Житомирський апеляційний суд
Справа №274/6256/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 422-1 КПК України Доповідач ОСОБА_2
27 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2023 року, якою обрано обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів до 09.05.2023 року, -
встановила:
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2023 року, обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 09.05.2023 року.
Своє рішення суд обґрунтував тим, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, які були вчинені під час відбування покарання у виді позбавлення волі в виправній колонії, а також врахував дані про особу обвинуваченого, тяжкість можливого покарання, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків , відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи, його майновий стан та наявність судимостей.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою обрати обвинуваченому ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
Зазначає, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого є невмотивовано жорстким.
На його думку, суд при обранні запобіжного заходу не взяв до уваги, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, немає змоги впливати на свідків, які є працівниками правоохоронних органів.
Вважає, що ухвала суду є такою, що не відповідає повноті судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення.
На його думку обрання запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, в повній мірі відповідатиме обставинам кримінального провадження та забезпечить належну поведінку ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , як вбачається з її змісту, не погоджуючись з ухвалою суду та вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, що вказують на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідача, обвинувачуваного та його захисника, які підтримали доводи апеляційних скарг, думку прокурора, який просив залишити апеляційні скарги без задоволення, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу суду в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
В провадженні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає що, суд першої інстанції, вирішуючи питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Суд першої інстанції достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, з цими висновками погоджується і колегія суддів.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що при розгляді питання щодо обрання чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 особливо тяжких злочинів і їх вчинення в місцях позбавлення волі, обвинувачення ОСОБА_6 у поширенні злочинного впливу, роль організатора та керівника злочинної групи, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення розбійних нападів та був засуджений на значні терміни позбавлення влі, вказують на обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, колегія суддів зважає і на те, що на даний час в Україні введено воєнний стан, що також є відповідним ризиком, який з врахуванням даних про особу обвинуваченого, характером злочинів у яких він обвинувачується додатково свідчить про правильність висновків суду.
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки суду про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст.194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали суду колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2023 року, якою обрано обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів до 09.05.2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді :