Справа № 604/198/23
Провадження № 2-а/604/7/23
21 березня 2023 року Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Сіянко В.М.,
за участю секретаря Феньо О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача адвокат Щербатюк О.Д. звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 19.01.2023 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Семенченко Л.М. стосовно позивача винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА №00004066, якою до нього, за нібито вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Копію постанови позивач отримав 30.01.2023.
Позивач вважає, що постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, а дії поліцейського при винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили його права.
Враховуючи викладене, представник позивача просить: скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АА №00004066, від 19.01.2023 р. на підставі якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн; згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати.
Представник відповідача Мельничук І.В. надіслав відзив на позов, зазначив, що оскаржувана постанова відповідає всім критеріям та містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174, а отже зміст постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП. Враховуючи викладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник позивача надіслав відповідь на відзив, просив відзив на позов повернути відповідачу без розгляду, оскільки відзив підписано неналежним представником.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою ДС України з безпеки на транспорті від 19.01.2023 АА №00004066 на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Із зазначеної постанови вбачається, що 01.12.2022 р. о 17 год. 52 хв., за адресою М-12, км 208+505, Хмельницька обл. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,445% (2,578 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,752% (1,208 тон) при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тонна та відстані між осями 1,3 м або менше, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 132-1 ч. 2 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 позивачу належить транспортний засіб марки «МАN» модель TGS 26.440, державний номерний знак НОМЕР_3 , тип спеціалізований вантажний сідловий тягач, повна маса 23700 кг, маса без навантаження 7900 кг.
Згідно ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженням з відповідними органами у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно п. п. 3, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. №30 (далі - Постанова КМУ №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один із параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України. Допускається перевищення вагових параметрів за визначеними у п. 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу на внесення плати за проїзд.
Відповідно до пункту 3 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 р. №1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. №623), фінансування робіт (послуг) з утримання, обслуговування та забезпечення функціонування: автоматичних пунктів забезпечується їх власниками (балансоутримувачами); інформаційно-телекомунікаційної системи забезпечується Укртрансбезпекою.
Відповідно до пунктів 14, 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 р. № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623), інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про:
засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 “Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку”, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку;
відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Натомість суд зазначає, що фотозображення транспортного засобу в оскаржуваній постанові не дає можливість встановити ані марку, ані номерний знак транспортного засобу. Дані, розмішені на веб-сайті https://wim.dsbt.gov.ua/, не містять інформації про напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу, категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Матеріали справи не містять належних доказів вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху, відтак відповідачем не доведено законність постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, заслуговують на увагу доводи представника позивача щодо подання відзиву неналежним представником.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до вимог ч. 3 вказаної норми юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із ч.1 ст. 57 КАСУ, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Також, приписами ст. 131-2 Конституції України встановлено, що представництво іншої особи в суді здійснює виключно адвокат. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Аналогічна правова норма закріплена також у пп. 11 п. 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України якою визначено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно адвокатами з 1 січня 2020 року.
Приписами пп. 19 п. 1 розд. VII "Перехідні положення КАС України" передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення Конституції України", а відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що з 01 січня 2020 року юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі (за виключенням справ щодо захисту соціальних прав, щодо виборів, референдумів та малозначних спорів) через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво суб'єкта владних повноважень), або через представника, яким є адвокат або прокурор.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАСУ, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.
Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються КАС України та Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, поданого від імені Державної служби України з безпеки на транспорті, він підписаний представником відповідача - Мельничук Іриною Василівною, на підтвердження повноважень якої надано тільки довіреність в порядку передоручення.
При цьому, у Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Мельничук І.В. має статус адвоката і такого документа до позовної заяви не додано.
Надані на підтвердження повноважень Мельничук І.В. діяти від імені відповідача довіреність у порядку передоручення не відповідає жодним визначеним законом критеріям для підтвердження права керівника чи представника юридичної особи на участь у розгляді справи, в тому числі і шляхом підписання відзиву.
За наведених обставин суд доходить висновку, що Державною службою України з безпеки на транспорті, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не надано належних доказів вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 241-246, 255, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованому в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00004066 від 19 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 31 березня 2023 року.
Суддя В. М. Сіянко