ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"16" березня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/1020/21
За позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Фізичної особи - підприємця Грицик Лариси Олексіївни, м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення 366 890,86 грн заборгованості по сплаті орендної плати,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Іваниш Д.П.
представники:
Позивача - Данканич А.Е., представник у порядку самопредставництва
Відповідача - Лесько А.О., адвокат, ордер серії АІ №1191736 від 31.12.2021
СУТЬ СПОРУ: Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області подано позов до відповідача Фізичної особи - підприємця Грицик Лариси Олексіївни, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 366 890,86 грн заборгованості по сплаті орендної плати.
У судовому засіданні 16.03.2023 представник відповідача підтримала подане через канцелярію суду клопотання б/н від 13.02.2023 (вх. №02.3.1-02/999/23 від 13.02.2023) про зупинення провадження в даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №260/164/19 за позовом ФОП Грицик Лариси Олексіївни до Ужгородської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи об'єктивну неможливість розгляду наявного спору до ухвалення Закарпатським окружним адміністративним судом рішення у справі №260/164/19, представник відповідача зазначає про те, що позивач в якості підстави для стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 366 890,86 грн покликається на п. 5, 10, 11 Додаткової угоди від 30.10.2018 до Договору оренди землі від 18.02.2014 №1691/1 (Договір оренди землі в новій редакції від 30.10.2018), відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018 рік становить 13 859 395,99 грн, розмір орендної плати на рік та на місяць - 415 781,88 грн і 34 648,49 грн відповідно.
При цьому, за твердженням представника відповідача, в основу розрахунків заборгованості з орендної плати позивачем покладено дані технічної документації із нормативної грошової оцінки земель міста Ужгорода, затвердженої рішенням Ужгородської міської ради №1398 від 14.07.2014 “Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради”; крім того, до позовної заяви позивачем в якості доказу заборгованості по сплаті орендної плати в заявленому до стягнення розмірі додано копію Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.09.2018 №1209/0/192-18, у якому зазначені локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки, а саме, - коефіцієнт на розташування земельної ділянки в пішохідній доступності до міського пасажирського транспорту (К=1,10); - коефіцієнт на розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до зелених зон (К=1,10); - коефіцієнт на розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (К=1,05); - коефіцієнт на розташування земельної ділянки в водоохоронній зоні (К=1,05); - коефіцієнт на розташування земельної ділянки в зоні перевищення припустимого рівня шуму (К=0,97).
На переконання представника відповідача, в межах даної справи очевидним є той факт, що означені локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки за адресою: м. Ужгород, вул. Електрозаводська, 35, кадастровий номер: 2110100000:34:001:0228, визначено та застосовано при обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а відповідно, - і розміру орендної плати) неправильно, оскільки спірна земельна ділянка розташована не в зоні пішохідної доступності до зеленої зони та до міського пасажирського транспорту, така не примикає до залізниці, не має під'їзної залізничної колії та не розташована в межах водоохоронної зони.
Представник відповідача звертає увагу, що рішення Ужгородської міської ради №1398 від 14.07.2014 “Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради” та Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.09.2018 №1209/0/192-18 виступають предметом спору в адміністративній справі №260/164/19 за позовом ФОП Грицик Лариси Олексіївни до Ужгородської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, яка перебуває на розгляді в Закарпатському окружному адміністративному суді.
На переконання представника відповідача, наявними є підстави для зупинення провадження в даній справі, оскільки спір про стягнення заборгованості з орендної плати, яка обчислена на підставі технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода, затвердженої рішенням Ужгородської міської ради №1398 від 14.07.2014 “Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради”, об'єктивно не може бути вирішений до закінчення розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у справі №260/164/19 за позовом ФОП Грицик Л.О. про визнання неправомірним та скасування вищезазначеного рішення Ужгородської міської ради в частині земельної ділянки площею 1,2617 га, з кадастровим номером 2110100000:34:001:0228, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Електрозаводська, 35.
Присутній у судовому засіданні представник позивача проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі заперечив із мотивів, викладених у письмових запереченнях б/н від 23.02.2023 (вх. №02.3.1-02/1870/23 від 14.03.2023), та, зокрема, зазначив про те, що подання позову про визнання недійсним Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку не зупиняє дію Договору оренди землі від 18.02.2014 №1691/1 в редакції Додаткової угоди від 30.10.2018, який є чинним та підлягає виконанню сторонами. На переконання представника позивача, із огляду на предмет заявлених позовних вимог у даній справі, така, за змістом п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, не є пов'язаною зі справою №260/164/19, в якій адміністративним судом встановлюються обставини, що можуть вплинути на подання і оцінку доказів у межах наявного спору, оскільки обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у справі №907/1020/21 можуть бути встановлені господарським судом самостійно на підставі поданих сторонами доказів.
Оцінюючи наведені представниками учасників процесу аргументи та положення законодавства в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження в даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №260/164/19, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Пунктом 10 частини 2 статті 182 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Статтею 194 ГПК України визначено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 3 ст. 195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п. 1-31 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1-31 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво (п. 1); необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи (п. 2); перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 3); звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з проведенням медіації (п. 31).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 228 ГПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що законодавець чітко встановлює строки для вчинення конкретних процесуальних дій, визначаючи їх, у тому числі, і певними стадіями судового процесу.
Водночас законодавець встановлює як межі і повноваження суду, так і розрізняє строки їх здійснення: - до закінчення підготовчого провадження; - до початку судового розгляду справи по суті; - на стадії розгляду справи по суті.
З урахуванням зазначеного, право суду на зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті, виходячи з положень ч. 3 ст. 195 ГПК України, обмежується як вичерпним переліком підстав для такого зупинення, так і вчиненням цієї процесуальної дії на певній стадії судового процесу - на стадії її розгляду по суті.
Поряд із цим, слід відзначити, що ухвалою суду від 17.08.2022 було закрито підготовче провадження в даній справі та призначено її до судового розгляду по суті, тобто починаючи з 17.08.2022, суд має право зупинити провадження у справі виключно з підстав, встановлених пунктами 1-31 частини 1 статті 227 та пунктом 1 частини 1 статті 228 ГПК України, які розширеному тлумаченню не підлягають.
При цьому, вказана відповідачем підстава для зупинення провадження у даній справі, а саме, п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, не підпадає під випадки, встановлені положеннями ст. 195 ГПК України, та не дозволяє здійснити зупинення провадження у даній справі на стадії її розгляду по суті.
Разом з тим, пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 статті 75 ГПК України).
Як неможливість розгляду зазначеної справи потрібно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №910/15364/17, від 15.03.2019 у справі №910/17243/17, від 27.03.2019 у справі №910/15707/17, від 04.08.2021 у справі №903/636/20.
Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі потрібно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову у справі №907/1020/21 є матеріально - правова вимога Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради про стягнення 366 890,86 грн заборгованості по сплаті орендної плати внаслідок невиконання Фізичною особою - підприємцем Грицик Ларисою Олексіївною грошових зобов'язань за Договором оренди землі від 18.02.2014 №1691/1 (Договором оренди землі в новій редакції від 30.10.2018).
Судом встановлено, що предметом спору у справі №260/164/19 є визнання неправомірним застосування Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області у Витягу з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки на 2015, 2016, 2017, 2018 роки локальних коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки площею 12 617 кв.м., що розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Електрозаводська, 35, кадастровий номер: 2110100000:34:001:0228, та знаходиться у користуванні ФОП Грицик Л.О. на підставі Договору оренди земельної ділянки №1691/1 від 18.02.2014, і скасування Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки від на 2016, 2017, 2018 роки.
У даному контексті суд звертає увагу, що відповідачем в поданому нею клопотанні не наведено мотивів, на підставі яких вона доходить висновку про об'єктивну неможливість розгляду судом даної справи до вирішення іншої справи, неможливість суду встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість суду здійснити перевірку законності та обґрунтованості аргументів сторін по суті заявлених позовних вимог.
Сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.
Враховуючи положення пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду 11.01.2021 у справі №904/8122/17, від 20.01.2021 у справі №906/129/20, від 04.12.2020 у справі №917/514/19, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 20.12.2019 у справі №910/13234/18, від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 18.05.2020 у справі №905/1728/14-908/4808/14.
Клопотання відповідача не містить належного обґрунтування об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої, зокрема, в частині наведення конкретних обставин, які входять до предмету доказування у межах позовних вимог справи №907/1020/21, та які одночасно можуть бути з'ясовані виключно в межах справи №260/164/19.
Суд вважає, що із огляду на предмет позову в даній справі, обставини, які підлягають доведенню в її межах, полягають у встановленні факту наявності заборгованості, що виникла за договором оренди, її розміру та порушення відповідачем строку її оплати.
Крім того, слід зауважити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі “Фрідлендер проти Франції”, рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі “Красношапка проти України”).
За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження в даній справі.
Керуючись ст. 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Грицик Лариси Олексіївни б/н від 13.02.2023 (вх. №02.3.1-02/999/23 від 13.02.2023) про зупинення провадження в даній справі.
2. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвалу складено та підписано 04.04.2023.
Суддя Пригара Л.І.