Рішення від 04.04.2023 по справі 723/345/23

Справа № 723/345/23

Провадження № 2/723/972/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 квітня 2023 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Бужори В.Т.,

при секретарі Чокан Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи позов тим, що 26 грудня 2015 року між позивачем ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Сторожинецького районного управління юстиції у Чернівецькій області, про що в книзі реєстрації шлюбів 26 грудня 2015 року зроблений відповідний актовий запис № 287.

Від шлюбу подружжя має двох малолітніх дітей -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають зі позивачем знаходяться на його утриманні.

Після одруження та до 02 вересня 2022 року позивач із відповідачем проживали в

будинку його батьків, який розташований в

АДРЕСА_1 .

02 вересня 2022 року відповідач залишила дітей і з власної ініціативи покинула

будинок.

Під час спільного проживання із відповідачем, позивач вкотре переконався, що у них немає спільних інтересів, кожний має різні погляди на сімейне життя, різні

характери (що більш важливим у спільному сімейному житті), різні моральні та сімейні цінності. Сім'я розпалась ще у вересні 2022 році, а шлюб в даний час

носить лише формальний характер.

Позивач просить шлюб розірвати.

Позивач у судове засідання не з'явився, від його представника ОСОБА_6 надійшла заява про проведення розгляду справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі строк відзив на позов не подав, в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло відзив на позовну заяву, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Тому, cуд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Положеннями ч. 3 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 Закону України «Про міжнародне приватне право», форма та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається правом України.

Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно п. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право», особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», визначається правовий статус та закріплюються основні права, свободи та обов'язки іноземців.

У ст. 18 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», визначено права у шлюбних і сімейних відносинах», зазначено, що іноземці можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України, та вказано, що іноземці мають рівні з громадянами України права і обов'язки у шлюбних і сімейних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу проводиться за законодавством України.

Згідно рекомендації Пленуму Верховного Суду України, викладених у постанові «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», від 21 грудня 2007 року № 11, Верховний Суд України зазначає, що в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає на Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтею 110 Цивільного процесуального кодексу України. На час розгляду даної справи судом - це норми ст.ст.27,28 ЦПК України.

Таким чином, розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні здійснюється за законом України.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу, зазначаючи, що останнє спільне проживання з відповідачем було на території України.

Згідно свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 від 26,12,2015 року сторони зареєстрували шлюб 26.12.2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Сторожинецького районного управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис № 287.

На підтвердження обставин зазначених у позовній заяві позивач надав довідку про склад сім'ї № 1041 від 13.09.2022 року та акт обстеження видані старостинським округом с. Ропча Сторожинецької міської ради, які підтверджують, що він проживає разом з дітьми без дружини.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

Судом встановлено, що через непорозуміння в сім'ї сторони припинили взаємовідносини як подружжя.

Сторони не змогли зберегти родину приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого, позов підлягає задоволенню.

В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 26 грудня 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану

Сторожинецького районного управління юстиції у Чернівецькій області,

про що 26.12.2015 року актовий запис № 287.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ:
Попередній документ
109989599
Наступний документ
109989601
Інформація про рішення:
№ рішення: 109989600
№ справи: 723/345/23
Дата рішення: 04.04.2023
Дата публікації: 06.04.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (04.04.2023)
Дата надходження: 26.01.2023
Предмет позову: про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
13.03.2023 10:30 Сторожинецький районний суд Чернівецької області
04.04.2023 10:00 Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БУЖОРА ВАСИЛЬ ТОДОРОВИЧ
суддя-доповідач:
БУЖОРА ВАСИЛЬ ТОДОРОВИЧ
відповідач:
Д'ячук Доріна
позивач:
Мартищук Олександр Сидорович