Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 646/1042/22
Провадження № 2/553/261/2023
Іменем України
30.03.2023м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді: Новака Ю.Д.,
при секретарі: Каленіченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору № б/н від 12.11.2020 року. Посилався на те, що ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 12.11.2020 року, згідно якої остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач ОСОБА_1 своєчасно не виконує умови договору, має заборгованість за кредитом станом на 27.01.2022 року у сумі 10617,80 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 10112,08 грн., в т.ч: 0.00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 10112,08 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0.00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 505,72 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0.00 грн. - нараховано комісії. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 10617,80 грн. та судові витрати.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Комінтернівського районного суду м. Харкова та Червонозаводського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.
Згідно з актом приймання-передавання справ від 28.04.2022 року до Ленінського районного суду м. Полтави з Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла вищезазначена справа.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Новаку Ю.Д.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави було прийнято вищевказану справу до провадження.
Представник позивача надав суду заяву про можливість розгляду справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу у заочному провадженні.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання неодноразово не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, заяв про неможливість розгляду справи у його відсутність не надавав, а також шляхом оголошення на офіційному сайті суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
30.03.2023 року судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду даної цивільної справи.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 12.11.2020 року звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
До позовної заяви банком додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Заява від 12.11.2020 року не містить даних про строк повернення кредиту (користування ним), у ній також відсутні умови договору про відповідальності сторін за порушення зобов'язання у вигляді неустойки (пені, штрафів).
Разом з тим, надані позивачем витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ не містять будь-яких відміток з підписом ОСОБА_1 про її намір укласти з позивачем кредитний договір саме на таких умовах і що остання обізнана з умовами і правилами, які в них викладені, а тому не є належним доказом, адже банк не підтвердив, які саме умови він запропонував позичальнику при підписанні заяви від року, так як на поданому банком екземплярі умов відсутній підпис позичальника.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин та не містять підпису позичальника про ознайомлення з ними під час укладення кредитного договору.
З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 р. у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, а тому Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи без підпису відповідача - не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 12.11.2020 р. шляхом підписання заяви.
При цьому, згідно з частиною 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, суд зазначає, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі №342/180/17, що стягненню в примусовому порядку з боржника підлягає сума непогашеного тіла кредиту.
З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10112,08 грн.
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 95,23% (10112,08 х 100 : 10617,80) , з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 2362 грн. 65 коп. (2481 х 95,23 %).
Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.11.2020 р. в розмірі 10112,08 грн., витрати по справі у розмірі 2362,65 грн., а всього 12474, 73 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. Д. Новак