65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1204/23
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
розглянувши матеріали заяви (вх. № 1250/23 від 23.03.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна служба «РЕСПЕКТ» (04205, м. Київ, просп. Оболонський, буд. 1, корп. 2, нежитлове приміщ. 195; код ЄДРПОУ 37950191)
про видачу судового наказу щодо стягнення 485,39 грн
з боржника - Фермерського господарства «АДЕЛАЇДА» Відокремлена садиба (75635, Херсонська обл., Скадовський р-н, с. Чулаївка, вул. Дорожна, буд. 1А; код ЄДРПОУ 14136795),
Заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна служба «РЕСПЕКТ», звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою, в якій просить видати судовий наказ про стягнення 485,39 грн з боржника - Фермерського господарства «АДЕЛАЇДА» Відокремлена садиба.
В обґрунтування заяви посилається на неналежне виконання боржником зобов'язань з оплати послуг по утриманню паркомісць за Договором про надання послуг з утримання паркомісць і споруд у підземному паркінгу № 54 від 20.04.2018.
Вказує, що боржник користується послугами по утриманню паркомісця № 54 по вул. Казимира Малевича, 48 в м. Києві, що надає Товариство з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна служба «РЕСПЕКТ».
На підтвердження права власності боржника на паркомісце № 54, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 48, надав Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Звернув увагу, що підземний паркінг було побудовано та введено в експлуатацію на підставі Сертифікату серії ІУ № 163173141133 від 10.11.2017, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України. Згідно з Актом прийому-передачі закінченого будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вул. Боженка та Лабораторної (вул. Казимира Малевича, 48) у Голосіївському районі м. Київ 6 секцій та підземного паркінгу, підземний паркінг та споруди у підземному паркінгу передано на утримання Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна служба «РЕСПЕКТ».
Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, Господарський суд Одеської області дійшов висновку про необхідність передачі заяви та доданих до неї документів за підсудністю до Господарського суду міста Києва з огляду на таке.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна служба «РЕСПЕКТ» заявлено вимогу про стягнення з боржника 485,39 грн заборгованості за Договором про надання послуг з утримання паркомісць і споруд у підземному паркінгу № 54 від 20.04.2018 (далі - Договір), укладеного між заявником, як виконавцем, та боржником, як споживачем.
Предметом цього Договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання паркомісць і споруд у підземному паркінгу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. К. Малевича, 48, а споживачем - своєчасної оплати цих послуг у строки та на умовах, передбачених Договором. Об'єктом надання послуг є паркомісце № 54 площею 9,2 кв.м. (п. п. 1.1., 1.3. Договору).
За ст. 149 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Приписи статті 30 ГПК України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів.
Так, відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Вочевидь, термін "з приводу", що використаний законодавцем у юридичній конструкції ч. 3 ст. 30 ГПК України, в силу своєї загальності, може мати найширше тлумачення, яке тільки забажають учасники конкретного спору і суд. Саме тому тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України не може мати виключно казуального характеру (тлумачення з конкретної справи і стосовно конкретного випадку), оскільки це з невідворотністю призведе до того, що в окремих справах якісь категорії спорів, з числа неочевидних в аспекті ч. 3 ст. 30 ГПК, будуть віднесені до виключної підсудності, а деякі будуть виключені з неї. В підсумку такий підхід створить значну правову невизначеність, яка суперечить меті правосуддя і є неприпустимою. Тому вочевидь, що тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України, як і інших правових норм, повинно відбуватися не виключно казуальним шляхом, а з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даної справи, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою.
Встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у постанові від 13.07.95 у справі "Miloslavsky vs United Kingdom" (заява № 18139/91), у даному випадку на прикладі (стосовно) змісту терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону. Саме цим підходом і повинний керуватися кожний суд при тлумаченні норм права. Зазвичай порада юриста ґрунтується на усталеній практиці застосування судами конкретної правової норми. Норми процесуального права не є виключенням.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у справі у справі № 911/2390/18 (постанова від 16.02.2021 р.) вважає, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.
Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
ЦК України при класифікації речей як об'єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.
Відповідно до частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги у даній справі про стягнення з боржника 485,39 грн заборгованості за Договором, предметом якого є забезпечення заявником надання послуг з утримання паркомісць і споруд у підземному паркінгу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. К. Малевича, 48, а саме паркомісця № 54 площею 9,2 кв.м, яке належить боржнику на праві власності, стосуються нерухомого майна, а відтак зава про видачу судового наказу у відповідності до вимог статті 149, частини третьої статті 30 ГПК України має розглядатись за місцезнаходженням майна, тобто Господарським судом міста Києва.
Водночас, поняття виключної підсудності позбавляє не тільки суд, а і самого заявника в усіх випадках змінювати місце розгляду господарського спору. Відповідно до ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються, проте, порушення виключної територіальної підсудності матиме прямим правовим наслідком ухвалення рішення з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У зв'язку з викладеним, з огляду на місцезнаходження нерухомого майна за адресою м. Київ, вул. К. Малевича, 48, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду та імперативний припис ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна служба «РЕСПЕКТ» про видачу судового наказу у справі № 916/1204/23 слід направити за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В).
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Керуючись статтями 30, 31, 149, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна служба «РЕСПЕКТ» про видачу судового наказу щодо стягнення 485,39 грн з боржника - Фермерського господарства «АДЕЛАЇДА» Відокремлена садиба - передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В).
Ухвалу складено та підписано 03 квітня 2023 р. у зв'язку з перебуванням судді Волкова Р.В. на лікарняному з 27 березня 2023 р. по 31 березня 2023 р.
Ухвала набирає законної сили 03 квітня 2023 р. та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.В. Волков