вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" квітня 2023 р. Справа№ 910/8192/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Скрипки І.М.
Коробенка Г.П.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022
у справі №910/8192/22 (суддя Котков О.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс»
про стягнення грошових коштів,
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі, позивач або Укрзалізниця) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» (далі, відповідач або Товариство) про стягнення плати за надані послуги з накопичення вагонів у розмірі 8 719,63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №35617553/2020-02 від 03.03.2020 в частині несплати 8 719,63 грн, які донараховано відповідачу за послуги з накопичення вагонів згідно накопичувальної картки №27010013 від 27.01.2022.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі №910/8192/22 позов задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Промвагонтранс» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» грошові кошти: плата за надані послуги з накопичення вагонів 8 719,63 грн (вісім тисяч сімсот дев'ятнадцять гривень 63 копійки) та судовий збір 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).
Приймаючи оскаржуване рішення, суд встановив, що час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення підтверджується наявними в матеріалах справи актами загальної форми ГУ-23 №№ 1477, 1482, 1485, 1494, 1496, 1498, 1502, 1504, складеними на станції Рогатин і підписаними повноважними особами залізниці та відповідача, та дійшов висновку, що зважаючи на умову підпункту 9.1. пункту 9 Додатку 1-4 до Договору, що 1 «вагоно-доба» розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення)», розрахунок позивача, згідно якого останнім здійснено донарахування по накопичувальній картці №22120326 від 22.12.2021 плати за послуги з накопичення вагонів у сумі 8 719,63 грн згідно оформленої накопичувальної картки №27010013 від 27.01.2022, є вірним.
Суд відхилив доводи відповідача про те, що при нарахуванні плати за послугу з накопичення вагонів заокруглення неповної доби до повної має відбуватись шляхом ділення загального часу знаходження відповідного рухомого складу під накопиченням на 24 із заокругленням частки до найближчої кількості цілих діб як такі, що не відповідають вищенаведеним умовам підпункту 9.1. пункту 9 Додатку 1-4 до Договору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим рішенням, 11.01.2023 (про що свідчить відмітка Укрпошти Стандарт на поштовому конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі №910/8192/22 та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом неправильно встановлено порядок розрахунку терміну «вагоно-доба», який повинен застосовуватись у спірних правовідносинах та порядок проведення округлення діб для розрахунку загальної кількості «вагоно-діб», які підлягають оплаті; не застосовано положення частини 3 статті 213 Цивільного кодексу України, відповідно до якого при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Унаслідок зазначених порушень, як стверджує відповідач, було донараховано додатковий час, за який відповідач має оплатити позивачу плату за послуги з організації накопичення власного-рухомого складу.
Скаржник посилається на те, що в пункті 9.1. додатку 1-4 до Договору немає жодного згадування про те, що до розрахунку береться календарна доба, яка розпочинається о 00 годин 01 хвилину. Навпаки, у цьому пункті вказано, що 24 години рахуються з моменту початку накопичення, а не з 00 годин 01 хвилини календарної доби.
Разом із тим, поняття «вагоно-доба» зустрічається в Таблиці 1 Додатку 1-2 до Договору, в якому визначаються ставки плати за використання власних вагонів перевізника, одиниця виміру послуги - «вагоно-доба».
Так, пунктом 3.4.2. Договору регламентовано формулу визначення плати за користування вагонами Перевізника, а саме її ПВИК = (Спл /24) х tгод х Км, де 24 - кількість годин у добі.
Із наведеної умови Договору вбачається, що для розрахунку «вагоно-доби» використовується саме поняття «вагоно-доби», як 24 години, а не календарної доби.
Положення Договору та додатків до нього розроблено безпосередньо позивачем і розміщено на веб-сайті AT «Українська залізниця», тому в такому випадку можливим є застосовування принципу тлумачення «contra proferentem», суть якого полягає в тому, що слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав.
Таким чином, оскільки буквальне тлумачення вказаної умови не дає можливості встановити однозначного визначення терміну «вагоно-доба», для його розрахунку та округлення необхідно звернутись до визначень, які зустрічаються в договорі та дають можливість однозначно трактувати спірні визначення.
Отже, в розумінні пункту 3.4.2 Договору, та відповідно і для інших пунктів Договору, якщо конкретним пунктом не визначено інше, доба це 24 години, перша година якої починається з моменту фактичної передачі замовником вагонів перевізнику, а не години відповідного дня відповідної календарної доби, яка почалася та вже триває.
Застосування строку шляхом обчисленням календарними добами, а не часами, штучно збільшує час, який не підпадає під умови пункту 9.1. Додатку 1-4 до Договору.
Отже, оскільки у позивача не було підстав для здійснення донарахування, так як здійснене 22.12.2021 нарахування плати за накопичення є вірним та проведеним у відповідності до умов Договору, позивач не мав права здійснювати донарахування плати в розмірі 8 719,63 грн, а отже рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в повному обсязі.
В апеляційній скарзі скаржником наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відповідача, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, який складає 2 000,00 грн та зазначено, що докази на підтвердження розміру судових витрат будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
13.02.2023 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд відмовити у її задоволенні, а оскаржене рішення суду залишити без змін.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що застосування частини 3 статті 213 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин є безпідставним, оскільки зміст підпункту 9.1 пункту 9 Додатку 1-4 до Договору є чітким і однозначним і не потребує додаткового тлумачення. Той факт, що у контексті підпункту 9.1 пункту 9 Додатку 1-4 до Договору двічі згадується заокруглення неповної доби до повної 24 годин і від початку накопичення, і 24 години до закінчення накопичення, не повинно трактуватися як заокруглення загального часу перебування вагонів під накопиченням до цілих діб. Відтак немає потреби застосовувати принцип тлумачення «contra proferentem», викладений у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду, на які посилається скаржник.
Також позивач зазначив, що вказаний в апеляційній скарзі розмір витрат на правничу допомогу суперечить принципу співмірності з ціною позову. З огляду на обставини справи (предмет позову), господарська справа №910/8192/22 є малозначною, не являється складною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, розглядається у спрощеному провадженні без участі сторін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі №910/8192/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Коробенко Г.П.
Апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8192/22; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі №910/8192/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
23.01.2023 матеріали справи №910/8192/22 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі №910/8192/22, розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі є вимоги про стягнення 8 719,63 грн, а відтак вказана справа відноситься до малозначних у розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву, заяв, клопотань.
Повідомлення із електронною копією ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 про відкриття апеляційного провадження, засвідченою електронно-цифровими підписами суддів, було надіслане судом на електронні адреси сторін у справі, зазначені в матеріалах справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 строків на подання сторонами документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» шляхом подання Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №35617553/2020-02 від 03.03.2020, підписаної електронним цифровим підписом представника замовника, приєдналося до публічного Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі перевізник, позивач, АТ «Укрзалізниця») (далі, Договір).
Повідомленням про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №32-35617553/2020-02 від 03.03.2020, АТ «Укрзалізниця» засвідчило прийняття від ТОВ «Промвагонтранс» Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило, що замовнику присвоєні коди, а саме: відправника / одержувача: 8575; платника: 8258580 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером. Код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер Договору.
Згідно з пунктом 1.1. Договору предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Відповідно до пункту 1.5. Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі -КЕП) (пункт 1.6. Договору).
Згідно з пунктом 2.1.4. Договору замовник зобов'язаний сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника; самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов Договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України, інших послуг перевізника.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки за Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця».
Оплата послуг відповідно до пункту 4.2. Договору здійснюється у національній валюті на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розд. 14 Договору.
Відповідно до підпункту 9.1. пункту 9 Додатку 1-4 до Договору, за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахування такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення).
Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-20211118-57689, проведеного 24.11.2021, ТОВ «Промвагонтранс» стало переможцем електронного аукціону з продажу послуг з використання вагонів власності АТ «Укрзалізниця» у кількості 50 вагонів-зерновозів у складі одного маршрутного поїзда на станціях РФ «Львівська залізниця».
Оскільки по станції Рогатин, де планувалось проводити формування маршруту, ТОВ «Промвагонтранс» не має власної під'їзної колії, подача вагонів для навантаження здійснювалася на під'їзну колію ПП «Агрофірма «Дзвони»» згідно з поданою Письмовою угодою від 24.04.2021, погодженою із користувачем під'їзної колії (ПП «Агрофірма «Дзвони»») та залізницею.
19.12.2021 ТОВ «Промвагонтранс» надало начальнику станції Рогатин лист, відповідно до якого відповідач просив здійснювати оформлення накопичення завантажених вагонів на коліях загального користування станції одним документом для відправлення маршрутним поїздом. Оплату всіх належних залізниці платежів (накопичення, зберігання, користування) гарантував.
Відповідно до умов Договору про подачу та забирання вагонів №Л/ДН-2/20/378/М/п від 15.06.2020, укладеного між АТ «Укрзалізниця» та ПП «Агрофірма «Дзвони», враховуючи Письмову угоду від 24.04.2021, розмір подачі вагонів під навантаження складає 6 вагонів.
Позивач зазначив, що після завантаження вагони подавались з під'їзної колії на місця загального користування станції Рогатини для формування маршруту групами по 6 вагонів, а саме: перша група з 6-ти вагонів відставлена на колію загального користування для формування маршруту 19.12.2021 в 20:05 год., друга група - 20.12.2021 о 07:40 год., третя група - 20.12.2021 о 13:00 год., четверта група - 21.12.2021 о 10:40 год., п'ята група - 21.12.2021 о 13:35 год., шоста група 21.12.2021 о 17:05 год., сьома група - 21.12.2021 в 22:05 год., восьма група - 22.12.2021 о 02:40 год., що підтверджується актами загальної форми ГУ-23 №№ 1477, 1482, 1485, 1494, 1496, 1498, 1502, 1504, складеними на станції Рогатин і підписаними повноважними особами залізниці та відповідача, остання партія з двох вагонів, що залишились, була поставлена в маршрут з 50-ти вагонів, який 22.12.2021 о 04:40 прийнятий залізницею (пам'ятка про забирання вагонів №217 форми ГУ-45) та згідно із залізничною накладною №35622729 відправлений на станцію призначення Черноморская (експ. для ОПЗ).
22.12.2021 станцією Рогатин оформлено накопичувальну картку №22120326, до якої внесено, зокрема, платежі «Інші послуги Організ. перевез. і накопич. власн. рух. складу» на загальну суму 12 448,80 грн (без ПДВ). Накопичувальна картку №22120326 від 22.12.2021 підписано уповноваженими особами залізниці та відповідача.
22.12.2021 кошти, нараховані як плата за накопичення маршруту у сумі 14 938,56 грн (в т.ч. ПДВ), були списані перевізником з особового рахунку відповідача, що підтверджується переліком №20211222 від 22.12.2021.
У подальшому, внаслідок проведення перевірки правильності нарахування платежів по наданню послуг з накопичення власного рухомого складу, позивачем було виявлено недобір по цьому платежу в розмірі 7 263,48 грн (без ПДВ), у зв'язку з чим оформлено накопичувальну картку №27010013 від 27.01.2022, яку представник відповідача підписав із запереченням, а саме зазначив, що «з нарахуванням не згідний, так як залізницею невірно розраховується кількість вагоно-діб».
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 01.06.2022 №10-П/2022 щодо добровільного погодження відповідачем у 10-денний термін донарахованої плати за накопичення вагонів у сумі 8 719,63 грн (в т.ч. ПДВ).
Відповідач, у свою чергу, надав відповідь №26-07/169 від 14.06.2022 на претензію позивача, згідно якої повідомив, що претензія позивача задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем оплачені у повному обсязі отримані послуги з накопичення вагонів на станції Рогатин філії «Львівська залізниця», що підтверджується переліком №20211222 від 22.12.2021, подальше донарахування платежів за наведені послуги відповідач вважає неправомірним, зазначивши при цьому, що одна вагоно-доба закінчується зі спливом 24-х годин від початку надання послуги, кожна наступна доба спливає із закінченням наступних 24-х годин, жодного згадування про те, що час надання послуг з накопичення рахується календарними добами ні у Договорі, ні у жодному іншому нормативно-правовому акті не міститься.
Оскільки плата за надані послуги з накопичення вагонів у сумі 8 719,63 грн (в т.ч. ПДВ) відповідачем оплачена не була, позивач звернувся до суду із позовом у даній справі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.
Спір у даній справі стосується наявності підстав для стягнення з відповідача донарахувань за платежем по наданню послуг з накопичення власного рухомого складу, що пов'язано, як вказує позивач, з невірним розрахунком позивачем у накопичувальній картці №22120326 від 22.12.2021 кількості вагоно-діб, протягом яких вагони відповідача перебували на коліях загального користування.
Як встановлено судом, Договір між сторонами укладено в порядку, встановленому статтею 634 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Аналіз умов укладеного між сторонами Договору свідчить, що за своєю правовою природою даний договір є договором перевезення вантажу.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Закон України «Про залізничний транспорт» визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу.
Статтею 1 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що залізниця - відокремлений підрозділ акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування (далі - АТ «Укрзалізниця»), утвореного відповідно до Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», який здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні залізничної мережі.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, Додатком 1-4 до укладеного між сторонами Договору є «Умови організації накопичення вагонів».
Згідно пункту 1 Додатку 1-4 до Договору на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними або контейнерними поїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів).
Станціями накопичення можуть бути станції відправлення та/або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення (пункт 2 Додатку 1-4 до Договору).
Початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх вагонів та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику (пункт 6 Додатку 1-4 до Договору).
Часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх вагонів та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником (пункт 7 Додатку 1-4 до Договору).
Відповідно до пункту 8 Додатку 1-4 до Договору час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
За послугу з накопичення вагонів замовник сплачує плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (підпункт 9.1. пункту 9 Додатку 1-4 до Договору).
Так, позивачем до позовної заяви додані копії актів загальної форми ГУ-23, складені на станції Рогатин, згідно яких вбачається наступне:
- актом загальної форми №1477 від 19.12.2021 зафіксовано, що вагони №№95637807, 95829263, 95357331, 95358123, 95613071, 95801064 виставлені на колію загального користування під накопичення маршруту 19.12.2021 о 20 год. 05 хв.;
- актом загальної форми №1482 від 20.12.2021 зафіксовано, що вагони №№95682548, 95385522, 95618245, 95757688, 95353579, 95523163 виставлені на колію загального користування під накопичення маршруту 20.12.2021 о 07 год. 40 хв.;
- актом загальної форми №1485 від 20.12.2021 зафіксовано, що вагони №№95668869, 95751962, 95797486, 95328209, 95382719, 95449344 виставлені на колію загального користування під накопичення маршруту 20.12.2021 о 13 год. 00 хв.;
- актом загальної форми №1494 від 21.12.2021 зафіксовано, що вагони №№95796975, 95366118, 95396180, 95350658, 95712634, 95350633 виставлені на колію загального користування під накопичення маршруту 21.12.2021 о 10 год. 40 хв.;
- актом загальної форми №1496 від 21.12.2021 зафіксовано, що вагони №№95683579, 58566977, 95389284, 95389268, 95751376, 95679643 виставлені на колію загального користування під накопичення маршруту 21.12.2021 о 13 год. 35 хв.;
- актом загальної форми №1498 від 21.12.2021 зафіксовано, що вагони №№95828885, 95751905, 95524229, 95636361, 95759320, 95692240 виставлені на колію загального користування під накопичення маршруту 21.12.2021 о 17 год. 05 хв.;
- актом загальної форми №1502 від 21.12.2021 зафіксовано, що вагони №№95525622, 95364527, 95757662, 95832507, 95535944, 95618906 виставлені на колію загального користування під накопичення маршруту 21.12.2021 о 22 год. 50 хв.;
- актом загальної форми №1504 від 22.12.2021 зафіксовано, що вагони №№05647053, 95338307, 58564204, 95758181, 95614426, 95353454 виставлені на колію загального користування під накопичення маршруту 22.12.2021 о 02 год. 40 хв.
Ще два вагони, що залишились, були поставлені в маршрут з 50-ти вагонів, який 22.12.2021 о 04 год. 40 хв. прийнятий залізницею (пам'ятка про забирання вагонів №217) та згідно з залізничною накладною №35622729 відправлений на станцію призначення «Черноморская (эксп. Для ОПЗ)».
Згідно пункту 6 Додатку 1-1 до Договору ставка плати за організацію перевезень і накопичення рухомого складу за 1 вагоно-добу становить 172,94 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що по накопичувальній картці №22120326 від 22.12.2021 відповідачу було нараховано плату за накопичення в загальній сумі 12 448,80 грн, а саме:
- по акту №1477 за 6 вагонів/3 доби, в сумі 3 112,20 грн;
- по акту №1482 за 6 вагонів/2 доби, в сумі 2 074,80 грн;
- по акту №1485 за 6 вагонів/2 доби в сумі 2 074,80 грн;
- по акту №1494 за 6 вагонів/1 доба в сумі 1 037,40 грн;
- по акту №1496 за 6 вагонів/1 доба в сумі 1 037,40 грн;
- по акту №1498 за 6 вагонів/1 доба в сумі 1 037,40 грн;
- по акту №1502 за 6 вагонів/1 доба в сумі 1 037,40 грн;
- по акту №1504 за 6 вагонів/1 доба в сумі 1 037,40 грн.
У подальшому позивачем внаслідок проведення перевірки правильності нарахування платежів по наданню послуг з накопичення власного рухомого складу було виявлено недобір по накопичувальній картці №22120326 від 22.12.2021 на суму 7 263,48 грн (без ПДВ) (8 719,63 грн з ПДВ), у зв'язку з чим було оформлено накопичувальну картку №27010013 від 27.01.2022, згідно якої плата за накопичення вагонів має складати:
- по акту №1477 за 6 вагонів/4 доби, в сумі 4 150,56 грн;
- по акту №1482 за 6 вагонів/3 доби, в сумі 3 112,92 грн;
- по акту №1485 за 6 вагонів/3 доби, в сумі 3 112,92 грн;
- по акту №1494 за 6 вагонів/2 доби в сумі 2 075,28 грн;
- по акту №1496 за 6 вагонів/2 доби в сумі 2 075,28 грн;
- по акту №1498 за 6 вагонів/2 доби в сумі 2 075,28 грн;
- по акту №1502 за 6 вагонів/2 доби в сумі 2 075,28 грн;
- по акту №1504 за 6 вагонів/1 доба в сумі 1 037,40 грн.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з розрахунком позивача щодо часу накопичення по вагонам та висновками місцевого господарського суду з цього приводу, виходячи з наступного.
Між сторонами виникли розбіжності щодо розуміння поняття «вагоно-доба» та порядку її обрахунку.
Як уже зазначалося, згідно пунктів 6, 7 Додатку 1-4 до Договору початком накопичення вагонів на станції відправлення є момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику, а часом закінчення накопичення вагонів на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником.
Відповідно до підпункту 9.1. пункту 9 Додатку 1-4 до Договору за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення).
Дослідивши зміст названого пункту та умов Договору і Додатку 1-4 до нього, колегія суддів зазначає, що останні не містять визначення поняття «вагоно-доба» та умов, що «вагоно-доба» вимірюється календарними добами, що давало б можливість зробити висновок, що мова в підпункті 9.1. пункту 9 Додатку 1-4 до Договору йде про округлення саме неповної календарної доби до повної.
Навпаки, у підпункті 9.1. пункту 9 Додатку 1-4 до Договору вказується, що 24 години обраховуються з моменту початку накопичення, а не з 00 годин 01 хвилини календарної доби.
Поняття «вагоно-доба» зустрічається в таблиці 1 Додатку 1-2 до Договору, в якому визначаються ставки плати за використання власних вагонів перевізника, одиниця виміру послуги - «вагоно-доба».
Так, пунктом 3.4.2. Договору регламентовано формулу визначення плати за користування вагонами Перевізника, а саме Пвик = (Спл /24) х tгод х Км, де 24 - кількість годин у добі.
Із наведеної умови Договору вбачається, що для розрахунку «вагоно-доби» у Договорі використовується саме поняття «вагоно-доби» як 24 годин, а не календарної доби.
Положення Договору та додатків до нього розроблено безпосередньо позивачем і розміщено на веб-сайті AT «Українська залізниця», тому в такому випадку можливим є застосовування принципу тлумачення «contra proferentem», суть якого полягає в тому, що слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party) (висновок щодо необхідності застосування вказаного принципу тлумачення викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/16011/17, від 20.05.2019 у справі №911/1366/18, від 30.07.2019 у справі №910/14179/18, від 01.02.2022 у справі №910/1305/21).
Відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України та пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
Так, станом на 22.12.2021 (дата формування накопичувальної картки №22120326) сторонами фактично було однаково розтлумачено визначення терміну «вагоно-доба» та порядок її розрахунку.
Частина 3 статті 213 Цивільного кодексу України визначає, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Таким чином, оскільки Договір не містить конкретного визначення поняття «вагоно-доба», а також враховуючи умови пункту 3.4.2. Договору, колегія суддів погоджується із доводами скаржника стосовно того, що доба у розумінні підпункту 9.1. пункту 9.1. Додатку 1-4 це 24 години, перша година якої починається з моменту фактичної передачі замовником вагонів перевізнику, а не години відповідного дня відповідної календарної доби, яка вже розпочалася та вже триває.
Протилежні висновки, на переконання колегії суддів, призвели б до явного порушення балансу інтересів сторін під час виконання укладеного Договору, оскільки накопичення, яке триває тридцять хвилин, могло б стати двома добами надання послуг, якщо воно розпочнеться о 23:45 однієї календарної доби та завершиться о 00:15 наступної календарної доби.
Отже, у позивача не було підстав для здійснення донарахування плати згідно накопичувальної картки №27010013 від 27.01.2022 в сумі 8 719,63 грн (з ПДВ), а здійснене позивачем 22.12.2021 нарахування плати за накопичення є вірним та проведене у відповідності до умов Договору.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими висновки місцевого господарського суду про наявність у позивача підстав для стягнення з відповідача 8 719,63 грн, а позовні вимоги у даній справі задоволенню не підлягають.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у даній справі таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Судовий збір за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі №910/8192/22 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі №910/8192/22 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03150, м. Київ, вул. Є. Гедройця, 5) в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40081195, адреса: 79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» (ідентифікаційний код 35617553, адреса: 01015, м. Київ, пров. Запечерний, 2) 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одну) грн 50 коп судового збору за подання апеляційної скарги.
Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.
Матеріали справи №910/8192/22 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.М. Скрипка
Г.П. Коробенко