03 квітня 2023 року
м. Київ
справа №620/16920/21
адміністративне провадження № К/990/5132/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Уханенка С.А., Шевцової Н.В.,
перевірив касаційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі №620/16920/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №167 про неуспішне проходження прокурором Козелецького відділу Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
визнати протиправним та скасувати наказ керівника Чернігівської обласної прокуратури від 22 жовтня 2021 року №517к про звільнення її з посади прокурора Козелецького відділу Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури;
поновити позивача на посаді прокурора Козелецького відділу Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області або рівнозначній посаді в органах прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи: 02910114), з 30 жовтня 2021 року;
стягнути з Чернігівської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 жовтня 2021 року по дату винесення судового рішення;
допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді прокурора Козелецького відділу Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури з 30 жовтня 2021 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №167 про неуспішне проходження прокурором Козелецького відділу Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Чернігівської обласної прокуратури від 22 жовтня 2021 року №517к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Козелецького відділу Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Козелецького відділу Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області з 30 жовтня 2021 року.
Стягнуто з Чернігівської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 30 жовтня 2021 року по 16 лютого 2022 року у розмірі 28 231, 50 грн.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 8 093, 11 грн.
08 лютого 2023 року Чернігівська обласна прокуратура засобами поштового зв'язку звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2023 року визнано неповажними підстави пропуску Чернігівською обласною прокуратурою строку на касаційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року, касаційну скаргу залишено без руху, а скаржнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, необхідно було надіслати заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
06 березня 2023 року від скаржника надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження.
Заява обґрунтована тим, що вперше касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції з дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження. Проте, ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року касаційну скаргу було повернуто, оскільки касаційна скарга не містить підстав касаційного оскарження.
Скаржник додатково зазначає, що в умовах воєнного стану працівники Чернігівської обласної прокуратури, як і інших прокуратур через вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони та інших форм протидії збройної агресії проти України, або у зв'язку з небезпекою для життя, відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, викликаними воєнним станом, не завжди мають можливість для швидкої підготовки процесуальних документів у судових справах. А також через повітряні тривоги призначені судові засідання в судах на території міста переносились на інший час або проводились після закінчення тривоги, що збільшувало навантаження на обласну прокуратуру, яка приймала в них участь.
З урахуванням цих обставин скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.
Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження є направлення повторної касаційну скаргу скаржником у найкоротший строк.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Таким чином, сам факт запровадження на території України воєнного стану, на який посилається позивач у касаційній скарзі, не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Отже, зважаючи на значний пропуск строку (майже 5 місяців з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання цієї касаційної скарги) на касаційне оскарження, клопотання скаржника про його поновлення з наведених підстав не можна вважати обґрунтованим, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску такого строку, адже є такою, що залежить виключно від волі особи, яка подає касаційну скаргу, а тому не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. Посилання скаржника на відсутність у працівників Чернігівської обласної прокуратури через введення воєнного стану можливості швидкої підготовки касаційної скарги Суд визнає безпідставним та необґрунтованим.
За таких обставин зазначені скаржником причини пропуску строку на подання касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а отже, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску Чернігівською обласною прокуратурою строку на касаційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі №620/16920/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: С.А. Уханенко
Н.В. Шевцова