Справа № 761/10182/23
Провадження № 1-кс/761/6867/2023
03 квітня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Енергодар Запорізької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000275 від 21.03.2023,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
Старший слідчий в особливо важливих справах 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням, погодженим із прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000275 від 21.03.2023.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000275 від 21.03.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що заступник начальника воєнізованої охорони (по службі) - заступник начальника загону відомчої воєнізованої охорони ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09.11.2022 перебуваючи у лісовому масиві поблизу ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», діючи умисно з метою допомоги державі-агресору Російській Федерації та її збройним формуванням у продовженні окупації території м. Енергодар Запорізької області, зокрема Запорізької АЕС, передав, раніше придбані ним та іншими невстановленими особами, матеріальні ресурси у вигляді 2 пар гумових чобіт та 5 електричних обігрівачів представникам збройних формувань держави-агресора Російської Федерації.
Крім того, ОСОБА_4 будучи службовою особою, а саме заступником начальника воєнізованої охорони (по службі) - заступником начальника загону відомчої воєнізованої охорони ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК « Енергоатом », діючи умисно, будучи обізнаним щодо розпочатої 24.02.2022 Російською Федерацією відкритої збройної агресії проти України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також те, що здійснюється відеозапис, який може бути поширений у засобах масової інформації зі змістом якого може ознайомитися необмежена кількість осіб, бажаючи виправдати, заперечити збройну агресію Російської Федерації проти України, глорифікувати її учасників, під час вказаного відеозапису прокоментував передачу ним матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора Російської Федерації, виправдовуючи та заперечуючи при цьому збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, а також глорифікував осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Так, підозра у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, а саме: протоколом огляду від 25.11.2022; висновком експерта за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення № 4501-Е від 09.02.2023; протоколом допиту свідків від 15.02.2023; протоколом пред'явлення для впізнання свідком від 15.02.2023; протоколом допиту свідка від 24.02.2023; протоколом пред'явлення для впізнання свідком від 24.02.2023; протоколом допиту свідка від 03.03.2023; протоколом пред'явлення для впізнання свідком від 03.03.2023; висновком експерта № 208/1 від 14.03.2023; іншими матеріалами вказаного кримінального провадження, які у своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень.
17.02.2023 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Відповідно до інформації ГУ «І» ДЗНД СБ України від 16.02.2023 № 5/7/2/2-5469 встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Енергодар Запорізької області.
З метою належного вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру від 17.02.2023 стороною обвинувачення повідомлення про підозру ОСОБА_4 та повістки про його виклик слідчим для проведення слідчих і процесуальних дій 17.02.2023 розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а 18.02.2023 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» № 37 (7433).
01.03.2023 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Відповідно до інформації оперативного підрозділу Служби безпеки України від 20.03.2023 № 5/7/2/2-7620 та інших матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності переховується на тимчасово окупованій території м. Енергодар Запорізької області, та на територію підконтрольну Збройним Силам України не виїжджав.
Крім того, слідчий зазначає, що під час досудового розслідування кримінального провадження підозрюваний ОСОБА_4 на виклики до Головного слідчого управління СБ України на 22.02.2023, 23.02.2023, 24.02.2023 з метою проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22022000000000525 від 30.09.2022 не прибув та про причини своєї неявки не повідомив, а його місцезнаходження невідоме.
У зв'язку із цим, 24.02.2023 на підставі вимог ст. 281 КПК України у зв'язку із не встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 та інформацією оперативного підрозділу про те, що він перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Енергодар Запорізької області, останнього оголошено в розшук.
За вказаних обставин слідчий просить надати дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000275 від 21.03.2023, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання з мотивів викладених у ньому і просив задовольнити.
Слідчий ОСОБА_2 у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. Просив долучити документи на підтвердження того, що органом досудового розслідування здійснено вичерпні заходи для повідомлення ОСОБА_4 про кримінальне провадження щодо нього та дату розгляду даного клопотання.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання слідчого, вказуючи, що на його думку, у провадженні відсутні докази того, що його підзахисний переховується.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з ч.5 ст.139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави «Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень».
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Частиною 1 статті 42 КПК України передбачено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як встановлено в судовому засіданні, 18.02.2023, ОСОБА_4 в порядку ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
24.02.2023 на підставі вимог ст. 281 КПК України у зв'язку із не встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 та інформацією оперативного підрозділу про те, що він перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Енергодар Запорізької області, останнього оголошено в розшук.
01.03.2023 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі SEJDOVIC v. Italy (№ 56581/00) ЄСПЛ вирішив, що у випадках, коли обвинувачена у вчиненні кримінального правопорушення особа не була особисто повідомлена, то лише з її статусу втікача (latitante), обґрунтованого презумпцією з недостатньою фактологічною основою, не можна зробити висновок про те, що така особа відмовилася від свого права з'явитися до суду або захищати себе (див. Colozza, цит. в цій справі, § 28). ЄСПЛ також мав нагоду зазначити, що перш ніж стверджувати про те, що обвинувачений імпліцитно, своєю поведінкою, відмовився від важливого права, передбаченого статтею 6 Конвенції, необхідно продемонструвати, що він міг би розумно передбачити наслідки своєї поведінки (див. Jones, цит. в цій справі) (пункт 87 рішення).
Водночас, у рішенні ЄСПЛ у справі SOMOGYI v. Italy (N 67972/01), Високий Суд зазначив, що з урахуванням важливого місця права на справедливий суд у демократичному суспільстві (див., серед інших справ, Delcourt v. Belgium, рішення від 17 січня 1970 року, Series A no. 11, pp. 14 - 15, § 25 in fine) стаття 6 Конвенції покладає на кожен національний суд обов'язок перевіряти, чи мав обвинувачений можливість бути поінформованим / ознайомленим із провадженням щодо нього, коли це оскаржується з підстав, які відразу не видаються явно необґрунтованими.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому, що інформування особи про порушене щодо неї обвинувачення є правовим актом такої важливості, що воно має здійснюватися згідно з вимогами матеріального та процесуального права, здатними гарантувати ефективне здійснення обвинуваченим своїх прав, про що, зокрема, свідчить підпункт (a) пункту 3 статті 6 Конвенції; розпливчастого та неофіційного повідомлення недостатньо (див. T. v. Italy, цит. в цій справі, p. 42, § 28) (пункт 75 рішення).
З огляду на вищевказані вимоги міжнародних стандартів з дотримання прав людини, в ході судового розгляду слідчий надав суду для долучення до матеріалів судового провадження копію рапорту від 29.03.2023 зі змісту якого вбачається, що старшим слідчим в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_2 з офіційної електронної поштової скриньки ГСУ СБ України «ІНФОРМАЦІЯ_3» на електронну поштову скриньку ДП «НАЕК «Енергоатом» - «ІНФОРМАЦІЯ_4» направлено повістку про виклик до суду у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_4 до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Дегтярівська, 31-А) ОСОБА_1 на 09 год. 30 хв. 03.04.2023 для участі у розгляді клопотання слідчого від 22.03.2023 про здійснення спеціального досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 111-2, ч. З ст. 436-2 КК України.
Також, 29.03.2023 о 17 год. 06 хв. аналогічне повідомлення про виклик слідчий відправив зі свого номера мобільного телефона, з використанням месенджера «WhatsApp», на номер підозрюваного ОСОБА_4 НОМЕР_2 . При цьому, відправити повідомлення за допомогою інших мобільних месенджерів «Telegram», «Signal» не виявилось за можливе, оскільки підозрюваний їх не використовує.
Крім того, зі змісту долученого слідчим протоколу огляду від 24.03.2023 року вбачається, що в ході проведення огляду встановлено, що поштове відправлення до зазначеного міста не здійснюється, що унеможливлює доставку процесуальних документів та повісток до останнього відомого місця проживання/реєстрації підозрюваного ОСОБА_4
03.04.2023 року до суду також надійшов лист т.в.о. генерального директора ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія» ВП «Запорізька АЕС» ОСОБА_7 за вих. №21-1622/53-вих від 30.03.2023 в якому останній повідомляє, що ОСОБА_4 є працівником ВП ЗАЕС та мешкає в м.Енергодар Запорізької області, яке окуповане військовими рф з 04.03.2022 та по цей час. Через відсутність будь-якого зв'язку (поштового, електронного, транспортного) з містом Енергодар Запорізької області та АЕС, надати (передати) повістку ОСОБА_4 неможливо.
При цьому, з матеріалів клопотання вбачається, що к метою належного вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру від 17.02.2023 стороною обвинувачення повідомлення про підозру ОСОБА_4 та повістки про його виклик слідчим для проведення слідчих і процесуальних дій 17.02.2023 розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а 18.02.2023 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» № 37 (7433).
Крім того, з наданих в ході судового розгляду матеріалів також вбачається, що відповідний виклик ОСОБА_4 в суове засідання із розгляду даного клопотання також було розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, та 29.03.2023 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» № 62 (7460).
Враховуючи наведені слідчим обставини, які документально підтверджуються наданими слідчому судді матеріалами, слід констатувати, що стороною обвинувачення було вжито вичерпних заходів для повідомлення підозрюваному ОСОБА_4 про розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, останньому було направлено відповідні повідомлення усіма можливими та відомими органу досудового розслідування засобами зв'язку, що свідчить про те, що ОСОБА_4 відомо про здійснення щодо нього кримінального провадження та необхідність явки до суду, крім того, встановлено, що останній постійно проживає на тимчасово окупованій території України в Запорізькій області, оголошений у розшук.
Вказані обставини свідчать про факт переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
З урахуванням наведеного, слідчим суддею зі змісту клопотання та долучених до нього матеріалів встановлено, що ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у розшук.
Отже слідчий суддя дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000275 від 21.03.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
При цьому приймаючи рішення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000275 від 21.03.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, слідчий суддя враховує, що неможливість проведення досудового розслідування in absentia може паралізувати проведення кримінального провадження, оскільки це може призвести, наприклад, до розпорошення доказів, спливу строку давності у кримінальному провадженні, а тому за конкретних обставин цієї справи, ураховуючи, що тяжкість злочину, про який ідеться, є співмірною із значним суспільним інтересом у відправленні правосуддя, проведення такого розслідування за відсутності підозрюваного саме по собі не суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись ст. ст. 3, 9, 22, 36, 40, 42, 297-1, 297-2, 297-3, 297-4 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Надати дозвіл слідчим Головного слідчого управління Служби безпеки України на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000275 від 21.03.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1