Справа № 536/1500/17 Номер провадження 22-ц/814/6/23Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О. О. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
28 березня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Хіль Л.М.,
суддів: Бутенко С.Б., Кузнєцової О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві клопотання ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 про виклик експерта за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 19 квітня 2021 року по справі за об'єднаними в одне провадження позовами:
- ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики;
- ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернулася із вказаним позовом в якому просила стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як солідарних боржників на її користь 383019,91 грн. з яких: 236 822 грн. основна сума боргу за договором позики, 838,30 грн. 3% річних, 145 359,61 грн. відсотки за користування грошовими коштами, а також просила судові витрати покласти на відповідачів.
В обґрунтування позову вказувала, що 20.05.2013 р. між нею та ОСОБА_5 було укладено договір позики, за яким ОСОБА_5 отримано в борг грошові кошти в сумі 4300 доларів США та 127 гривень на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , про що було видано розписку.
В подальшому, ОСОБА_5 21.05.2013 року було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
14.06.2017 року нею направлені вимоги про повернення коштів на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які отримані останніми15.06.2017 р.
21.06.2017 року нею повторно направлені вимоги про повернення коштів на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які отримані останніми 21.06.2017 р.
Станом на 26.08.2017 р. грошові кошти за договором позики від 20.05.2013 року відповідачами їй не повернуто.
Вважала, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя.
Зважаючи на наведене ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є солідарними боржниками за договором позики від 20.05.2013 року.
У вересні 2017 року ОСОБА_3 подав зустрічну позовну заяву про визнання договору позики недійсним.
В обґрунтування позову вказував, що 20 травня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_5 нібито отримала у борг грошові кошти у сумі 4300, 00 Доларів США та 127 000,00 грн.
Про існування такого договору позики йому стало відомо з позову до нього про поділ спільного сумісного майна подружжя, поданого 19 травня 2016 р. до Автозаводського районного суду м. Кременчука.
Вважав, що вищевказаний договір позики укладений з грубим порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого підлягає визнанню недійсним, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України передбачає, що для укладення одним із подружжя договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Таким чином відсутність його підпису на оскаржуваному договорі вказує на його недійсність, та не може створювати для нього будь-яких боргових зобов'язань.
Крім цього, вказував, що, цинічні та зухвалі дії відповідачів, які оформили договір позики лише на папері, та всіляко намагаються збагатитися за його рахунок спричиняють йому значний нервовий стрес, який проявляється порушенням сну та апетиту, тривогою, дратівливістю, постійним переживанням за своє майбутнє та гнітючім відчуттям несправедливості.
Всі ці обставини в сукупності визначають розмір нанесеної йому моральної шкоди, яку він оцінює в 10 000 грн.
У зв'язку з викладеним просив визнати недійсним договір позики, укладений 20 травня 2013 року. Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 вересня 2017 року об'єднано в одне провадження справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та зустрічну позовну заяву за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 19 квітня 2021 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_4 383019,91 грн. з яких: 236 822 грн. основна сума боргу за договором позики, 838,30 грн 3% річних, 145 359,61 грн. відсотки за користування грошовими коштами.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_4 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3830 гривень 20 копійок.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, а у задоволенні вимог ОСОБА_4 відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказано, що розписка не містить будь яких зобов'язань стосовно обов'язку та дати повернення коштів.
Вказує, що судом першої інстанції безпідставно взято до увагу рішення Автозаводського районного суд м. Кременчука у справі № 524/3853/16-ц від 05 квітня 2017 року, оскільки ОСОБА_4 не брала участі у розгляді вказаної справи.
Зазначає, що обставини встановлені судовим рішенням не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка не брала участі у цій справі.
З вказаного слідує, що в суді першої інстанції були відсутні правові підстави для встановлення в оскаржуваному рішення факту отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_4 у борг грошових коштів в сумі 4300 доларів США та 127000 грн. на підставі договору позики, а також, що вказані кошти є спільною сумісною власністю подружжя в преюдиційному порядку на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука у справі № 524/3853/16-ц.
Також вказує, що у ОСОБА_3 відсутній обов'язок з повернення коштів, оскільки не доведено, що грошові зобов'язання виникли в інтересах сім'ї, тому договір позики не створює обов'язки щодо повернення суми позики для другого з подружжя.
Зазначає, що судом безпідставно не було застосовано до первісного позову строку позовної давності, оскільки розписка на яку посилається ОСОБА_4 датована 20.05.2013 року та з урахуванням, що у розписці немає дати повернення коштів строк позовної давності закінчився 20.05.2016 року, позов пред'явлено 28.08.2017 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Також зазначає, що якщо відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, він може заяви клопотання про застосування строку позовної давності в суді апеляційної інстанції.
Вказує, що судом першої інстанції невірно встановлено правові підстави зустрічного позову, оскільки насправді не були одержані.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року клопотання ОСОБА_3 про призначення судової технічної експертизи давності документа задовольнити.
На розгляд поставлено такі питання:
- Чи відповідає давність виготовлення - нанесення друкованого тексту у розписці, згідно якої ОСОБА_5 отримала в борг від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 127 000,00 грн. та 4 300,00 Доларів США - даті, вказаній на розписці, а саме 20.05.2013 року?
- Чи відповідає давність нанесення засвідчувальних підписів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на розписці, згідно якої ОСОБА_5 отримала в борг від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 127 000,00 грн. та 4 300,00 Доларів США - даті, вказаній на розписці, а саме 20.05.2013 року?
- Чи є ознаки пізнішого нанесення засвідчувальних підписів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на розписку, згідно якої ОСОБА_5 отримала в борг від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 127 000,00 грн. та 4 300,00 Доларів США - даті, вказаній на розписці, а саме 20.05.2013 року?
- Чи виконані засвідчувальні підписи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на розписці, згідно якої ОСОБА_5 отримала в борг від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 127 000,00 грн. та 4 300,00 Доларів США одночасно чи в різний час?
Проведення експертизи доручено експертам ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія « Юрекс».
15 листопала 2022 року на адресу апеляційного суду повернуто з експретизи матеріали справи разом із висновком експерта № 110/22.
02 березня 2023 року від ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 подано клопотання про виклик та допит експерта.
Апеляційний суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення.
Так, ч.4 ст. 72 ЦПК України передбачено обов'язок експерта роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.
Згідно ст.110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншимидоказамиза правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути вмотивоване в судовому рішенні.
З урахуванням наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що для встановлення обставин, що мають значення для справи, повної й всебічної перевірки доводів апеляційної скарги та об'єктивного розгляду справи слід викликати та допитати судового експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-правова консалтингова компанія «Юрекс» Юрченка Є.М. який проводив судову технічну експертизу давності документа 536/1500/17 від 26 серпня 2022 року .
Керуючись ст.ст. 12, 72, 260, 261, 367 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 про виклик експерта задовольнити.
Викликати в судове засідання судового експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-правова консалтингова компанія «Юрекс» Юрченка Євгена Миколайовича на судове засідання яке відбудеться 09 травня 2023 року о 14 год. 00 хв.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.М. Хіль
Судді С.Б. Бутенко
О.Ю. Кузнєцова