03.04.2023 Справа №607/5957/23
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над ним опіки та призначення опікуна,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над ним опіки та призначення опікуна.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суддя зазначає, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки не повністю відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Заявник ОСОБА_1 просить визнати недієздатним ОСОБА_2 та вказує, що останній є його дідусем.
Згідно ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Заявником не надано суду жодного доказу наявності родинного зв'язку між ним та ОСОБА_2 .
Також відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Предметом доказування в даній категорії справ є, зокрема: наявність у громадянина хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв'язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; інші обставини; суд досліджує висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписки з історії хвороби тощо.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
Проте в заяві не зазначено обставин, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад ОСОБА_2 , внаслідок чого він не здатен усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, відсутнє посилання на докази, які підтверджують наявність в особи, яку заявник просить визнати недієздатною, хронічного, стійкого психічного розладу.
В порушення вищезазначених вимог процесуального та матеріального закону, заявником в обґрунтування своїх доводів не було зазначено та не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_2 будь-якого психічного розладу (психічного захворювання), діагностованого лікарями, та яке існує на дату звернення до суду з вищевказаною заявою, зокрема, виписки з історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), довідки про знаходження, перебування на обліку особи у психіатричних лікувальних закладах тощо.
Відтак, вищенаведені недоліки заяви є підставою для залишення її без руху.
З огляду на вказане, заявнику слід:
надати докази родинного зв'язку між ним та ОСОБА_2 ;
викласти обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого ОСОБА_2 не здатен усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити заяву без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст.176, 177, 185, 260, 294, 296-297, 353 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над ним опіки та призначення опікуна - залишити без руху, надавши заявнику строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
Якщо заявник, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області О. Герчаківська