Справа № 554/939/23 Номер провадження 11-кп/814/1667/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
29 березня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 42022171690000082 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2023 року,
встановила:
Цією ухвалою клопотання прокурора задоволено та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Мліїв Городищенського району Черкаської області, громадянина України, одруженого, з професійною технічною освітою, перебуваючому на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 НГУ на посаді стрільця 1-го відділення 1-госрілецького взводу 13-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 НГУ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченому за ч.4 ст. 402 КК України,
обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.04.2023 включно.
Відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 НГУ на посаді стрільця 1-го відділення 1-госрілецького взводу 13-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 НГУ, 11.09.2022 перебуваючи на території стройового плацу військової частини НОМЕР_1 НГУ з прямим умислом в умовах воєнного стану відкрито відмовився виконувати наказ т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 про вибуття у службове відрядження в АДРЕСА_2 окремих військовослужбовців військової частини, зокрема ОСОБА_7 . Своїми діями ОСОБА_7 підірвав боєготовність та боєздатність військової частини НОМЕР_1 НГУ, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 402 КК України, тобто непокору - відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.
Обираючи (продовжуючи) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалення рішення наявністю на розгляді суду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України, тяжкістю кримінального правопорушення та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На ухвалу суду обвинувачений подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою змінити запобіжний захід, обравши йому більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту за адресою в/ч НОМЕР_1 НГУ, в якій він проходить військову службу.
Свою апеляційну скаргу мотивував тим, що суд може обрати запобіжний захід лише при наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Проте прокурором в судовому засіданні не доведено та не надано доказів наявності ризиків, а основним аргументом тримання під вартою є суворість покарання. Вважає, що вказівка прокурора про наявність у обвинуваченого спеціальних навиків взагалі не має жодного відношення до наявності ризиків. При цьому вказує, що впродовж досудового розслідування він не вчиняв жодних дій, які б вказували про його намір здійснювати тиск на свідків у кримінальному провадженні. Тому вважає, що зазначені у клопотанні прокурора ризики є припущеннями.
Також суд не врахував відсутність у нього судимостей, наявність місця реєстрації та проживання, сім'ї та батьків похилого віку, під час затримання не чинив опір, самостійно з'явився до суду для обрання запобіжного заходу.
Стверджує, що суд не мотивував у рішення неможливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника в підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 42022171690000082 за обвинуваченням ч.4 ст. 402 КК України. В підготовчому судовому засіданні 22 лютого 2033 року суд першої інстанції постановив ухвалу про обрання (продовження) обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22.04.2023 включно.
Частиною 1 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
У відповідності до ч.4 ст.176, ст.177 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи питання про обрання (продовження) строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ст. 178 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які є підставою для застосування (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що провадження на час вирішення питання лише призначено до розгляду.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів судом перевірялося під час обрання запобіжного заходу в ході досудового розслідування. 31.01.2023 було складено обвинувальний акт, який направлений до суду. Тому, всі доводи щодо наявності або відсутності вини обвинуваченого мають вирішуватися судом під час судового провадження. На даному етапі судового розгляду суди позбавлені можливості вирішувати ці питання до розгляду справи по суті.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 , який є тяжким злочином, за яке передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, те, що злочин вчинений військовослужбовцем в період воєнного стану, судовий розгляд у даному провадженні лише розпочато, суд дійшов правильного висновку про обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового розгляду та продовжують існувати.
Відсутність судимостей, наявність місця реєстрації і проживання та родинних зв'язків є явно недостатніми для обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Більше того, відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Будь-яких документів про те, що обвинувачений ОСОБА_7 через стан здоров'я не може утримуватися під вартою стороною захисту не надано та судом таких обставин не встановлено.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. 405, 419, 422-1КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4