Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 489/2328/19
Провадження № 1-кп/490/123/2020
Окрема думка
16 березня 2023 року м.Миколаїв
16 березня 2023 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглянувши клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи у кримінальному провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, здобув середню технічну освіту, не є одруженим, неповнолітніх дітей не має, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , є таким, що не має судимостей.
у вчиненні злочину, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 115 Кримінального Кодексу України,
заявлене захисником, ухвалила у задоволенні цього клопотання відмовити.
Приймаючи таке рішення, більшість колегії суддів виходила з того, що:
"під час допиту експерта ним були надані відповіді на запитання, вказані в клопотанні захисника. Експерт повідомив, що в даному випадку відтворити механізм нанесення тілесних ушкоджень та ушкоджень на одязі не представляється можливим; висновки будуть носити лише ймовірний характер".
У зв'язку з цим колегія суддів прийшла до висновку, що внаслідок задоволення клопотання:
"не буде здобуто фактичних даних по справі, які можуть бути використані в якості доказів під час судового розгляду; вони не змінять по суті первинну експертизу".
Вважаючи таку ухвалу хибною, вважаю за необхідне висловити окрему думку, наголосивши на такому.
А……Вказана ухвала є незаконною та необґрунтованою з огляду на таке.
Обставини справи.
І……Під час судового розгляду цього кримінального провадження, окрім іншого, судом був досліджений висновок експерта ОСОБА_5 № 31-МК від 19 березня 2019 року.
1. Підставою проведення вказаної експертизи була ухвала слідчого судді Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_6 від 20 лютого 2019 року, якою була призначена медико-криміналістична експертиза, на вирішення якої були поставлені такі запитання:
1)Чи маються на поверхні наданих на експертизу речах потерпілого ОСОБА_7 , вилучених в ході додаткового ОМП від 09.02.2019 куртці марки "HYDROPILE X-PRO", спортивній кофті марки "Puma", футболці марки "gabbiano bianco", майці білого кольору пошкодження? Якщо так, то який механізм утворення?.
2)Яким предметом були спричиненні пошкодження?
3)Чи могли виявлені пошкодження, які заходиться на речах потерпілого ОСОБА_7 , спричиненні ножом вилученим в ході ОМІЇ від 07.02.2019?
2. Предметом експертного дослідження були одяг, у який був одягнутий ОСОБА_7 під час його поранення та ніж.
3. За наслідками експертного дослідження експерт прийшов до таких висновків:
-"Проведеною експертизою на речах від трупа ОСОБА_7 встановлено:
-на куртці чоловічій: - два колото-різаних ушкодження, які могли утворитися від дії плаского колюче-ріжучого предмета типа клинка-ножа, що має обух, вістря, лезо;
-на кофті спортивній: - два колото-різаних ушкодження, які могли утворитися від дії плаского колюче-ріжучого предмета типа клинка-ножа, що має обух, вістря, лезо;
-на фуфайці: - одне колото-різане ушкодження, яке могло утворитись від дії плаского колюче-ріжучого предмета типа клинка-ножа, що має обух, вістря, лезо;
-на майці чоловічій: - одне колото-різане ушкодження, яке могло утворитись від дії плаского колюче-ріжучого предмета типа клинка-ножа, що має обух, вістря, лезо.
-Не виключається можливість утворення ушкодження на речах потерпілого ОСОБА_7 від дії клинка ножа, представленого на експертизу"
4 Під час судового засідання експерт ОСОБА_5 вказаний висновок підтвердив.
ІІ……Захисником заявлене клопотання про призначення додаткової медико-криміналістичної експертизи з метою з'ясування механізму утворення виявлених під час проведеного вказаного експертного дослідження ушкоджень на одязі потерпілого.
1. Захисником пропонувалось поставити перед експертом такі запитання:
-який механізм утворення виявлених на речах потерпілого ОСОБА_7 ушкоджень?
-чи міг клинок ножа під впливом тканини одягу частково викривитись та (або) змінити траекторію і напрямок свого руху?
-чи могли утворитись усі виявлені на речах потерпілого ОСОБА_7 ушкодження в результатіоднієї дії колюче-ріжучого предмета типа клинка ножа (одного удару клинка ножа)?
2. Під час судового розгляду ці запитання були поставлені перед експертом ОСОБА_8 , та він пояснив своє бачення відповідей на них.
При цьому пояснював, що відповіді на ці питання не будуть носити категоричний характер.
3. До того ж, експерт пояснював, що відповіді на поставлені захисником питання можуть бути наданими під час ситуаційного дослідження; поставлені ж перед ним раніше запитання стосувались ідентифікації предмету злочину.
Положення закону, якими слід було керуватися суду під час постановлення ухвали.
Окрім вимог статей 242, 332 Кримінального Процесуального Кодексу України, під час винесення вказаної ухвали, як на мою думку, слід було керуватись такими нормами.
1. Відповідно до частини 1 статті 69 Кримінального Процесуального Кодексу України
Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
2. Відповідно до статті 356 Кримінального Процесуального Кодексу України
За клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку.
/частина 1/
Експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.
/частина 3/
3. Відповідно до пункту 10 Постанови № 8 від 30 травня 1997 року Пленуму Верховного Суду України "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах
додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.
Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
…
У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об'єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.
Аналіз мотивів, з яких виходила більшість під час винесення ухвали.
1. Процитовані вище приписи діючого законодавства доводять, що експерт може бути допитаний у суді лише з питань щодо:
-наявності в нього спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних ним питань
-використаних методик та теоретичних розробок під час дачі висновку;
-достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок;
-наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку;
-застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження;
-обставин, які стосуються достовірності висновку;
а також - у разі неповноти або неясності його висновків.
Допит у суді ж експерта з інших питань, зокрема - з питань, що мають вирішуватись під час іншого експертного дослідження - діючим законодавством не передбачений взагалі.
2. Наведені вище фактичні обставини кримінального провадження ж доводять , що захисником ставиться питання провести дослідження щодо обставин, які не були предметом попередніх експертних досліджень - а саме - щодо обставин виникнення ушкоджень на одязі потерпілого.
Відповідно до процитованих вище настанов судової практики, за таких обставин суд має призначити нову експертизу, але - не уточнювати попередню.
Отже, пояснення експерта, на яких ґрунтуються висновки більшості з колегії суддів, стосувались експертного дослідження, яке експертом не проводилось.
За такого ці пояснення були отриманими не у встановленому законом порядку, а саме - внаслідок його допиту з питань, із приводу яких він не може бути допитаним у суді.
Отже, рішення більшості членів колегії суддів не ґрунтується на законі та дійсних фактичних обставинах справи.
Мотиви, з яких мав виходити суд під час винесення ухвали.
1. Як вірно зазначено в ухвалі суду, що експертиза може бути призначеною лише у разі одночасної наявності таких умов:
-необхідність встановлення певних обставин для мети кримінального провадження;
-необхідність спеціальних пізнань для встановлення таких обставин.
2. З огляду на таке, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, слід зазначити таке.
2.1. Питання, запропоновані захисником, дозволяють встановити дії обвинуваченого в обставинах, що є предметом розгляду в межах цього кримінального провадження.
Та такі дії, власне й становлять предмет доказування у справі.
Отже, встановлення цих обставин відповідає меті кримінального провадження.
2.2. Та вирішення цих питань поза розумним сумнівом потребує спеціальних пізнань у галузі криміналістики.
Отже, в дійсності клопотання захисника підлягало частковому задоволенню, у справі слід було призначити вказану ним експертизу, на вирішення якої поставити вказані захисником запитання.
Підсумкові зауваження щодо висновків, які були зробленими більшістю колегії суддів за наслідками розгляду клопотання захисника.
1. Обґрунтовуючи висновки, колегією суддів не були застосовані норми права, що підлягали застосуванню, та були проігноровані дійсні фактичні обставини здійснення цього кримінального провадження.
2. Висновок про те, що здобуті внаслідок запропонованого захисником дослідження фактичні данні "не змінять по суті первинну експертизу" є одночасно як - очевидними, так й - недоречними.
Так, завданням запропонованого захисником дослідження є не спростування висновків попередніх експертиз, але - отримання нових даних з використанням висновків попередніх експертиз, достовірність яких ніким не заперечується.
3. Стосовно висновку про те, що "при проведенні експертизи не буде здобуто фактичних даних по справі, які можуть бути використані в якості доказів під час судового розгляду" слід зазначити таке.
3.1. Він є набором неузгоджених між собою слів, вжитих недоречно. Так, відповідно до частини 2 статті 84 Кримінального Процесуального Кодексу України висновок експерта з визначення є джерелом доказів. Отже, внаслідок проведення будь-якої (зокрема - вказаної захисником) експертизи в будь-якому випадку будуть отримані докази - відомості про фактичні обставини кримінального провадження, які мають бути використані під час здійснення відповідного провадження.
3.2. Він містить висновки щодо доказу, який судом не досліджувався.
З огляду на це слід нагадати, що цей доказ є направленим на встановлення дії обвинуваченого в обставинах, що є предметом розгляду в межах цього кримінального провадження.
За такого висновок більшості членів колегії, що аналізується:
-або - є свідченням зробленого наперед (до ґрунтовної оцінки доказів у справі у їх сукупності у нарадчій кімнаті) висновку щодо дій обвинуваченого, тобто - свідченням упередженості;
-або - є свідченням спроби не допустити встановлення суттєвих для справи обставин та організувати їх приховування, тобто - свідченням суддівського свавілля1
Та наведене більшістю членів колегії суддів обґрунтування (неможливість використання якого судом була доведена вище) через його хибність наведених обставин не спростовує.
На підставі викладеного вважав би за необхідне за підсумками розгляду клопотання захисника задовольнити його клопотання частково та призначити у справі вказану ним експертизу.
Головуючий суддя = ОСОБА_1 =
1 - Суддівська помилка: критерії розмежування зловживання (свавілля), недбалості та добросовісної поведінки - Аналітичний звіт, підготовлений в рамках Проекту Ради Європи «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні», фінансованого Фондом з прав людини, пункт 2.2.6 розділу 2