04.04.2023 Справа № 908/1048/23
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Науменка А.О., розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу
заявника: Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7”, ідентифікаційний код юридичної особи 05478717 (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11)
до боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
за вимогою про стягнення 85 437 грн 65 коп.
Без повідомлення (виклику) заявника і боржника
Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» звернулось із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 1282/3 від 22.07.2005 нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 у сумі 85 437 грн 65 коп, що складається з заборгованості зі сплати 70% орендної плати за період з лютого 2022 по травень 2022 у розмірі 12 469 грн 41 коп., 3% штрафних санкцій в розмірі 313 грн 13 коп., 2011 грн 13 коп. інфляційних втрат на користь місцевого бюджету та з заборгованості зі сплати 30% орендної плати за період з лютого 2022 по лютий 2023 в розмірі 66180 грн 02 коп., 3% штрафних санкцій в розмірі 783 грн 46 коп., 3 653 грн 49 коп. інфляційних втрат на користь позивача.
Заяву обґрунтовано неналежним виконанням боржником грошового зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення № 1282/3 від 22.07.2005.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 31.03.2023 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1048/23 та визначено до розгляду судді Науменку А.О.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Згідно з п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з вимогами ст. 150 ГПК України:
1. Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
2. У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
3. До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Відповідно до ст.ст.76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підтвердження виникнення заборгованості стягувач надав договір оренди та додаткові угоди до нього, а також розрахунок заборгованості.
Разом із цим, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються доданими до неї документами.
Так, у заяві вказано ціну - 85 437 грн 65 коп., тоді як згідно прохальної частини заяви, заявлено до стягнення всього 85 410 грн 64 коп., в розрахунках заборгованості вказано про заборгованість зі сплати 70% орендної плати за період з лютого 2022 по травень 2022 у розмірі 12 496 грн 41 коп. у прохальній частині заяви - 12 469 грн 41 коп.
Отже, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення суми грошової заборгованості.
Крім того, у заяві вказано індекс місцезнаходження боржника, який не відповідає індексу боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Не зазначено номер і серію паспорта, дату та рік народження боржника.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається (ч. 2 ст. 151 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 147, 150, п. 1, п. 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Комунальному підприємству "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7” у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 85 437 грн 65 коп.
Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Ухвала підписана 04.04.2023.
Суддя А.О. Науменко