03 квітня 2023 року м. Харків Справа № 922/2252/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є. , суддя Істоміна О.А.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства “Мегабанк” (вх. 403 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.02.2023 у справі №922/2252/22 (повний текст ухвали складено 08.02.2023 у м. Харкові) суддя Сальникова Г.І.
за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк" , м. Київ
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
до Приватного підприємства "Колома" м. Харків
про застосування наслідків нікчемності правочинів
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" до Приватного підприємства "Колома", згідно вимог якої позивач просив суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61875388 від 26.11.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за Приватним підприємством "Колома" та проведення державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством "Мегабанк" на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу №114, 115, 1-го поверху №1, 1-:-25, 93-:-98, 100, 2-го поверху №26-:-63, 101, 101а, 102-:-107, 3-го поверху №64-:-75, 77-:-92, 108-:-112, надбудови №113 загальною площею 1731,2 кв.м., в нежитловій будівлі літ "А-3"; овочесховище літ. "В" площею 76,2 кв.м.; басейн літ. "Г", нежитлове приміщення 1-го поверху №99, в літ. "А-3", загальною площею 4,5 кв. м., що розташоване за адресою: Харківська обл., Харківський (колишній Дергачівський) р-н., с. Черкаська Лозова, вул. Бєлгородське шосе, буд. 3-А.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Разом з тим, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
02.02.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач просив зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 640/12723/22.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2023, зокрема, клопотання Приватного підприємства "Колома" про зупинення провадження у справі (вх. №2451 від 02.02.2023) задоволено. Провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №640/12723/22. Зобов'язано учасників справи повідомити Господарський суд Харківської області про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини, встановлені у справі №640/12723/22, мають значення для вирішення даної справи.
Акціонерне товариство “Мегабанк” з вказаною ухвалою не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про поновлення строку, в якій просить поновити строк для апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 07.02.2023, скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.02.2023 у справі №922/2252/22 про зупинення провадження у справі, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Стягнути з відповідача на користь АТ “Мегабанк” суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при вирішенні питання про зупинення провадження у справі повинен був з'ясувати всі обставини, підстави, факти тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в яких зупинене, при цьому він у кожному випадку повинен з'ясувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи та навести в ухвалі про зупинення провадження всі ці обставини, підстави, факти, чого судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали зроблено не було.
Скаржник зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 2661 КАС України визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення, визначеного частиною 1 цієї статті, або окремих його положень:
1) не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи правовий статус цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;
2) не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку.
У спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Апелянт вважає, що згідно чинного законодавства України навіть скасування рішення НБУ про віднесення АТ “Мегабанк” до категорії неплатоспроможних не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльність, прийнятих вчинених або допущенних у процедурі виведення неплатоспроможного банку, зокрема, застосування наслідків нікчемності правочинів, які є предметом розгляду справи №922/2252/22, в якій серед іншого, предметом дослідження є визнання нікчемним правочинів, укладених між АТ “Мегабанк” та відповідачем у справі ТОВ “Колома” у процедурі ліквідації банку.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023 у справі № 922/2252/22 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 поновлено Акціонерному товариству “Мегабанк” процесуальний строк на оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 07.02.2023 у справі №922/2252/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Мегабанк” на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.02.2023 у справі №922/2252/22. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Мегабанк” на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.02.2023 у справі №922/2252/22 вирішено розглядати без повідомлення учасників справи. Встановлено учасникам справи строк до 22.03.2023 року включно, для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання всім учасникам справи.
Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи до Східного апеляційного господарського суду не надійшли.
Відповідно ч. 3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів зауважує, що приписами пункту 12 ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі.
Частинами 1,2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Судове засідання не проводилось. Учасники провадження не викликались.
Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.
Згідно ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи, які наведені в апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями в справі №640/12723/22.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
За змістом пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
У разі зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України за вимогами статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 904/4233/18).
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 ГПК України).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19).
Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі №914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).
У вирішені питання наявності/відсутності підстав для зупинення провадження у справі не слід обмежуватися лише аналізом та співставленням змісту заявлених вимог та обставин справ, а й необхідно враховувати предмет судового розгляду у справах (питання, які розглядаються судом) та у разі оскарження судових рішень - також зважати на об'єкт оскарження (судові рішення, що оскаржуються). Лише детальний аналіз наведених елементів надає можливість вирішити питання про зупинення провадження у справі.
Враховуючи приписи пункту п'ятого частини першої статті 227 ГПК України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
В клопотанні про зупинення провадження у справі відповідач звертав увагу на те, що в позовній заяві позивач зазначав, що 02.06.2022 Правлінням Національного банку України прийнято Рішення № 261-рш/БТ “Про віднесення Акціонерного товариства “Мегабанк” до категорії неплатоспроможних”.
На підставі цього Рішення НБУ від 02.06.2022 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №383 “Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ “Мегабанк” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”, згідно з яким в АТ “Мегабанк” запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду, якій делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ “Мегабанк”, визначені статтями Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
В подальшому, Правління Національного банку прийняло Рішення № 362-рш “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ “Мегабанк”, на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.07.2022 № 506 “Про початок процедури ліквідації АТ “Мегабанк” та делегування повноважень ліквідатора банку”, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ “Мегабанк” з 22.07.2022 по 21.07.2025 та призначено уповноважену особу Фонду, якій делеговано всі повноваження ліквідатора АТ “Мегабанк”.
Відповідно до ст. 48 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.
За твердженнями відповідача, посилаючись на норми Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” та проведену тимчасовою адміністрацією АТ “Мегабанк” перевіркою ознак нікчемності правочинів, позивач заявляє наявність ознак нікчемності в укладених банком з ТОВ “Колома” правочинів:
- кредитного договору № 20-08в/2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021;
- договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2021, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В., реєстровий № 5785;
- договору купівлі-продажу рухомого майна від 26.11.2021.
При цьому, як стверджував відповідач, позивач приходить до наступного висновку: “Фактично відчуження майна банку за договором купівлі-продажу призвело до ще більшого зменшення обсягу високоліквідних активів банку, порушення внаслідок цього нормативів діяльності банку, встановлених Національним банком України, до повної неплатоспроможності банку та як наслідок - до прийняття Правлінням Національного Банку України 02.06.2022 рішення № 261-рш/БТ “Про віднесення АТ “Мегабанк” до категорії неплатоспроможних”, про що зазначено в позовній заяві.
За приписами статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом позову по цій справі є застосування наслідків нікчемності правочинів.
Обставинами, якими позивач обґрунтовує позов першочергово є Рішення Правлінням Національного банку України від 02.06.2022р. № 261-рш/БТ “Про віднесення АТ “Мегабанк” до категорії неплатоспроможних”, а далі Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були прийняті на підставі Рішення НБУ та відповідно дії Фонду, що базуються на Законі України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, які не могли бути вчиненими без Рішення НБУ щодо неплатоспроможності Банку.
Відповідач повідомив суд першої інстанції, що Окружним адміністративним судом міста Києва розглядалася справа № 640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Акціонерне товариство “Мегабанк” про визнання протиправним та скасування індивідуального акту суб'єкта владних повноважень, а саме: Рішення Правлінням Національного банку України від 02.06.2022р. № 261- рш/БТ “Про віднесення Акціонерного товариства “Мегабанк” до категорії неплатоспроможних” 10 листопада 2022 року по справі № 640/12723/22, за наслідками розгляду ухвалено рішення про визнання протиправним та скасування Рішення Правлінням Національного банку України від 02.06.2022р. № 261-рш/БТ “Про віднесення Акціонерного товариства “Мегабанк” до категорії неплатоспроможних”.
Тобто, в іншому судовому процесі в межах адміністративної справи вирішується питання законності прийняття Рішення НБУ щодо віднесення Банку до категорії неплатоспроможних, рішення, яким в цій справі позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, що є підставою позову.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що невід'ємно пов'язаним із підставами цього позову є встановлення обставин щодо законності/незаконності Рішення Правлінням Національного банку України від 02.06.2022 № 261-рш/БТ “Про віднесення Акціонерного товариства “Магабанк” до категорії неплатоспроможних”, що є предметом розгляду в адміністративній справі №640/12723/22, оскільки рішення у зазначеній адміністративній справі може прямо вплинути на задоволення або не задоволення вимог позивача у даній справі №922/2252/22.
Тобто обставини, які не можна встановити у цьому процесі, але є предметом розгляду у справі №640/12723/22, місцевий суд визначив як такі, що мають значення для справи.
Відтак, проаналізувавши доводи сторін, в обґрунтування наведених ними правових позицій, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені в справі №640/12723/22, можуть вплинути на оцінку доказів у справі №922/2252/22, оскільки саме Рішення НБУ щодо віднесення банку до категорії неплатоспроможних, рішення, яким в цій справі позивач обґрунтовує свої позовні вимоги є підставою цього позову.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.02.2023 у справі № 922/2252/22, прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала суду, з врахуванням фактичних матеріалів справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням норм процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали не вбачає.
Як вже було зазначено, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі.
Разом з цим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскільки ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Мегабанк” на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.02.2023 у справі №922/2252/22 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.02.2023 у справі №922/2252/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 03.04.2023р.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна