Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/1279/23
Провадження № 1-кс/572/302/23
01 квітня 2023 року м.Сарни
Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023181200000266, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сарни Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Органом досудового розслідування - Сарненським РВП ГУ НП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023181200000266 від 30.03.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Слідчий СВ Сарненського РВП ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в порядку ст.176 КПК України звернулися із клопотанням про застосування запобіжного заходу - підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023181200000266 від 30.03.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, по факту того, що 30 березня 2023 року приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_5 , знаходячись на прилеглій території господарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , під час суперечки, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно наніс щонайменше два травмуючи удари дерев'яною битою по тілу та в область тім'яної частини голови ОСОБА_7 , в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синця середньої третини задньо-зовнішньої поверхні лівого передпліччя (легкі тілесні ушкодження) та забійної рани (кінці якої було орієнтовано повздовжньо, відносно сагітальної лінії/вісі голови), лінійного перелому лівої тім'яної кістки з переходом на скроневу кістку, з ознаками гострої епідуральної гематоми лівої гемісфери головного мозку, субарахноїдального крововиливу (що підтверджено даними ренгенкомп'ютерної томографії), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні в момент заподіяння.
31.03.2023 року о 01 год. 20 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
31.03.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення:
ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. .
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з зазначених у ньому підстав, вказав на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та надав докази на обґрунтування клопотання.
З наданих прокурором та досліджених в судовому засіданні доказів вбачається: а саме:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , який повідомив про те, що перебуваючи на подвір'ї за місцем проживання ОСОБА_5 від останнього отримав декілька ударів дерев'яною битою, після чого впав на землю;
- протоколом огляду місця події від 31.03.2023 року за участю ОСОБА_5 , під час чого зафіксовано подвір'я господарства, що знаходиться по АДРЕСА_1 ., як таке де відбувся злочин, адже на землі виявлено залишки речовини бурого кольору ззовні схожої на кров, вилучено знаряддя вчинення кримінального правопорушення - дерев'яну биту, а також одяг підозрюваного;
- протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_5 ;
- висновком експерта №89 від 31.03.2023 року, яким встановлено, що ОСОБА_8 , отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани (кінці якої було орієнтовано повздовжньо, відносно сагітальної лінії/вісі голови), лінійного перелому лівої тім'яної кістки з переходом на скроневу кістку, з ознаками гострої епідуральної гематоми лівої гемісфери головного мозку, субарахноїдального крововиливу (що підтверджено даними ренгенкомп'ютерної томографії), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент його заподіяння;
- висновком експерта №95 від 31.03.2023 року, яким встановлено, що у ОСОБА_5 , будь-яких видимих тілесних ушкоджень не виявлено;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , яка повідомила про те, що 30.03.2023 року близько о 17 год. 50 хв., останній зателефонував старший син ОСОБА_10 , який повідомив про те, що побили ОСОБА_11 . Разом з тим ОСОБА_9 розповіла, що в той же день пішла за місцем проживання до ОСОБА_5 , де побачила свого сина ОСОБА_11 , який лежить на землі з кров'ю на голові, після чого розмовляючи з ОСОБА_5 , стало відомо, що удар по голові наніс останній, так як в них виникла конфліктна ситуація;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , яка повідомила про те, що 30.03.2023 року до неї на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_5 , який повідомив, що побили ОСОБА_11 , який знаходився в його на подвір'ї. Після цього, ОСОБА_12 прибула до подвір'я, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , де виявила ОСОБА_13 , який лежав на землі, в результаті чого остання викликала швидку допомогу, яка доставила потерпілого в лікарню, де він розповів про те, що тілесні ушкодження йому наніс ОСОБА_5 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 (медичний працівник), згідно якого 30.03.2023 року близько о 16 год. 40 хв. останній на планшет прийшло повідомлення за фактом отримання тілесних ушкоджень за адресою АДРЕСА_1 , де прийшовши на вказане місце виявила чоловіка, який лежав та з голови якого йшла кров. Поспілкувавшись з потерпілим, останній повідомив, що удар по голові йому заподіяли дерев'яною битою;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 (із застосуванням відеозапису), в ході якого останній розповів про те, що 30.03.2023 року близько 17 год. 00 хв., до його господарства прийшов ОСОБА_7 , під час розмови з яким у підозрюваного виник усний конфлікт, який переріс в бійку, в результаті якої він наніс потерпілому декілька ударів дерев'яною биткою.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив щодо тримання під вартою, просив застосувати домашній арешт.
Захисник ОСОБА_4 заперечила проти задоволення клопотання, зазначивши, що прокурором не доведені вказані ризики. Просила застосувати домашній арешт, поклавши на підозрюваного обов'язок заборонити спілкуватися з потерпілим, що забезпечить його процесуальну поведінку. Крім того, зазначила, що ОСОБА_5 проживає окремо та допомагає по господарству бабусі в якої на вихованні перебуває п'ятеро неповнолітніх дітей.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, які ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, підтверджується вищезазначеними наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Є підстави вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України. Обґрунтуванням того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування, являється те, що за вчинене ним кримінальні правопорушення передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, що відповідно до практики ЄСПЛ («Сулаоя проти Естонії», «Панченко проти Росії»), тяжкість вказаного покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як підставу, що може спонукати до втечі. Обґрунтуванням ризику - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, являється те, що ОСОБА_5 є родичем та/або перебуває в дружніх відносинах відносно потерпілого ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_12 , а тому перебуваючи на волі підозрюваний шляхом вмовляння, погроз або іншим чином зможе впливати на свідків та потерпілого з метою, щоб останні змінили свої покази або відмовилися від них. Обґрунтування ризику - вчинити інше кримінальне правопорушення являється те, що ОСОБА_5 зберігав по місцю проживання дерев'яну биту, отже на психологічному рівні вже дозволяє собі застосувати неспіврозмірне та грубе фізичне насильство по життєво-важливих органах відносно сторонніх осіб, в тому числі із застосуванням предметів, спеціально призначених для їх нанесення та заподіяння більш тяжкої шкоди життю та здоров'я потерпілих. Вказаний фактор свідчить про те, що ОСОБА_5 при настанні в подальшому конфліктних ситуацій зможе повторно вчиняти тяжкі кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи, в тому числі із використанням спеціально призначених для цього предметів, які вже попередньо зберігав по місцю свого проживання або зможе повторно їх здобути для подальшого застосування.
Сукупність вказаних обставин свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків та можливість застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Враховуючи характер правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, його особу, суд приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжних заходів з метою уникнення ризиків вчинення інших кримінальних правопорушень, можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні.
У відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу
При цьому відповідно до ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя суспільну небезпечність особи підозрюваного ОСОБА_5 , який вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та який перебуваючи на волі може, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджатиме встановленню істини в ході досудового розслідування, а тому з метою забезпечення виконання процесуальних рішень та запобігання подальшої злочинної діяльності.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України визначити заставу у сумі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави необхідно покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Рівненському слідчому ізоляторі.
Строк тримання під вартою для ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 закінчується 28.05.2023 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України, визначити розмір застави у межах 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 107360 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача 26259988, Назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, Рахунок: UA048201720355229002000010559, Призначення платежу: "застава від ______________________________ (прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка внесла заставу) за ___________________________ (прізвище, ім'я, по-батькові особи, за яку внесли заставу) у кримінальній справі №___/____/__-к (_____________ суд Рівненської області);".
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ДКСУ м. Київ коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Сарненський районний суд Рівненської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Сарненську окружну прокуратуру.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.
Повний текст ухвали суду буде оголошено 04.04.2023 о 08 год. 45 хв.
Слідчий суддя: