61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
03.04.2023р. Справа №905/104/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКОС ЛАЙН”, м.Київ
до відповідача Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман
про стягнення заборгованості в сумі 124395,46 грн., у тому числі основна заборгованість у сумі 105600,00 грн., інфляційне збільшення у сумі 18705,20 грн. та 0,1% річних у сумі 90,26 грн.
Суддя Левшина Г.В.
при секретарі судового засідання Бутенко П.Є.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНКОС ЛАЙН”, м.Київ, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман, про стягнення заборгованості в сумі 124395,46 грн., у тому числі основна заборгованість у сумі 105600,00 грн., інфляційне збільшення у сумі 18705,20 грн. та 0,1% річних у сумі 90,26 грн.
Ухвалою суду від 07.02.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/104/23; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначене на 07.03.2023 року о 12:40 год.; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; явка сторін в судове засідання визнана не обов'язковою.
02.03.2023р. відповідачем надано суду відзив на позов, за змістом якого відповідач стверджує про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов?язань перед позивачем, що є підставою для звільнення від санкцій.
02.03.2023р. позивачем надано суду відповідь на відзив, згідно якої наявність форс-мажорних обставин не доведена відповідачем.
В судове засідання 07.03.2023р. з'явився позивач (в режимі відеоконференції), який підтримав позовні вимоги та заперечував наявність форс-мажорних обставин. Крім того, позивач також усно заперечував проти надання відповідачеві розстрочення виконання рішення суду.
Згідно з ухвалою від 07.03.2023р. оголошено перерву в судовому засіданні до 03.04.2023р. об 11.00 год.
В засідання суду 03.04.2023р. сторони не з'явилися.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, господарський суд встановив:
07.12.2021р. між сторонами був підписаний договір, предметом якого є постачання позивачем (постачальником) відповідачу (покупцю) товару в асортименті та кількості згідно специфікації, яка є невід?ємною частиною договору.
Найменування товар: набір інструментів електромеханіка 38 предметів. Виробник товару: ТОВ «Інкос Лайн», Україна. Рік виготовлення: 2021 (п.п.1.2-1.3 договору).
Згідно розділу 4 договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Товар повинен бути поставлений постачальником протягом 20 робочих днів від дати отримання рознарядки на поставку товару, але в залежності від перебігу торгів - не пізніше 31.12.2021р.
Датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару та підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами договору.
Товар постачається постачальником за його власний рахунок на склад покупця у структурний підрозділ «Донецький головний матеріально-технічний склад», Донецька область, м.Бахмут, вул.Космонавтів, 4, на умовах СРТ згідно правил Інкотермс 2010.
Відповідно до п.п.5.2, 5.3 договору загальна сума договору складає 105600,00 грн. з урахуванням ПДВ та включає в себе вартість тари.
Згідно п.п.6.3, 6.4 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється таким чином: 100% перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок після підписання акту прийому-передачі товару на 45 банківський день з дати реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної та акту прийому-передачі.
Термін дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2021р. (включно), а в частині розрахунків до повного виконання своїх обов?язків (п.18.1 договору).
За змістом підписаної специфікації №1 до договору постачанню позивачем відповідачу підлягав товар на суму 105600,00 грн. з ПДВ з умовами постачання, що були узгоджені сторонами у договорі.
Оцінивши зміст зазначеної угоди, на підставі якої між сторонами виникли господарські правовідносини, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як встановлено, 24.12.2021р. сторонами було складено та підписано видаткову накладну №1497, згідно якої позивачем за договором від 07.12.2021р. було передано, а відповідачем прийнято товар - набір інструментів електромеханіка на суму 105600,00 грн.
Факт постачання товару за договором на вказану суму з боку відповідача не спростовано.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як було зазначено вище, згідно п.п.5.3 договору покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок після підписання акту прийому-передачі товару на 45 банківський день з дати реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідна податкова накладна зареєстрована позивачем у реєстрі 14.01.2022р., внаслідок чого відповідач мав сплатити позивачу вартість отриманого товару в строк до 18.03.2022р.
Відповідачем доказів сплати позивачу грошових коштів в сумі 105600,00 грн. за договором від 17.12.2021р. не надано.
Як наслідок, за висновками суду, свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу вартості товару, строк оплати якого настав, всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.
Відповідач у відзиві на позов від 21.02.2023р. №2022/540 проти наявності основного боргу перед позивачем в сумі 105600,00 грн. не заперечує.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.11.2 договору сторони відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов?язання за цим договором становить 0,1 процентів річних від простроченої суми грошових зобов?язань за цим договором.
Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача інфляцію в сумі 18705,20 грн. за період з 01.04.2022р. по 31.12.2022р. та 0,1% річних в сумі 90,26 грн. за період з 21.03.2022р. по 31.12.2022р.
У відзиві на позов відповідач не погодився з проведеними позивачем нарахуванням, посилаючись на наявність обставин непереборної сили, які унеможливили виконання зобов?язань перед позивачем, що є згідно із ст.617 Цивільного кодексу України підставою для звільнення від відповідальності. Крім цього, за твердженням відповідача, 0,1 процент річних міра відповідальності за невиконання грошового зобов?язання, яка не є неустойкою.
Позивач у відповіді на відзив посилається на недоведеність відповідачем наявності форс-мажорних обставин саме відносно договору від 17.12.2021р., неповідомлення відповідачем позивача про настання таких обставин.
Щодо вказаних посилань відповідача та заперечень позивача, суд враховує наступне:
Відповідно до ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 ГК та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі N 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Відповідно до розділу 9 договору від 17.12.2021р. сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов?язань по цьому договору, якщо вони доведуть, що таке невиконання сталося внаслідок обставин непереборної сили «форс-мажорні обставини».
Згідно п.9.2 договору під форс-мажорними обставинами розуміються зовнішні та надзвичайні обставини, які не існували на час підписання цього договору, і виникли незалежно від волі сторін, про виникнення яких сторони не могли знати та діям яких сторони не могли перешкоджати за допомогою способів та засобів застосування, яких у конкретній ситуації справедливо вимагати та зажадати від сторони, що підпала під вплив форс-мажорних обставин.
За приписом п.9.3 договору форс-мажорними обставинами є такі обставини, як пожежі, землетруси, війни, воєнні дії, страйки, блокади, епідемії, заборонні міри міжнародних організацій, органів державної влади та управління, а також інші обставини, яке не залежать від волі сторін.
Згідно п.9.4 договору строк виконання зобов?язань за цим договором відкладається при виникненні обставин, зазначених у п.п.9.1, 9.2, 9.3 цього договору, на час, протягом якого зазначені обставини будуть діяти.
Сторона, яка попала під дію форс-мажорних обставин та в результаті цього не може виконати зобов?язання за цим договором, зобов?язана терміново, не пізніше трьох календарних днів з моменту їх виникнення в усній або письмовій формі повідомити про це другу сторону (п.9.5 договору).
Відповідно до п.9.6 договору факт наявності та термін дії форс-мажорних обставин підтверджуються документом, виданим компетентним органом державної влади України або компетентними підприємствами, установами, організаціями за місцем знаходження сторони, на яку вплинуть форс-мажорні обставини.
В разі, якщо обставини, зазначенні в п.п.9.1, 9.2, 9.3 цього договору, за умови їх підтвердження згідно п.9.5, 9.6 цього договору, продовжуються більше 30 календарних днів, кожна із сторін договору має право виступити з ініціативою про припинення цього договору на підставі ст.607 Цивільного кодексу України.
Відповідачем в підтвердження наявності обставин непереборної сили до матеріалів справи додано лист від 28.02.2022р. №2024/02.2-7.1 від 28.02.2023р., виданий Торгово-промисловою палатою України, яким з 24.02.2022р. підтверджено настання обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини).
Проте, вказаний листь не може бути прийнятий судом в якості належного доказу існування форс-мажорних обставин у відповідача.
Так, відповідно до абз.3 ч.3 ст.14 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно ч.1 ст.14-1 зазначеного Закону ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
У ст.3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 N 44 (5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Відповідно до ст.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим зобов'язанням / обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
За висновками суду, належних доказів існування форс-мажорних обставин у відповідача саме за договором від 17.12.2021р. до матеріалів справи не надано.
При цьому, суд також враховує відсутність у матеріалах справи доказів повідомлення відповідачем позивача про настання обставин непереборної сили як того вимагає п.9.5 договору.
За висновками суду, розрахунок інфляції, процентів річних, проведений позивачем, є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову є недоведеними, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у сумі 105600,00 грн., інфляції у сумі 18705,20 грн. та 0,1% річних у сумі 90,26 грн., підлягають задоволенню в повній сумі.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.
Відповідачем також заявлене клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 10 місяців з посилання на дію обставин непереборної сили, здійснення обстрілів російською федерацією, які завдають руйнувань та пошкоджень об?єктам інфраструктури, рухомому майну АТ «Укрзалізниця».
Згідно із ст.239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ст упінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Наведені відповідачем підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема, здійснення обстрілів російською федерацією та руйнування рухомого майна підприємства тощо, могли би бути тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки вони носять особливий і надзвичайний характер.
Проте, виходячи з того, що вказані відповідачем обставини стосуються й позивача, його діяльності (враховуючи діючий воєнний стан на всій території України), приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи жодного належного обґрунтування відповідача стосовно розстрочення виконання рішення суду строком саме на 10 місяців (виходячи з яких критеріїв та обставин керувався відповідач при зазначенні в заяві строку розстрочення рішення на 10 місяців), а також співмірність та пропорційність балансу інтересів сторін, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 42, 74, 76, 129, 165, 178, 236-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКОС ЛАЙН”, м.Київ до Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман про стягнення заборгованості в сумі 124395,46 грн., у тому числі основний борг в сумі 105600,00 грн., інфляція в сумі 18705,20 грн. та 0,1% річних у сумі 90,26 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця” (84404 Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, ЄДРПОУ 40150216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКОС ЛАЙН” (02140, м.Київ, вул.Вишняківська, 3, ЄДРПОУ 39459829) основний борг в сумі 105600,00 грн., інфляцію в сумі 18705,20 грн. та 0,1% річних у сумі 90,26 грн., всього заборгованість в сумі 124395,46 грн., судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 03.04.2023р.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина