Справа № 564/480/23
28 березня 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Олійника П. В.
з участю секретаря Зберун К. Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в атоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України,
Позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд, поновити строк на оскарження постанови АА №00003182 від 27.12.2022, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в атоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00003182 від 27.12.2022 про притягнення поизивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000. Справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 132-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністравного правопорушення. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. та 536, 80 грн. зі сплати судового збору.
В обґрунтування позову зазначає, що 17.02.2023 року на адресу позивача надійшла постанова Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №71012401, відкритого згідно постанови АА00003182 від 27.12.2022 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладення штрафу у ромірі 34000 грн. З змісту даної постанови всбаачється що, 05.11.2022 року о 14 год. 07 хв. за адресою М-06 Київ-Чоп, км 246+008, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5. ПДР України, перевищення загальної маси транспортного засобу на 10,5% (4.201 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
Вказану постанову вважає незаконною та такою, що винесена всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки фактична маса транспортного засобу не перевищила нормативних параметрів.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат - Ковальчук С.Л., не з'явилися. Натомість представник позивача скерував до суду заяву про проведення розгляду справи у відсутності позивача та представника позивача, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав письмовий відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову з огляду на безпідставність позовних вимог, оскільки постанова законна та відповідаює вимогам Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі.
Враховуючи ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Судом встановлено, що 05.11.2022 року відповідачем було винесено постанову серії АА №00003182 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. Зі змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 05.11.2022 року о 14-07 годині за адресою М-06 Київ-Чоп, км 246+008, автоматичним пунктом фіксації адімінстративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5. ПДР України, перевищення загальної маси транспортного засобу на 10,5% (4.201 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
Позивач в позовній заяві заперечує факт вчинення ним даного адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що він не вчиняв правопорушення зазначеного в постанові, оскільки фактична маса транспортного засобу не перевищила нормативних параметрів.
Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів не перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до п.17.2-17.5 Наказу міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі Наказ №363) передбачено, що забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.
Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: - розпізнавальний знак,- номер контейнера; - найменування власника контейнера,- вантажність і маса тари контейнера, кг,- внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.
Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Відповідно до п. 17.9 Наказу № 363 приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється: при наявності Договору - на підставі заявки, а при відсутності Договору - разового договору.
Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %. Примітка. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Згідно Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174(далі - Порядок № 1174).
Згідно з п.п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Згідно зі ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
В контексті п.22.5 ПДР України відповідальна особа, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язана обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Згідно оскаржуваної постанови загальна маса транспортного засобу, яким керував позивач, складає 44200,8 кг, що перевищує нормативний показник 40,0 тон на 4.201 кг.
Разом з тим, зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та напівпричепу, належних позивачу, вбачається що тип автомобіля спеціалізований вантажний сідловий тягач, тип причепу самски спеціалізований напівпричіп н/пр контейнеровоз, а отже відповідно до п. 22.5 ПДР масою перевищення для такого транспортного засобу є понад 44 тони, що не відповідає доводам та висновкам відповідача про перевищення позивачем загальної маси транспортного засобу 40 тон.
Тобто, висновки відповідача щодо перевищення позивачем маси транспортного засобу на 4.201 кг та відповідно 10,5% є необґрунтованими та не доведеними.
Отже, тип транспортного засобу та напівпричепу, що належать позивачу - контейнеровоз, маса навантаження якого дозволяється 44 тони та автоматична фіксація маси транспортного засобу відповідачем у розмірі 44200,8 кг, фіксація перевищення на 4.201 кг є невірною.
Таким чином, Відповідачем не доведене порушення Позивачем п. 22.5 ПДР, а саме враховуючи тип транспортного засобу та напівпричепу, що належать позивачу.
Крім того, постанова Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті серії АА № 00003182 від 27.12.2022 року взагалі не містить відомостей про спеціалізований напівпричіп-контейнеровоз, державний номер НОМЕР_2 , який був доєднаний до вантажного сідлового тягачу-, державний номер НОМЕР_1 .
При цьому, суд не приймає доводи відповідача зазначені у відзиві, що Наказом № 363 визначено такі вимоги до визначення автомобільного транспорту контейнеровозом, як наявність договору про перевезення вантажів контейнером, єдиної нумерації, а також нанесеного фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера маркування, так як зазначені вимоги є другорядними у порівнянні із відомостями прямо зазначеними у свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу та напівпричепу, оскільки, коли національне законодавство, припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ, а національні судові органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід - вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17 та від 25 березня 2020 р. у справі № 640/9124/19.
Крім того, суд приймає до уваги, що позивача притягнуто до відповідальності за перевищення загальної маси навантаження транспортного засобу на 10,5% (4.201 тон), який встановлено з розрахунку допустимого навантаження 40 тонн, а не 44 тонни для контейнеровоза, а також не за перевезення сої в контейнері. На момент винесення постанови по даній адміністративній справі відповідачу взагалі не було відомо про вантаж, який перевозив позивач. Сам по собі вантаж не може змінити тип транспортного засобу, який визначений державними органами при реєстрації транспортних засобів у реєстраційних документах.
Отже, в межах спірних правовідносин відсутні належні докази, які підтверджують факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, яка підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо строку на оскарження постанови, винесеної в автоматичному режимі, суд вважає за можливе поновити позивачу цей строк , оскільки позивач фактично дізнався про оскаржувану постану після отримання постанови Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №71012401 від 13.02.2023 року.
Щодо Розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Представник позивача -адвокат Ковальчук С. Л. зазначає, що розрахунок витрат, пов'язаних із розглядом даної справи складає із витрат на правничу допомогу та орієнтовно становить 5000 грн.
Однак позивачем та представником позивача документально не підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Відповідно до ч.1ст.139Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень,що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З квитанції №0177310059 від 16.02.2023 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 536грн.80коп., а тому на його користь належить стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,5-10,72-77, 90, 122, 159, 229, 241-246, 255, 286, 295КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в атоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України - задоволити частково.
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в атоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в атоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00003182 від 27.12.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_3 судові витрати в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Державна служби України з безпеки на транспорті, 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14.
Повний текст рішення складено 03 квітня 2023 року.
СуддяП. В. Олійник