останній не реагував та намагався зачинити хвіртку.

Після чого позивача було попереджено про застосування спецзасобів та затримання, в подальшому із застосуванням фізичної сили та спецзасобами доставлений до Зарічанського ВП для складання адміністративних матеріалів. На вимогу ОСОБА_1 поліцейськими було викликано швидку медичну допомогу та до доставлено до травмпункту ХМР. Означені обставини підтверджуються відеозаписом події.

Вважає, що дії щодо складання адміністративного протоколу за ознаками ст. 173 КУПАП та дії працівників поліції стосовно затримання були правомірними.

Крім того, позивачем не обґрунтовано розміру завданої моральної шкоди, яку він вимагає стягнути, тому сіл відмовити у задоволенні позову за недоведеністю.

04 травня 2022 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду замінено неналежного відповідача належним - Департаментом патрульної поліції України.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлений позов підтримав, просить його задовольнити із викладених у заяві підстав.

Суду пояснив, що завдана йому матеріальна шкоди пошкодженням пуховика підтверджується витягом з Інтернет-ресурсу, а незаконним вторгненням поліцейських на приватну територію належного йому будинковолодіння підтверджується пошкоджено його автомобіль, крім того, йому завдано моральної шкоди незаконними діями працівників поліції ушкодженням здоров'я, незаконним притягненням до адміністративної відповідальності та незаконним затриманням.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду було закрито провадження щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ознаками ст. 173 КУПАП.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Вважає поданий позов безпідставним та просить у його задоволенні відмовити.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та подав відзив на позовну заяву.

Заслухавши доводи позивача, заперечення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи доказами, суд встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Як установлено судом, 14 грудня 2020 року відносно позивача ОСОБА_1 поліцейським взводу №4 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області молодшим лейтенантом Хімічем С.Ю. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 193333 згідно якого позивачу інкриміновано те, що він 14 грудня 2020 року о 09 годині 23 хвилин перебував поблизу будинку АДРЕСА_1 висловлювався нецензурною лайкою на адресу поліцейського Зозуляка Б.В., чим порушував громадський порядок і спокій громадян.

До ОСОБА_1 , того ж 14 грудня 2020 року, було застосовано адміністративне затримання у зв'язку із вчиненням ним правопорушення, передбаченого ст. 173 КУПАП та припинення вчинення такого.

Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду від 10 березня 2021 року провадження у справі за ознаками ст. 173 КУПАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Означена постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Позивач вважає свої права порушеними незаконними діями працівників поліції, зокрема незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, завданням тілесних ушкоджень, катуванням, незаконним затриманням, пошкодженням його майна, зокрема куртки «Мегаспорт», вартістю 8170 грн. та переднього капота автомобіля марки BMW 520d НОМЕР_1 вартістю 7 250,0 грн.

17 грудня 2020 року Державним бюро розслідувань у Хмельницькій області внесено в ЄРДР та розпочато досудове розслідування 62020240000001350, котре до даного часу не розслідується.

Незаконними діями патрульних поліцейських йому завдано моральної шкоди, оскільки були порушенні звичні нормальні зв'язки, що зумовило докладання додаткових зусиль до організації його життя, відвідування лікарів, лікування завданих травм. При цьому, зазначає, що внаслідок вказаних дій йому було завдано моральної шкоди, яка полягала у тому, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, як особи невинуватої, з'явилося відчуття тривоги, хвилювання, безсоння. Такі незаконні дії принизили його честь, гідність. Також у позивача зірвалися його життєві плани, відбулося погіршення стосунків з оточуючими людьми, він упевнився у безкарності посадових осіб Національної поліції України, що підірвало авторитет органів держаної влади. Вказану моральну шкоду позивач оцінює у 250 000, 00 грн.

3. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав.

Позивач вважає свої права порушеними незаконним притягнення до адміністративної відповідальності за статтею. 173 КУАП та незаконним затриманням, внаслідок чого йому завдано матеріальної шкоди пошкодженням майна та моральної шкоди.

Так, дійсно працівниками поліції 14 грудня 2020 року поліцейським 2 взводу 4 роти БУПП Хмельницьким ДПП Хімічем С.Ю. було складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення за те, що він, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 висловлювався на адресу поліцейського Зозуляка Б.В. нецензурною лайкою, чим порушував громадський порядок і спокій громадян

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 10 березня 2021 року провадження у цій справі закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності завдало йому моральної шкоди.

Оцінюючи докази в їх сукупності суд установив, що будинок АДРЕСА_1 належить позивачу, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по одній другій частині кожному. Ці обставини визнаються позивачем. Між співвласниками будинку виник конфлікт щодо користування ним.

З цих підстав, ОСОБА_3 14.12.2020 року звернулася до поліції на лінію «102» щодо пошкодження замків, що унеможливлює її зайти до будинку.

З цих підстав працівники поліції та сама ОСОБА_3 приїхали до вказаного будинку з метою розгляду звернення.

Як убачається із відеозапису події працівники поліції всупереч вимогам частини 3 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» працівник поліції звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Таких вимог закону працівники поліції не дотримались, не повідомили причину приїзду до частини власного будинку позивача, не вияснили, чи змінені замки у хвіртці будинку, чи має змогу ОСОБА_3 зайти до свого помешкання, почали вимагати у нього рішення суду, якого в природі не існує, позаяк сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували. Звичайно, відеозапис події підтверджує факт нецензурної лайки як у бік працівників поліції, так і на адресу ОСОБА_3 , якій, як і позивачу належить на праві власності одна друга частина вказаного житлового будинку. При цьому ОСОБА_1 за межі будинковолодіння не виходив, а знаходився у дворі будинку.

Як наслідок працівники поліції зайшли у двір будинку, знову ж таки не повідомляючи мету свого приїзду, не вирішували питання розгляду звернення особи, застосували до позивача фізичну силу, повалили його на землю, одягли кайданки, склали протокол про адміністративне правопорушення та протокол про адміністративне затримання.

Відповідно до копії протоколу про адміністративне затримання від 14 грудня 2020 року серії АЗ №124078 убачається, що 14 грудня 2020 року о 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 доставлено в службове приміщення Зарічанського відділу поліції, у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП для складання протоколу про адміністративне правопорушення та припинення адмінправопорушення та 14 грудня 2020 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 звільнили у зв'язку із закінченням складання адміністративного протоколу.

Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду від 10 березня 2021 року провадження у справі закрито за відсутністю в діях позивача складу адмінправопорушення.

Суд погоджується з позицією позивача про порушення його прав, оскільки дії працівників поліції, оскільки його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, що є преюдиційним фактом і доведенню не підлягає, і як наслідок адміністративне затримання було незаконним та виправдовувало такої мети.

Вказані обставини повністю підтверджується відеозаписом події.

Згідно ст. ст. 1, 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Закону України «Про національну поліцію», Положення про Департамент патрульної поліції - Департамент Патрульної поліції Національної поліції України та відповідно Управління патрульної поліції у Харківській області, інспектором якого винесено постанову про адміністративне правопорушення не є органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність або досудове розслідування.

Отже, даний спір щодо відшкодування шкоди за позовними вимогами ОСОБА_1 не регулюється Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а тому положення відповідного закону в даному випадку застосуванню не підлягають.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Зазначений правовий висновок щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України № 6-440цс16 від 25 травня 2016 року.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтею 1174 ЦК України

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Статтями 2, 4 Закону № 266/94-ВР передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.

На підставі пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 266/94-ВР в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу.

Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).

У справі, яка переглядається, підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Разом із тим, це не спростовує того, що такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини.

Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом

Вказані правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач вважає, що такими неправомірними діями йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює у 250 000 грн.

Проте з таким розміром суд погодитись не може з наступних підстав.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих i виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З цих підстав, з'ясувавши чинники, які враховуються під час визначення розміру відшкодування моральної шкоди, а саме обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, взявши до уваги засади розумності, виваженості й справедливості, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення відшкодування моральної шкоди саме у розмірі 10 000,00 грн. Такий розмір є необхідним і достатнім для покриття завданої шкоди.

При цьому суд зауважує, що підстави для відшкодування матеріальної шкоди відсутні.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано доказів щодо вартості спричиненого збитку пошкодженням зимової куртки та пошкодженням автомобіля. Доказів пошкодження транспортного засобу працівниками поліції позивачем не надано,а судом таких не здобуто.

При цьому, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 22 від 15 квітня 2021 року про фарбування капота транспортного засобу на загальну суму 7 250.00 грн. за відсутності доказів понесення таких витрат та об'єктивних доказів пошкодження капота автомобіля працівниками поліції матеріали справи не містять.

4. Норми права, які застосував суд.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів самоврядування, їх посадових i службових ociб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п'ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

За змістом приписів ст.ст. 1173, 1174 ЦК України обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування чи посадових осіб цих органів, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю яких завдано шкоду, а на державу.

Згідно ст. ст. 1, 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Закону України «Про національну поліцію», Положення про Департамент патрульної поліції - Департамент Патрульної поліції Національної поліції України та відповідно Управління патрульної поліції у Харківській області, інспектором якого винесено постанову про адміністративне правопорушення не є органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність або досудове розслідування.

Отже, даний спір щодо відшкодування шкоди за позовними вимогами ОСОБА_1 не регулюється Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а тому положення відповідного закону в даному випадку застосуванню не підлягають.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. ст. 1173, 1174цього Кодексу).

Статтею 1174 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичні особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової особи або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.l995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння і її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, їм підтверджується акт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих i виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи відсутність трьох обов'язкових умов для застосування юридичної відповідальності у формі відшкодування шкоди, а також не доведеність факту завдання позивачеві моральної шкоди відповідачами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає необхідним задовольнити позо про стягнення моральної шкоди частково в розмірі 10 000 грн., у задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди відмовити за недоведеністю.

На підставі та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, ст. 23.1167, 1174 ЦК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. (Десять тисяч грн.) .

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 18 березня 2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання та реєстрації АДРЕСА_2

Відповідач : Держава Україна в особі Департаменту патрульної поліції, 02000 м. Київ, вул. Лютнева, код ЄДРПОУ 40108

Суддя:

Попередній документ
110000622
Наступний документ
110000624
Інформація про рішення:
№ рішення: 110000623
№ справи: 686/5042/22
Дата рішення: 20.03.2023
Дата публікації: 06.04.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (05.10.2023)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 25.09.2023
Предмет позову: про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
Розклад засідань:
14.09.2022 16:00 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
24.10.2022 09:30 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
01.12.2022 10:00 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
19.12.2022 14:30 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
24.01.2023 15:00 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
20.02.2023 14:30 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
09.03.2023 10:00 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
26.06.2023 15:30 Хмельницький апеляційний суд