вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" березня 2023 р. Справа№ 910/16004/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 09.03.2023:
від позивача: Подольна Т.А., Нікіпелова К.Є.
від відповідача: Мельник О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка"
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 (повний текст постанови складено 23.03.2021)
у справі № 910/16004/20 (суддя - Котков О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про стягнення грошових коштів,
Короткий зміст заявлених вимог
У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" (далі - позивач, ТОВ "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка", скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - відповідач, АТ "Укртрансгаз") про стягнення грошових коштів у розмірі 1 033 763, 20 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором № 1608000596 від 26.08.2016 року в частині повної оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/16004/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не спростовано факту укладення між позивачем та відповідачем угоди про припинення зобов'язання прощенням боргу № 1807000316 від 18.07.2018, а тому зобов'язання AT "Укртрансгаз" за договором № 1608000596 від 26.08.2016 року щодо сплати заборгованості є припиненими на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/16004/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Зокрема скаржник вважає, що позивач ніколи не укладав угоди про прощення боргу від 17.07.2018 з відповідачем, оскільки жодних переговорів щодо прощення боргу між сторонами не проводилось. Також скаржник зазначає, що лист № 17/07 від 17.07.2018 року, яким нібито ініційовано прощення боргу на підстав ст. 605 Цивільного кодексу України, директор від ТОВ "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" ніколи не підписував. Крім того, позивачем у суді першої інстанції було заявлено клопотання про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи, яке безпідставно було відхилено судом першої інстанції.
Рух справи
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/16004/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" 831 970,23 грн. основної заборгованості, 127 667, 22 грн. інфляційних втрат, 67 571, 30 грн. 3 % річних. Також з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" стягнуто витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 52 031, 00 грн.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що угода від 17.07.2018 про припинення зобов'язання прощенням боргу є неукладеною, тобто такою, що не відбулась, а наведені в ній умови не є такими, що регулюють та впливають на спірні відносини.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.09.2022 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 910/16004/20, відкрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України щодо спростування обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні. В іншій частині касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 скасовано, а справу № 910/16004/20 вирішено передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що виходячи з предмета та підстав позову, враховуючи подані відповідачем заперечення, до предмета доказування в цій справі входять обставини щодо того чи підтверджується належне виконання робіт підрядником на визначену ним суму та день настання строку оплати таких робіт замовником.
Також колегією суддів зазначено, що судом апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки доводам відповідача щодо пропуску позовної давності.
Письмові пояснення та клопотання сторін
25.01.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення відповідно до яких останній зазначає, що відповідачем у належний спосіб, передбачений податковим законодавством, відображено операцію прощення боргу на суму 2 408 551,44 грн. у податковому обліку платника податків АТ «Укртрансгаз», сплачено податок на додану вартість на суму ПДВ 401 425,24 грн., своєчасно подано податкову звітність.
Також відповідач зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт завершення виконання робіт у повному обсязі або зменшення ціни Договору, що виключає відповідальність відповідача за остаточний розрахунок за цим Договором, який проводиться Замовником не пізніше 90 днів після завершення виконання робіт, визначених у п.2. Цього договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, після підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.
25.01.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про поворот виконання постанови від 07.09.2022.
03.02.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
07.03.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності.
07.03.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про намір отримати за результатами даного спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
07.03.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач просить прийняти до відома постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 у справі №910/16007/20.
08.03.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
08.03.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення відповідно до яких останній зазначає, що строк позовної давності переривався у зв'язку із підписанням відповідачем актів звірки взаємних розрахунків за договором №1608000596 від 26.08.2016 станом на 01.05.2018, а саме переривався у зв'язку із вчиненням відповідачем дій, що свідчать про визнання ним свого боргу, та згідно із частиною 3 ст. 264 ЦК України перебіг строку позовної давності після переривання почався заново.
Також позивач зазначає, що докази надані позивачем підтверджують, що ним не вчинялися дії на виконання спірної угоди про прощення боргу, а тому цей правочин не може вважатися таким, що є укладеним.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023 справу № 910/16004/20 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Гаврилюк О.М., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 прийнято до провадження справу № 910/16004/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Пашкіна С.А., Гаврилюк О.М. Призначено розгляд справи № 910/16004/20 на 09.02.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про проведення судового засідання в режимі відео конференції поза межами суду.
09.02.2023 у судовому засідання оголошено перерву на 09.03.2023.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023, у зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 28.02.2023 про звільнення судді Пашкіної С.А., справу № 910/16004/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Гаврилюк О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 прийнято справу № 910/16004/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М. Повідомлено учасників апеляційного провадження, що розгляд справи № 910/16004/20 відбудеться 09.03.2023.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 09.03.2023 з'явилися представники позивача, які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та просили оскаржуване рішення скасувати на прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
У судове засідання 09.03.2023 з'явився представник відповідача, який проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Щодо клопотання позивача про долучення додаткових доказів колегія суддів зазначає наступне.
У поданому клопотанні позивач просив суд долучити до матеріалів справи лист ДП "Укрметртестстандарт" №39-21/70., рішення державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживача" Мінекономрозвитку України №39/3F1/2/008-17 від 12.06.2017 року на проведення робіт з оцінки відповідності "Автоматизована система обліку газу, що містить програмний продукт "Пункт виміру витрат газу на ГРС "Вузлове-Радехів", пункт виміру витрат газу на ГРС "Вузлове-село", Пункт виміру витрат газу на ГРС "Вузлове-цукровий завод", акт ідентифікації, акт надання зарізів та сертифікат відповідності державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживача" від 10.07.2017 року.
В обґрунтування неподання таких доказів раніше, позивач посилається на те, що відповідач до 31.08.2022 заперечуючи проти позову жодного разу не зазначав таку підставу, як не проведення атестації (підтвердження відповідності) вузлів обліку територіальними органами департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку України.
Колегія суддів вказує на те, що статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок і строки подання доказів учасниками справи.
Так, згідно з ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. ч. 4 та 5 ст. 80 ГПК України).
У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована.
Системний аналіз положень ст. ст. 80 та 269 ГПК України свідчить, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.
Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц).
На переконання колегії суддів, така обставина, як необхідність подання нових доказів у суді апеляційної інстанції на спростування позиції іншої сторони, викладеної в апеляційній скарзі чи відзиві, не може бути визнана поважною причиною неподання доказів у встановлений процесуальний строк. Надані докази існували станом на день подання позову та могли бути отримані учасниками справи, однак не подавалися останніми до суду першої інстанції разом з заявами по суті справи, а тому вказане виключає можливість їх прийняття судом апеляційної інстанції у порядку ст. 269 ГПК України.
Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не вважає, що зазначені в клопотанні обставини є причинами, що об'єктивно не залежали від позивача та винятковими випадками неподання позивачем доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, оскільки на позивача покладено обов'язок обґрунтування своїх позовних вимог належними доказами.
Крім того, позивачем не надано доказів вчинення ним дій для подання цих доказів суду першої інстанції разом із позовною заявою.
Зважаючи на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про залишення такого клопотання без розгляду.
Обставини, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" (надалі - позивач, підрядник) та Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (надалі - відповідач, замовник) укладено договір № 1608000596 (надалі - договір).
Згідно з п. 1 договору об'єктом є ГРС Вузлове, с. Вузлове, Радехівський р-н, Львівська область.
Відповідно до п. 2.1. договору, виконавець бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати власними матеріалами і механізмами та обладнанням замовника, згідно проектно-кошторисної документації, розробленої згідно умов договору, за технічним завданням замовника, виконати наступну роботу:
Ремонт пунктів вимірювання витрат на ГРС УМГ "Львівтрансгаз" (об'єкт) (лот № 4), зокрема:
- Розробити проектно-кошторисну документацію. Склад і об'єм робіт визначаються згідно "Технічних вимог і якісних характеристик предмета закупівлі" та Технічних умов замовника і дефектних актів, які є невід'ємною частиною Технічного завдання. При цьому, повинні бути враховані всі вимоги нормативних документів в т.ч. відомчих розпорядних документів Замовника, які регулюють предмет цього договору.
Погодити готову проектно-кошторисну документацію з Замовником, а в разі необхідності- також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також провести експертизу проектно-кошторисної документації у встановленому вимогами нормативних документів в т.ч. відомчими розпорядчими документами порядку і в строк встановлений цим договором.
- Здійснити поставку обладнання за переліком і вимогами, зазначеними в кошторисній частині затвердженої проектно-кошторисної документації.
- Виконати монтажні та пуско-налагоджувальні роботи у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та провести атестацію (підтвердження відповідності) вузлів обліку територіальними органами Департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку України, та здати в експлуатацію об'єкт, який є предметом цього договору.
Пунктом 3.1. договору від 29.08.2016 №1608000596 передбачено, що загальна ціна цього договору - 13 059 002, 71 грн.
Згідно п. 3.4. договору розрахунки замовник проводить шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підрядника протягом 90 днів після підписання сторонами актів виконаних робіт та актів приймання - передачі обладнання, або іншими, не забороненими чинним законодавством способами.
Відповідно до п. 3.8. договору остаточний розрахунок за цим договором проводиться замовником не пізніше 90 днів після завершення виконання робіт, визначених у п. 2.1. цього договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
В пункті 5.1. договору сторони передбачили, що строк здачі робіт за договором складає 240 днів після підписання сторонами цього договору.
Відповідно до п. 14.1. договору, приймання-передача виконаних робіт здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформляється актом. Порядок і черговість здачі об'єкта, обов'язки сторін визначаються календарним планом та технічним завданням.
Згідно з п. 21.1. договору договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом 240 днів з дати підписання, за умови наявності з 01 січня 2017 року фактичного обсягу видатків замовника на оплату послуг, що є предметом цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № 1608000596 від 26.08.2016 позивач поставив обладнання та виконав роботи, а відповідач прийняв обладнання та роботи на суму 12 246 456,47 грн., що підтверджується актом № 4 здачі-приймання послуг (проектної документації) від 26.12.2016 на суму 78 000,00 грн., видатковою накладною № 8 від 17.01.2017 на суму 1 025 000,38 грн., видатковою накладною № 2 від 17.01.2017 на суму 2 556 631,20 грн., видатковою накладною № 10 від 23.01.2017 на суму 3 937 724,40 грн., видатковою накладною № 11 від 23.01.2017 на суму 3 748 774,67 грн., видатковою накладною № 15 від 27.01.2017 на суму 56 943,00 грн., видатковою накладною № 21 від 14.02.2017 на суму 11 412,59 грн., актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 року на суму 727 056,74 грн., актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 року на суму 34 654,14 грн.
Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідач за виконані позивачем роботи та поставлене обладнання розрахувався лише частково в сумі 11 414 486,24 грн., що підтверджується виписками по особовим рахункам за 17.02.2017, за 28.02.2017, за 14.03.2017 (копії мітяться в матеріалах справи), відтак, за рахунками позивача, у відповідача існує заборгованість перед позивачем за договором № 1608000596 від 26.08.2016, яка становить 831 970,23 грн.
Окрім того, факт заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 831 970,23 грн. також підтверджується підписаним обома сторонами без заперечень актом звірки розрахунків за період з 01.08.2016 по 30.09.2017, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.09.2017 становить 831 970,23 грн.
В свою чергу, відповідач проти позовних вимог заперечив, мотивуючи це тим, що на адресу АТ "Укртрансгаз" 17.07.2018 надійшов лист позивача за № 17/07 відповідно до якого було ініційовано прощення боргу на підставі ст. 605 ЦК України, який виник у зв'язку з невиконанням умов договорів від 29.08.2016 року № 1608000593, № 1608000594, № 1608000595, № 1608000596, № 1608000597 на загальну суму 2 408 551,44 грн. На підставі даного листа між сторонами підписано угоду про припинення зобов'язання прощенням боргу (договір зареєстровано у філії АТ "Укртрансгаз"-"Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" 18.07.2018 № 1807000316), отже зобов'язання щодо врегулювання заборгованості у розмірі 831 970,23 грн., яка виникла у позивача перед відповідачем при виконанні умов договору № 1608000596 від 26.08.2016, врегульовані на підставі угоди про припинення зобов'язання прощенням боргу від 18.07.2018 № 1807000316.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2018 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі заступника директора УМГ "Львівтрансгаз" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" (кредитор) укладено угоду про припинення зобов'язання прощенням боргу. Дану угоду внесено до реєстру договорів УМГ "Львівтрансгаз" № 1807000316 від 18.07.2018.
Відповідно до п. 1 угоди, предметом цієї угоди є прощення частини кредиторської заборгованості боржника перед кредитором в сумі 2 408 551,44 грн., яка виникла внаслідок належного виконання останнім умов договорів № 1608000593 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Звижень Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз"", № 1608000594 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Буськ Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз", № 1608000595 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Жовква Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз", № 1608000596 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Вузлове Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз" та № 1608000597 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрата газу на ГРС Луцьк Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз". Кредиторська заборгованість боржника перед кредитором на момент підписання цієї угоди складає 2 408 551,44 грн., що підтверджується актами звірки станом на 01.05.2018 на суму 2 408 551,44 грн.
Згідно з п. 3 угоди, кредитор з моменту укладення цієї угоди набуває обов'язку простити борг в сумі 2 408 551,44 грн., а боржник - право погодитися з прощенням боргу в сумі 2 408 551,44 грн. та не виконувати зобов'язання.
Сторони беруть на себе обов'язок після укладення цієї угоди невідкладно і належно, у відповідності до вимог чинних на момент укладення цієї угоди нормативних актів України, відобразити зміст операції, яка є предметом цієї угоди в бухгалтерському та податковому обліках. При цьому відповідальність, кожна із сторін несе самостійно за допущені нею порушення ведення бухгалтерського та податкового обліків, якщо вони виникнули з цієї угоди (п. 5 угоди).
Відповідно до п. 6 угоди з моменту укладення та підписання даної угоди, сторони підтверджують відсутність претензій одна до одної з приводу форми, змісту цієї угоди та з приводу кредиторської заборгованості, зазначеної у п. 1 даної угоди.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийняті постанови
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, проте, мотивувальну частину рішення господарського суду у даній справі слід змінити, виклавши її в редакції даної постанови, із залишенням в силі його резолютивної частини, з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення грошових коштів в розмірі 1 033 763, 20 грн. по договору № 1608000596.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як зазначалось колегією суддів вище, на виконання умов договору № 1608000596 від 26.08.2016 позивач поставив обладнання та виконав роботи, а відповідач прийняв обладнання та роботи на суму 12 246 456,47 грн., що підтверджується актом № 4 здачі-приймання послуг (проектної документації) від 26.12.2016 на суму 78 000,00 грн., видатковою накладною № 8 від 17.01.2017 на суму 1 025 000,38 грн., видатковою накладною № 2 від 17.01.2017 на суму 2 556 631,20 грн., видатковою накладною № 10 від 23.01.2017 на суму 3 937 724,40 грн., видатковою накладною № 11 від 23.01.2017 на суму 3 748 774,67 грн., видатковою накладною № 15 від 27.01.2017 на суму 56 943,00 грн., видатковою накладною № 21 від 14.02.2017 року на суму 11 412,59 грн., актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 року на суму 727 056,74 грн., актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 року на суму 34 654,14 грн.
Відповідно до пункту 3.3 Договору оплата за виконані за цим договором роботи може здійснюватись поетапно у відповідності з календарним планом виконання робіт (додаток № 2 до цього договору), та кошторисними розрахунками, виходячи з вартості фактично наданих та прийнятих робіт ( в т.ч. у випадку зменшення об'ємів робіт після виконання робочої проектної документації) на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт.
Оплата за поставку обладнання за цим договором здійснюється на підставі актів прийняття-передачі обладнання від підрядника-замовнику, за умови поставки цього обладнання в повному обсязі згідно проектно-кошторисної документації.
Згідно з пунктом 3.4. Договору замовник проводить розрахунки шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підрядника протягом 90 днів після підписання сторонами актів виконаних робіт та актів прийняття - передачі обладнання, або іншими, не забороненими чинним законодавством способами.
Отже сторонами на власний розсуд погоджено порядок виконання умов договору в частині проміжних оплат за договором на підставі підписаних актів виконаних робіт та актів прийняття - передачі обладнання, згідно календарного плану зазначеного в пункті 2.1 Договору, а саме: 1 Етап - розроблення та погодження проектно-кошторисної документації; 2 Етап - здійснення підрядником поставки замовнику обладнання; 3 Етап - отримання підрядником допусків до робіт, виконання робіт з демонтажу та утилізації старого обладнання на об'єктах, отримання необхідних документів та обладнання, яке підлягає монтажу, виконання ремонтних та пусконалагоджувальних робіт, підтвердження відповідності вузла обліку газу в територіальних органах Департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку України, передача підрядником виконаних робіт.
Як зазначалось вище, сторонами не заперечується факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором від 29.08.2016 №1608000596, який підтверджується актом звірки взаємних розрахунків
Як зазначалось колегією суддів вище, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що поставив відповідачу обладнання та виконав роботу за договором від 29.08.2016 № 1608000596 на суму 12 246 456,47 грн., тоді як загальна ціна Договору, яка визначена у п.3.1. цього Договору, складає 13 059 002,71 грн.
Відповідно до п. 19.1 Договору, умови цього договору можуть бути змінені у випадках передбачених ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документа.
Разом з тим, колегія суддів констатує, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували зміну умов Договору щодо зменшення обсягів закупівлі робіт.
Варто звернути увагу, що відповідно до п. 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, договір підряду укладається у письмовій формі.
Істотними умовами договору підряду є, зокрема, договірна ціна.
Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
- зміни ціни за одиницю товару "не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
- продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
- узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
- зміни ціни у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
- зміни умов у зв'язку із застосуванням положень ч. 5 ст. 36 Закону № 922.
Колегія суддів зауважує, що наведений вище перелік випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю є вичерпним і не може розширюватися замовником на власний розсуд.
Отже, договірна ціна в договорі підряду є істотною умовою цього договору. При цьому, як зазначено в п. 21 Загальних умов № 668, договірна ціна в договорі підряду визначається на основі кошторису, як приблизна або тверда. Вона вважається твердою, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 844 Цивільного кодексу України, зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
Умовами Договору не встановлено, що ціна договору є приблизною, а отже ціна Договору є твердою і зміні в односторонньому порядку не підлягає.
Таким чином, проаналізувавши вищевикладене та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до переконання, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт завершення виконання робіт у повному обсязі або зменшення ціни Договору, що виключає відповідальність відповідача за остаточний розрахунок за цим Договором, який проводиться Замовником не пізніше 90 днів після завершення виконання робіт визначених у п. 2.1 Цього договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, після підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Отже, відсутність в матеріалах справи доказів про виконання умов Договору самим позивачем на суму 812 546,24 грн. або ж зменшення вартості виконаних робіт є обставиною, що підтверджує відсутність обов'язку у відповідача здійснити остаточні розрахунки за Договором, відповідно - позовні вимоги є необґрунтованими, такими що не відповідають обставинам, які виникли між сторонами при виконанні зобов'язань за спірним Договором.
Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Таким чином, недовиконання умов Договору самим позивачем на суму 812 546,24 грн. - спростовує обов'язок відповідача здійснити остаточні розрахунки за договором підряду від 26.08.2016 №1608000596, у зв'язку із чим в позовних вимогах слід відмовити з викладених вище підстав.
Що стосується доводів відповідача про прощення боргу, то такі доводи апеляційний суд оцінює критично, адже позивачем долучено до матеріалів справи висновок експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів за №22101/21-32/22102/21-33 від 11.11.2021, яка була проведена у господарській справі №910/16008/20 яким встановлено, що встановлено, що підписи від імені Бессараба С.І., що містяться в п. 10 угоди від 17.07.2018 та в листі № 17/07 від 17.07.2018 про прощення боргу виконані не Бессарабом С.І., а іншою особою.
Аргументи сторін в частині встановлення факту відображення господарської операції з прощення боргу у податковому та бухгалтерському обліках та звітності учасників процесу не впливають на висновки суду апеляційної інстанції.
Щодо строку позовної давності, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України), а спливає у відповідні місяць та число останнього року строку, якщо строк визначений роками (частина перша статті 254 ЦК України).
В абзаці першому та п'ятому підпункту 2.1 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» (далі - Постанова № 10) зазначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.
Пунктом 2.2 Постанови № 10 визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Зважаючи на встановлену вище відсутність порушених прав позивача, клопотання відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Нормою ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для зміни судового рішення є: не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення висновки суду першої інстанції про недоведеність позивачем заборгованості за договором №1608000596 від 26.08.2016, з огляду на укладення між сторонами угоди про припинення зобов'язання прощенням боргу № 1807000316 від 18.07.2018.
Водночас, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду у даній справі зміні з викладенням її в редакції даної постанови, із залишенням у силі його резолютивної частини.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/16004/20 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/16004/20 - змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.
3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/16004/20 - залишити без змін.
4. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка".
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект Монтаж Наладка" (65005, місто Одеса, вул. Балківська, будинок 84, офіс 205, код 36920284) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський Узвіз, будинок 9/1, код 30019801) 30 814 (тридцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 30 коп. судового збору за подачу касаційної скарги.
6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
7. Матеріали справи №910/16004/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 04.04.2023. (після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного)
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Сулім