Справа №127/25115/20
Провадження №1-і/127/4/23
29 березня 2023 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області Іллінецького району с. Вербівка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що підставою застосування та продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 офіційно не працює та в зв'язку з відсутністю коштів може продовжувати вчиняти злочини; переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні; незаконного впливати на свідків та потерпілих, оскільки, згідно ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тому, перебуваючи на волі ОСОБА_4 матиме можливість незаконно впливати на свідків та потерпілих з метою створення сприятливих для себе умов. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу обвинуваченого, його репутацію та соціальні зв'язки, у своїх сукупності свідчать про те, що на даний час зберігаються ризики, які були попередньо встановлені та стали підставою для законного обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження, є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти зазначеним ризикам.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні подане ним клопотання підтримав, просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою, у зв'язку із спливом двохмісячного строку, зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 обраний правильно, підстав для його зміни, скасування немає.
Захисник ОСОБА_5 заперечила проти клопотання прокурора та зазначила, що обвинувачений довгий час перебуває під вартою, а тому ризики які існували на час обрання запобіжного заходу - на даний час відпали, потерпілі та свідки допитані, докази досліджені, тому неможливо здійснити на них тиск. Обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину, просила змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши клопотання прокурора, врахувавши думки обвинуваченого та його захисника обвинуваченого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що в провадженні судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.02.2023 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
23.04.2020 набрав чинності Закон України від 13.04.2020 № 558-IX «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 558-IX).
Зазначеним Законом № 558-IX пункт 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК викладено у новій редакції та встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Абзацам шостим пункту 1 Закону № 558-IX регламентовано, що у разі неможливості у визначений КПК строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
З огляду на викладене, зважаючи на неможливість головуючим суддею ОСОБА_6 у зв'язку з перебуванням на лікарняному, у визначений КПК строк розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу, зазначене клопотання 28.03.2023 на підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу по суті.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.
Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинувачених.
Клопотання прокурора вмотивоване тим, що наразі наявні ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та іншим чином перешкодити кримінальному провадженню (п. 4 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи дані про особу ОСОБА_4 , суд вважає наявними наступні ризики. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі, офіційно не працює та хоча у нього і наявне постійне місце проживання, однак відсутні соціально стримуючі фактори та міцні соціальні зв'язки, що свідчить про те, що перебуваючи на волі та усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки у разі постановлення обвинувального вироку суду, особа може бути засуджена до реальної міри покарання. ОСОБА_4 може не з'являтися на виклики суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення та в подальшому уникати відповідальності, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином(п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Вказане доводить існування ризиків у кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Відтак, врахувавши, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, обставин кримінального правопорушення, відсутність у ОСОБА_4 соціально-стримуючих факторів та міцних соціальних зав'язків, суд вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Відтак, суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.
За таких обставин обрання відносно ОСОБА_4 домашнього арешту, як більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить запобігання ризикам, передбаченим п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Також, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, до суду не надходило.
Ні обвинувачений, ні його захисник не навели суду підстав для зміни або скасування запобіжного заходу, тому клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає за недоцільне при застосуванні/продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначати розмір застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 181-183, 194, 196, 331, 370-372, 395 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Строк дії ухвали суду 60 днів до 26.05.2023 включно.
Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя: