СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1047/23
пр. № 3/759/1274/23
04 квітня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 461788 від 05.01.2023 р., 05.01.2023 р. о 13:43 у м. Києві на перехресті вул. Чорнобильської та Федори Пушиної, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , не надав переваги в русі пішоходам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які перебували на пішохідному переході та були змушені вчинити заходи для забезпечення власної безпеки, а саме: змінили напрямок свого руху (відскочили назад), чим створив аварійну ситуацію, чим порушив вимоги п. 1.5, пп. «б» п. 2.3 та п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Олексієнка М.М. надійшло клопотання, у якому він просить накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу, оскільки останній щиро розкаюється у вчиненому, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні малолітню дитину. Належний йому транспортний засіб використовується ним при виконанні робочих обов'язків.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ч. 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1.5, пп. «б» п. 2.3 та п. 18.1 ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Судом досліджені докази, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду справи, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 461788 від 05.01.2023 р.;
- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 461787 від 05.01.2023 р.;
- копія схеми місця ДТП, яка сталася 05.01.2023 р.;
- копія письмових пояснень від 05.01.2023 р. ОСОБА_5 , у яких останній зазначає, що під'їхавши до нерегульованого перехрестя на вул. Чорнобильська, зупинився перед перехрестям, щоб впевнитися в безпечності маневру, в момент стоянки на місці, в нього, з великою швидкістю, в'їхав автомобіль д.н.з. НОМЕР_1 , не пропустивши пішоходів і майже не збивши їх;
- копія письмових пояснень від 05.01.2023 р. ОСОБА_1 , у яких останній зазначає, що їхав по вул. Чорнобильська з вул. Ф. Пушиної, перед ним виїхав автомобіль марки BMW. На даному перехресті вул. Чорнобильська є головною дорогою, коли побачив перешкоду, то натиснув на гальма, але зупинитись не встиг;
- копія письмових пояснень від 05.01.2023 р. ОСОБА_2 , у яких остання зазначає, що вона переходила по пішохідному переходу на перехресті по вул. Чорнобильській, перед нею було дві дівчини, вони зупинились та зробили крок назад на неї, оскільки транспортний засіб Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехід, а праворуч від них стояв автомобіль BMW, д.н.з. НОМЕР_2 . Проїхавши перехрестя він вдарив автомобіль BMW;
- копія письмових пояснень від 05.01.2023 р. ОСОБА_3 , у яких остання зазначає, що переходила дорогу на перехресті, на пішохідному переході, праворуч стояв автомобіль BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , а ліворуч на великій швидкості рухався автомобіль, який не зупинився перед нею та ледве не збив її, тому була вимушена відскочити назад. Автомобіль Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на зупинений автомобіль BMW, д.н.з. НОМЕР_2 ;
- копія письмових пояснень від 05.01.2023 р. ОСОБА_4 , у яких остання зазначає, що переходила пішохідний перехід та ліворуч побачила автомобіль Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , який їхав зі швидкістю 100-120 км/год., та вона була вимушена відскочити назад, що він її не збав. В цей час праворуч рухався автомобіль BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинвся та чекав, щоб проїхати, та автомобіль Renault Kangoo в'їхав на швидкості у нього;
- копія висновку експерта № 19 за результатами комплексного транспортно -трасологічного та автотехнічного експертного дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобілів BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , та Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , складену 20.03.2023 р. судовим експертом Гора І.В., згідно якої пояснення водія автомобіля BMW 318D, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_5 можна вважати таки, що відповідають обставинам виникнення дорожньо-транспортної пригоди; пояснення водія автомобіля пояснення водія автомобіля Renault Kangoo, д.н.3. НОМЕР_4 , ОСОБА_1 не відповідають обставинам дорожньо-транспортної пригоди, в частині вказаної ним швидкості руху; в даній дорожньо-транспортній пригоді пояснення з технічної точки зору, вбачати в діях водія автомобіля BMW 318D, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_5 невідповідності вимогам пунктам ПДР, які б знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди не має підстав технічного характеру; в даній дорожньо-транспортній пригоді, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_5 , ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.4., 12.3. ПДР, які знаходяться в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди; в даній дорожній ситуації, з технічної точки, причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність вимогам п. 12.3, 12.4 ПДР водієм автомобіля Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_1 ;
- копії пенсійних посвідчень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
- копію свідоцтва про шлюб;
- копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_8 .
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
За положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 р., п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 р.), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Беручи до уваги наведене, суд, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а відтак ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ч. 2 ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 та особу останнього, суд приходить до висновку про накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 445,00 грн.).
Ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 40-1, 122, 221, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Застосувати до ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 1 445,00 грн., який підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA698999980313040149000026001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37993783, банк отримувача -Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) -899998, рахунок отримувача UA708999980313121206000026009, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Святошинський районний суд міста Києва ) судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Згідно ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя В.М. Кравець