31 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/3232/22 пров. № А/857/15919/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Святецького В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Карпатського округу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року (ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у м. Івано-Франківську суддею Остап'юком С.В.) у справі № 300/3232/22 за адміністративним позовом Комунального підприємства «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправними та скасування припису,
10.08.2022 Комунальне підприємство «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради (далі також КП «Калуська енергетична компанія», позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Карпатського округу (далі також Держекоінспекція, відповідач) про визнання акта перевірки від 08.02.2022 протиправним та скасування припису за № 72 від 08.02.2022.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідач провів позаплановий захід державного нагляду з порушеннями норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Вважає, що позаплановий захід державного нагляду проведено щодо питань не зазначених у зверненні заявника і необхідність перевірки яких не була підставою для позапланового заходу. Здійснений захід державного нагляду перевірки проведений поза межами предмету перевірки та не у спосіб наданих повноважень для перевірки документів.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано припис Держекоінспекції за № 72 від 08.02.2022.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Держекоінспекція, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Держекоінспекція провела позаплановий захід державного нагляду в межах наданих повноважень та з дотриманням норм чинного законодавства на підставі звернення фізичної особи ОСОБА_1 , яке додається до апеляційної скарги і яке не було надано в суді першої інстанції через те, що державний інспектор, який відповідав за проведення заходу увільнений від виконання службових обов'язків, у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації. Крім того зазначає, що кожна особа має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, а також інформацію про стан навколишнього природного середовища. Наявність самого такого права вже є підставою для вжиття органами державної влади, в тому числі Держекоінспекцію, заходів спрямованих на забезпечення реалізації екологічних прав людини, не залежно від того чи спричинена шкода охоронюваним законом інтересам громадянина чи така шкода відсутня.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до приписів частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, Державна екологічна інспекція України, за наслідками розгляду звернення Державної екологічної інспекції Карпатського округу за № 02.6-11/93 від 10.01.2022, погодила проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі звернення ОСОБА_1 від 20.12.2021 про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави Комунальним підприємством «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради.
Державна екологічна інспекція Карпатського округу видала наказ “Щодо здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю)” від 01.02.2022 та направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання Комунальним підприємством «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
08.02.2022 посадовими особами відповідача складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Висновками вказаного акта встановлено порушення позивачем норм:
- статті 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, а саме не представлено: журнали обліку водоспоживання та обліку води; план відбору води (перспективний план розробки родовища) на 2022 рік, погоджений Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області; паспорти свердловин, які повинні бути внесені відповідно до Порядку державного обліку артезіанських свердловин, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 № 963 до електронного Держреєстру чи зареєстровані в Держгеонара; фінансові документи, що підтверджують сплату рентної плати за надрокористування та обов'язкові платежі в повному обсязі; наявності на балансі підприємства випусків дощової каналізації на території міста Калуш та очисних споруд у селі Боднарів Калуського району; обсягів відведення стічних вод у водні об'єкти та якісного стану відведених стічних вод; проектів зон санітарної охорони водозаборів та дотримання проектних вимог;
- статей 19, 23 Кодексу України про надра, а саме: у період з 01.11.2021 Комунальне підприємство «Калуська енергетична компанія» здійснює забір води із водозаборів підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами;
- статей 125, 126 Земельного кодексу України, а саме: не представлення правоустановчих документів на земельні ділянки.
На підставі виявлених порушень відповідач виніс припис за № 72 від 08.02.2022, яким зобов'язано позивача: надати завірені копії журнального та інструментального обліку водоспоживання та водовідведення з 01.11.2021 до 01.02.2022 (пункт 1); представити правоустановчі документи на земельні ділянки під технологічними об'єктами, водозаборами та очисними спорудами підприємства (пункт 2); надати інформацію про об'єми забору підземних вод з усіх водозаборів у період з 01.11.2021 до 01.02.2022 (пункт 3); надати інформацію щодо: наявності інструментального та журнального обліку водоспоживання, повірку приладів обліку водоспоживання на водозаборах; наявності на балансі підприємства дозвільної документації щодо випусків дощової (ливневої) каналізації на території міста Калуш та стоків після очисних споруд у селі Боднарів; обсягів скидів стічних вод у водні об'єкти та якісного стану відведених стічних вод; проектів зон санітарної охорони водозаборів, технологічних регламентів скидів в річку Луква після очисних споруд та інформацію про їх дотримання (пункт 4); отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (пункт 5).
Вважаючи прийнятий відповідачем припис № 72 від 08.02.2022 протиправним, КП «Калуська енергетична компанія» звернулася до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що в частині визнання протиправним акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 08.02.2022, суд зазначив, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб відповідного органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
При цьому щодо іншої частини позовних вимог зазначив, що відповідач, заперечуючи проти позову, виконуючи обов'язок щодо доказування правомірності свого припису та виходячи із засад змагальності сторін в наданні ним суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, не надав суду звернення ОСОБА_1 від 20.12.2021, з долученими до нього (за наявності) документів про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, що підтверджують такі порушення. Також зазначив, що проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) позивача не співпадає із предметом означених в направленні відповідача за № 72 від 02.02.2022 питань, що прямо суперечить положенням статті 6 Закону України Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, а тому виявлені порушення вказаним актом від 08.02.2022 не можуть слугувати підставою для винесення оскаржуваного припису.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.
Відповідно до приписів статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до статті 20-2 цього Закону до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема:
- організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, у тому числі: про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про використання та охорону земель; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;
- надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно із пунктом 4 цього Положення Держекоінспекція, зокрема, проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877) згідно зі статтею статті 6 якого, зокрема, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до статті 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Як видно з матеріалів справи, підставою для здійснення позапланового заходу було звернення ОСОБА_1 від 20.12.2021 про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави Комунальним підприємством «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради.
В цьому зверненні ОСОБА_1 зазначає, що Калуське комунальне підприємство «Водотеплосервіс» здійснювало забір води з наземних та підземних водоносних горизонтів річок Лімниця, Млинівка, Дністер та р. Луква. Для цього в підприємства були усі наявні дозволи, ліцензії та спецдозвіл на користування надрами, терміни дії яких закінчилися 13.10.2021. Паралельно, чотири роки підряд підприємство «Водотеплосервіс» згідно Угоди на користування надрами №4791 від 13.10.2006 здійснювало геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку родовищ питних підземних вод, затвердження запасів водозабору ділянок «Парк», «Хотінь», «Добрівляни» (65 свердловин), справно сплачуючи за користування надрами та забір поверхневих вод кошти до Держбюджету, як це передбачено у умовами спецдозволів та Програмою з геологічного вивчення. Ці запаси мали бути затверджені в ДКЗ України в 2021 році.
Проте, в 2021 році директором КП «Водотеплосервіс» П. Шевчуком всі дослідження по Програмі дослідно-промислової розробки родовища питних підземних вод були зупинені, а всі активи підприємства «Водотеплосервіс» були в порушення законодавства передані на комунальне підприємство «Калуська енергетична компанія», директором якого теж є П. Шевчук. Припинення досліджень і відсутність затверджених запасів родовища може призвести до того, що КП «Калуська енергетична компанія» по-новому здійснюватиме заходи з геологічного вивчення та дослідно-промислову розробку родовищ питних підземних вод, а це знову додаткові мільйони гривень коштів громади!
Звернула увагу на те, що незважаючи на закінчення 13.10.2021 спецдозволу на користування надрами КП «Водотеплосервіс» продовжувало надавати послуги з водопостачання та водовідведення до 01.11.2021, беручи оплату за послуги, не маючи на це законних підстав, Також звернула увагу на те, що КП «Водотеплосервіс» передало КП «Калуська енергетична компанія», у якого відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами. Частину належного йому майна 22 жовтня 2021 року, а іншу частину 01 листопада 2021 року
Також зазначає, що на цей час послуги з водопостачання та водовідведення в м. Калуш та селах Вістова, Боднарів та Копанки надає Комунальне підприємство «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради, яке не є правонаступником КП «Водотеплосервіс» і здійснює свою господарську діяльність - користується надрами, використовує підземні та забруднює поверхневі води, не маючи спецдозволу на надрокористування та дозволу на спецводокористування в частині водовідведення - скиди в поверхневі водойми. Підприємство скидає забруднюючі речовини у водні об'єкти (р. Сівка та р. Луква в с. Боднарів), отримує кошти від підприємств та населення, не маючи на це ні договорів, ні дозвільних документів. Також, за наявною у неї інформацією, КП «Калуська енергетична компанія» у заявці на отримання дозволу на спецводокористування суттєво занизило необхідний видобуток підземних вод і процент втрат.
Також вказує на те, що 20.09.2021 року КП «Калуська енергетична компанія» отримало «Дозвіл на спеціальне водокористування» № 121/ІФ/49д-21, не маючи основних засобів, механізмів та обладнання для видобування води, скважин та свердловин, жодного водоносного горизонту та відповідного штату працівників. Незважаючи на відсутність виробничих потужностей, КП «Калуська енергетична компанія» було подано до Сектору Держводагентства України в Івано-Франківській області документи - нормативний розрахунок, опис та схему забору і скиду стічних вод, індивідуальні технологічні нормативи використання питної води, посилаючись на скважини та водозабори (всього 67 од.), які належали КП «Водотеплосервіс»,
Тому, зважаючи на вище зазначене, просила провести перевірку комунальних підприємств «Водотеплосервіс» та «Калуська енергетична компанія» на предмет порушення екологічного та іншого законодавства в сфері надання послуг з водопостачання та водовідведення.
В процесі перевірки просила з'ясувати:
- Яке підприємство здійснює надання жителям міста Калуша послуг з водопостачання та водовідведення з жовтня 2021 року і отримує за це кошти.
- Наявність у підприємства - надавача послуг, усіх дозволів, ліцензій та інших матеріалів дозвільного характеру на проведення такої діяльності, в т. ч, спецдозволу на користування надрами, без якого Дозвіл на спец водокористування не є чинним. Зокрема, яким чином КП «Водотеплосервіс» видобувало воду та отримувало кошти після закінчення спецдозволу 13.10.2021 і на підставі яких дозвільних документів користується надрами (видобуває воду і надає послуги споживачам) КП «КЕК», на підставі яких документів здійснюється водовідведення (знімається плата та укладаються договори) - скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти міста, а саме в : 1) річку Сівка - скид по лівому березі вище моста на проспекті Л. Українки, 2) обвідний канал річки Сівка на вулиці Б. Хмельницького вище і нижче моста - правий берег, 3) обвідний канал річки Сівка біля автопарку нижче моста на село Копанки, 4) в річку Луква після очисних споруд в селі Боднарів.
- Знаючи, що поверхневий водозабір у селі Добровляни (річка Чечва) зруйнований повінню ще у 2018-2019 роках, просила встановити кількість забраною вказаними комунальними підприємствами води і її категорію (поверхнева, підземна), та за якою категорією проводиться оплата за видобуту воду по кожному з комунальних підприємств.
- Хто з вказаних підприємств сплачує (платив) податок за забруднення поверхневих вод - екологічний податок.
- Перевірити законність відводу води старого русла ріки Млинівка в районі села Пійло до підпитую чого каналу водозабору села Добровляни, через що в літній період пересихає старе русло в межах міста Калуша й вулиці Козоріса.
- Чи є у дозволі на спеціальне водокористування, виданому КП «Калуська енергетична компанія» Державним агентством водних ресурсів України 20.09.2021 № 121 /ІФ/49д-21 наявність дозволу на скиди, кількість скидів і їх якість.
- Які об'єми видобутку підземних вод та процент втрат подано комунальним підприємством «КЕК» у заявці на отримання дозволу на спец користування надрами. Дані об'єми видобутку для потреб споживачів міста можна співставити із КП «Водотеплосервіс», адже вони практично незмінні.
- Яким чином контролюється якість води, що постачається споживачам, та стоків, які скидаються в каналізаційні мережі та водні об'єкти в т. ч. і після очисних (село Боднарів), випусків зливової каналізації в межах міста, чи наявна сертифікація обладнання з очистки та знезараження води від хімічного та біологічного забруднення.
- Чи здійснюється державний моніторинг вод згідно Постанови Кабміну №758 від 19.09.2018,
- Чи здійснюються спостереження фактичного водозабору, облік води, контроль якості та глибин рівня у водозабірній споруді, хімічні аналізи за формою 7-ГР,
- Чи облаштовані свердловини засобами вимірювання об'ємів видобутку підземних вод, стан їх повірки та відповідність отриманих даних поданим у заявці на отримання спецдозволу на користування надрами.
- Чи витримані санітарний режим зони суворого контролю 1 поясу, наявність водомірів, кранів для відбору проб води, санітарно-технічні норми з утримування водозабору, комунікацій та рекомендований експлуатаційний дебіт водозабірних споруд.
Також у цьому зверненні просила залучити її до перевірки та ц разі відсутності дозвільних документів і виявлення порушень звернутися до правоохоронних органів.
При цьому контролюючий орган теж визначив перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) (а. с. 11 - 20), стосовно яких було виявлено порушення, зокрема, ненадання інформації стосовно зон санітарної охорони земель, на яких розміщені водозабори.
Проте, позивач вважає, що в переліку питань, які просить з'ясувати ОСОБА_1 в процесі перевірки, відсутня вказівка на з'ясування інформації стосовно правовстановлюючих документів на земельні ділянки, якими користується КП «Калуська енергетична компанія». Також у зверненні була відсутня вимога щодо перевірки інформації стосовно зон санітарної охорони земель, на яких розміщені водозабори.
Щодо наведеного колегія суддів зазначає, що вважає, що перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) визначено на підставі переліку питань заявниці ОСОБА_1 та визначений в такий спосіб щоб встановити обставини, які викладені в зверненні ОСОБА_1 і в межах наданих Держекоінспекції повноважень, оскільки фізична особа не позбавлена права у своєму зверненні зазначати порушення вимог законодавства, яке на її думку порушено суб'єктом господарювання, натомість контролюючий орган зобов'язаний розглянути таке звернення у межах і спосіб визначений законодавством України. Такі межі і спосіб, в тому числі перелік питань по кожному ресурсу окремо, визначено Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 26.11.2019 №450, яким затверджено форму акта складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Крім того, зазначає, що у направленні №72 від 20.02.2022 чітко зазначено, що «предметом заходу та питання для розгляду: державний нагляд (контроль) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у частині усунення порушень, зазначених у зверненні гр. ОСОБА_1 від 20.12.2021».
Згідно акта перевірки від 08.02.2022 перевірялись виключно ті питання, які зазначенні в зверненні, а отже захід державного нагляду (контролю) позивача здійснено в межах питань, зазначених у направленні відповідача за № 72 від 02.02.2022, виданого на підставі звернення фізичної особи. Зазначене підтверджується описом виявлених порушень вимог законодавства, зазначених у акті.
Також колегія суддів зазначає, що згідно пункту 15 статті 4 Закону № 877 при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Уніфіковану форму акта складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів затверджено наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 26.11.2019 року №450.
Цим наказом визначено перелік питань, які розглядаються під час здійснення перевірки. У переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) у п. 1.4 є питання щодо наявності речових прав на земельну ділянку. Таким чином встановлення наявності правовстановлюючих документів, які підтверджують наявність речових прав на земельні ділянки, які використовуються Позивачем в процесі його діяльності передбачено Уніфікованою формою акта, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 26.11.2019 року №450.
Згідно додатку 2 до Акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів «Перелік питань щодо проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів».
Тобто перелік питань, які підлягають перевірці в залежності від кожного ресурсу, які затверджені окремими додатками до акта перевірки, імперативно визначено наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 26.11.2019 №450, а не як помилково зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Серед питань, які мають бути перевірені у п.1.4. згідно додатку 2 до Акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів «Перелік питань щодо проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів» є питання:
«зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання утримуються в належному стані».
Враховуючи положення вищезазначених нормативно-правових актів, під час здійснення перевірки інспектори використовують виключного уніфіковану форму акту, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 року №450, а тому зобов'язані перевірити усі питання, які зазначені в уніфікованій формі. Серед переліку питань, які розглядаються посадовими особами Інспекції під час проведення заходів державного нагляду (контролю) є встановлення наявності речових прав на земельні ділянки та перевірка належності утримання зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання. Під час проведення заходу Інспекція також має право з метою проведення документальної перевірки витребувати усі необхідні документи у тому числі правовстановлюючих документів щодо наявності речових прав на земельні ділянки, та інформацію стосовно зон санітарної охорони земель, що передбачено наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 26.11.2019 № 450.
Таким чином, колегія суддів вважає, що проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) позивача співпадає із предметом означених в направленні відповідача за № 72 від 02.02.2022 питань, Держекоінспекція під час проведення перевірки не вийшла за межі предмету заходу контролю, оскільки відповідач перевіряв виключно питання, які містяться у зверненні ОСОБА_1 від 20.12.2021 та питання, які визначені уніфікованою формою акта від 26.11.2019 № 450.
Щодо наявності у Держекоінспекції повноважень перевіряти правовстановлюючі документи на земельні ділянки колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання вимог законодавства про використання та охорону земель.
Згідно статті 19 Закону України «Про охорону земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним, органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.
Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється цим Законом та Земельним кодексом України, законами України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Окрім того, згідно статті 1 вищезгаданого Закону охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Враховуючи вищезазначене, законодавством України Держекоінспекції наділена повноваженням щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону земель.
Враховуючи положення зазначених нормативно-правових актів серед переліку питань, які розглядаються посадовими особами Держекоінспекції під час проведення заходів державного нагляду (контролю) є встановлення наявності речових прав на земельні ділянки. Під час проведення заходу Держекоінспекції також має право з метою проведення документальної перевірки витребувати усі необхідні документи у тому числі правовстановлюючих документів щодо наявності речових прав на земельні ділянки, що передбачено наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 26.11.2019 №450.
Відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Держекоінспекції одержує безоплатно в установленому порядку необхідні для виконання покладених на неї завдань інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб.
Таким чином під час здійснення заходу відповідач наділений повноваження отримувати матеріали, інформацію та документи, необхідні для проведення заходу контролю.
Суд зазначає. що під час проведення заходу позивач не представив документи, що посвідчують речові права на земельні ділянки та в принципі будь-які інші правовстановлюючі документи на землю чим допустило порушення природоохоронного законодавства.
Таким чином, з метою усунення порушень Держекоінспекції зазначила в п.2 припису №72 від 08.02.2022 вимогу про надання правовстановлюючих документів на земельні ділянки під технологічними об'єктами, водозаборами та очисними спорудами підприємства.
Враховуючи вищезазначене, безпідставними та необґрунтованими є твердження позивача про відсутність повноважень у Держекоінспекції на перевірку правовстановлюючих документів на земельні ділянки.
Щодо обов'язку суб'єкта господарювання вести облік забору та використання вод та законності колегія суддів зазначає таке.
Згідно пункту 7 статті 44 Водного кодексу України (далі - ВК України) водокористувачі зобов'язані здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до статті 25 ВК України державний облік та аналіз стану водокористування здійснюються шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування.
Єдині правила ведення державного обліку водокористування, які є обов'язковими для фізичних та юридичних осіб, встановлені Порядком ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16 березня 2015 року № 7 (далі - Порядок).
Пункт 1.3 Порядку наголошує на тому, що державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою № 2-ТП (водгосп) (річна).
Згідно пункту 1.7 Порядку звіт складається на основі даних первинного обліку водокористування згідно з показниками засобів вимірювальної техніки, результатів вимірювань показників якості воли (не менше ніж один раз на квартал), які подаються до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, разом зі звітом. При відсутності засобів вимірювальної техніки звіт складається за технологічними даними (з використанням побічних методів обліку).
Відповідно до п. 1.15 Порядку аналіз достовірності звітних даних здійснюється на підставі наданих водокористувачами даних первинного обліку водокористування та результатів хімічних аналізів води, дозволів на спеціальне водокористування, а також нормативних розрахунків водокористування та водовідведення.
Враховуючи вищевикладене, водокористувач зобов'язаний вести первинний облік водокористування який фіксується у журналах обліку та інших документах. У зв'язку з тим, що позивач не надав документи журнального та інструментального обліку, що є порушенням природоохоронного законодавства, про усунення якого зазначеного в п.1 припису.
Окрім того, суд зазначає, що серед питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 зазначено «чи здійснюються спостереження фактичного водозабору, облік води, контроль якості та глибин рівня у водозабірній споруді, хімічні аналізи за формою 7-ГР». Таким чином, п.1 припису винесено в мажах предмета заходу та питань, які підлягали перевірці відповідно до звернення гр. ОСОБА_1 .
Колегія суддів зазначає також, що під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) позивача, на вимогу державних інспекторів не було надано всіх документів та матеріалів, у тому числі інформацію щодо наявності на балансі підприємства дозвільної документації щодо випусків дощової (ливневої) каналізації на території м. Калуш та стоків після очисних споруд у с. Боднарів а також інформації щодо обсягів скидів стічних вод у водні об'єкти та якісного стану відведених стічних вод. Ненадання інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю) контролюючому органу є порушенням ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», про усунення якого зазначено в п.4 припису.
Крім того, в результаті проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що позивач здійснюється забір підземних вод на водозаборах «Парк» та «Добрівляни» (65 свердловин), «Вістова» та «Боднарів» без спеціального дозволу на користування надрами в термін з 01.11.2021 - (початок надання послуг з централізованого водопостачання КП «КЕК»), що є порушенням ст. 21 Кодексу України про надра, про усунення якого зазначеного в п.5 припису.
При цьому позивач не заперечує факту відсутності у нього спеціального дозволу на надра, що є порушенням природоохоронного законодавства, а також факту наявності у нього обов'язку отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.
При цьому вжиття дій позивачем, спрямованих на отримання спеціального дозволу на користування надрами не спростовує того факту, що під час проведення перевірки такий дозвіл був відсутній.
Суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно вирішив спір, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 229, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Карпатського округу задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 300/3232/22 скасувати.
У задоволенні позову Комунального підприємства «Калуська енергетична компанія» Калуської міської ради до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправними та скасування припису про визнання протиправними та скасування припису відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Святецький
Н. В. Ільчишин