Провадження № 2/522/2308/23
Справа № 522/9876/22
30 березня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Волошина А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач 05.08.2022 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути з нього моральну шкоду у розмірі 120 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у шлюбі з 13.07.2019 по 18.10.2021. Шлюбні стосунки погіршувалися та конфлікти переросли в серйозні сварки, під час яких поведінка ОСОБА_2 почала бути занадто агресивною, позивач вказує, що зазнає постійного психологічного тиску. ОСОБА_2 почав переслідувати позивач, позивачці постійно надходять погрози. ОСОБА_2 неодноразово розклеював фото позивачки та їх спільні фото на зупинках, виставляв оголошення про продаж квартири позивачки. 21.04.2022 Приморським районним судом м. Одеси було видано обмежувальний припис. На підтвердження моральної шкоди вказала, що надає копію виписки із медичної картки амбулаторного хворого.
Ухвалою суду від 08.08.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано 10-денний строк для усунення недоліків позову.
Після усунення недоліків позову, ухвалою від 22.08.2022 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 20.10.2022.
У судовому засіданні 20.10.2022 проведеному за участі позивача та відповідача розгляд справи було відкладено до 03.11.2022.
У судовому засіданні 03.11.2022 ОСОБА_1 допитувалася під присягою в якості свідка, з метою надання підтверджень обставин розгляд справи відкладено на 06.12.2022.
У зв'язку з неявкою учасників справи у судове засідання 17.01.2023 розгляд справи було відкладено на 17.01.2023.
У зв'язку з неявкою позивача у судове засідання 17.01.2023 розгляд справи було відкладено на 09.03.2023.
Судове засідання 09.03.2023 не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого у відпустці, наступне засідання призначено на 30.03.2023.
У судове засідання 30.03.2023 учасники справи не з'явилися, сторони про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду 30.03.2023 з заявою про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2021 у справі №522/14866/21 було розірвано шлюб між ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який було укладено 13.07.2019 (а.с.4).
Приморського районного суду м. Одеси від 21.04.2022 у справі №522/4794/22 встановлено обмежувальний припис ОСОБА_2 , а саме заборону перебування в місці проживання ОСОБА_1 , заборону наближення на 100 метрів до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , заборону особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, заборону ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 особисто або через третіх осіб та заборону розклеювати фотографії ОСОБА_1 в публічних місцях (а.с.5-7).
ОСОБА_1 надано виписки із медичної карти амбулаторного хворого, згідно яких вона з 27.09.2021 по 04.10.2021 хворіла на ГРЗ. Covid-19. Негоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія. Вказано, що пацієнтка звернулася до сімейного лікаря 17.07.2021 з приводу скарг на прискорене серцебиття, постійну гикавку, підвищене потовиділення, тремор кінцівок. Захворювання пов'язує зі стресом перенесеним напередодні (а.с.16-17).
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2021 у справі 522/15882/21 ОСОБА_2 було визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме за те, що 03.07.2021 року о 20:00 годин ОСОБА_2 у ході конфліктної ситуації із дружиною ОСОБА_1 виражався на її бік словами нецензурної лайки, чим вчинив щодо неї психологічне домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання (а.с.57-58).
Позивач допитана як свідок відзначала, що ОСОБА_2 здійснює на неї психологічний тиск, переслідує її, що негативно впливає на стан здоров'я ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Аналіз статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі оцінки зібраних у справі доказів і встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки позивач, в силу покладеного на нього процесуального обов'язку, обумовленого статтею 81 ЦПК України, не надав доказів на підтвердження наявності заподіяної йому моральної шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача, адже виписка з медичної карти амбулаторного хворого підтверджує те, що позивачка хворіла на ковід-19 та скаржилися на деякі симптоми, які сама пов'язує зі стресом, тобто підтвердження заподіяння позивачу шкоди здоров'ю та причинно-наслідковий зв'язок з певними діями відповідача не підтверджені.
Також суд враховує, що до матеріалів справи долучено одну постанову за якою ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні домашнього насильства, інші відповіді відділу поліції щодо звернення ОСОБА_1 до органів поліції не свідчать про неправомірність дій відповідача.
Обставини встановленні рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.04.2022 не свідчать про наявність моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 04 квітня 2023 року.
Суддя: В.Я. Бондар