СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/19054/22
пр. № 2/759/1579/23
13 березня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П'ятничук І.В., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник АТ КБ «Приватбанк» 28.12.2022 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 18.08.2017 року в розмірі 17899,28 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2481,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим, підписав заяву б/н від 18.08.2017 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі встановленому договором з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому в договорі. У свою чергу, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 06.05.2020 року позивачем була направлена претензія кредитора до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори та 10.06.2020 року отримано відповідь. 16.07.2021 року до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 18.08.2018 року становить 17899,28 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.01.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідача та/або позивач до суду не подавали.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору (заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг) б/н від 18.08.2017 року ОСОБА_2 отримав у позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, який в подальшому 13.04.2018 року було збільшено до 17000,00 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 20, 21).
Згідно з свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить актовий запис № 11710 Відділу державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві (а.с. 76).
Згідно розрахунків позивача заборгованість за договором № б/н від 18.08.2017 року, укладеним між позивачем та ОСОБА_2 , станом на час смерті останнього становить 17899,28 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту (а.с. 12-13).
З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2020 року позивачем було направлено до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори претензію кредитора від 06.05.2020 року вих. №SAMDNWFC00036789499 в порядку ст. 1281 ЦК України.
На вказану претензію ПАТ КБ «ПриватБанк» було отримано відповідь, в якій зазначено, було повідомлено, що вказану претензію було направлено за належністю до приватного нотаріуса Соснової І.В. де була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 (а.с. 79).
На вказану претензію ПАТ КБ «ПриватБанк» було отримано відповідь приватного нотаріуса Соснової І.В., в якій зазначено, що претензія ПАТ КБ «ПриватБанк» була долучена до матеріалів спадкової справи № 4/2018 до майна померлого ОСОБА_2 , заведеної 03.08.2018 року за заявою про прийняття спадщини від матері померлого - ОСОБА_1
16.07.2021 року позивачем було направлено лист-претензію від 16.07.2021 року вих. № SAMDNWFC00036789499 на адресу ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості в розмірі 17899,28 грн. за кредитним договором № б/н від 18.08.2017 року, як спадкоємця після померлого ОСОБА_2 , зазначена вимога залишена без задоволення (а.с. 81).
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1216, 1218 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша-друга статті 1220 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частини перша, третя статті 1268 ЦК України).
Також статтею 1241 ЦК України встановлено право осіб на обов'язкову частку у спадщині.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦПК України).
Крім того, відповідно до частини третьої статті 1296ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Як роз'яснено у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця.
Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно (право володіння, користування).
Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентовані приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.
Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
За змістом статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Абзацом 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.
Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.
Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов'язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.
Урахування вартості спадщини дає підстави стверджувати, що спадкоємець може задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за рахунок іншого власного майна, що не входить до складу спадщини, якщо успадковане майно становить для спадкоємця більший інтерес, ніж те власне майно, яке спадкоємець може передати кредитору в рахунок погашення заборгованості.
Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов'язки на нового боржника.
Звертаючись із позовом, позивач мав довести, що спадкодавцю належить будь яке рухоме чи не рухоме майно, вартість отриманого спадкоємцями майна та що спадкоємцем всього майна боржника є саме відповідач.
Згідно інформації копії паспорта, померлий ОСОБА_2 мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті (а.с. 73-75).
Відповідно до інформації Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 25.12.1970 року по теперішній час зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 94).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися наслідок його смерті.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Враховуючи вищевикладене, та з урахуванням того, що відповідач ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлого ОСОБА_2 , за умов відсутності інших обставин, що мають істотне значення, суд, приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 17899,28 грн.
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 141, 142 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2481,00 грн.
Керуючись ст.ст.141,259, 263-265, 280-284 ЦПК України, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН в матеріалах справи відсутній) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» ( юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, код ЄДРПОУ 14360570 ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.08.2017 року станом на 15.07.2018 року у розмірі 17899 ( сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять ) грн. 28 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН в матеріалах справи відсутній) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» ( юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, код ЄДРПОУ 14360570 ) сплачений судовий збір в розмірі 2481 ( дві тисячі чотириста вісімдесят одну ) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І.В. П'ятничук