"04" квітня 2023 р. Справа № 596/521/23
Провадження № 2-о/596/39/2023
Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Книш Роман Васильович, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -
Адвокат Книш Р.В. в інтересах заявника ОСОБА_1 звернувся до Гусятинського районного суду Тернопільської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, та просить в судовому порядку встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючих документів, а саме: трудової книжки серії НОМЕР_1 , виписана 30 липня 1978 року на прізвище « ОСОБА_2 », а також архівної довідки про заробітну плату від 07.03.2023 року за №03-04/85 виданої Архівним відділом Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області в якій містяться відомості про заробітну плату « ОСОБА_3 ».
Крім того від представника заявника окремо подано клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, зазначивши, що заявник ніде не працює, пенсії не отримує, інших доходів не має, та з метою забезпечення доступу до суду гарантованого Конституцією України, згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод просить звільнити від сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першійстатті 8 Закону України «Про судовий збір».
При здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати).
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Також, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (рішення від 19.06.2001 року Справа "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) - заява N 28249/95), де суд дійшов висновку, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Крім того, вказаними нормами визначено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року передбачено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК(у редакції 2004 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно положеннями п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір за подання до суду заяви у справах окремого провадження сплачується у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 вищевказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року становить 2684 грн..
Тобто з 01.01.2023 р. судовий збір за подання до суду заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документа становить 536, 80 грн..
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного суду з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах " від 17.10.2014 р. N 10, судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи. У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності доЦивільного процесуального кодексу України, Закону України від 08 липня 2011 року " Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (KreuzV.Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Дослідивши матеріали справи, матеріальний стан заявника, який згідно довідки №1904-23-00809 виданої Гусятинською державною податковою інспекцією Головного управління ДПС у Тернопільській області 31.03.2023 року за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року доходів немає, суд вважає можливим клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах заявника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, задовольнити.
Отже, враховуючи матеріальний стан заявника та те, що предметом поданої заяви є підтвердження наявності юридичних фактів, а тому оскільки доходи в нього відсутні, суд вважає, за можливе звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 136 ЦПК України,-
Клопотання адвоката ОСОБА_4 подану в інтересах заявника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу до Гусятинського районного суду Тернопільської області заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяГусятинського районного суду
Тернопільської області Ірина ЛИСЮК