Справа № 761/19676/20
Провадження № 2-п/761/75/2023
30 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Путря Д.В.
відповідача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду і заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі №761/19676/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів та трьох відсотків річних, -
встановив
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 17.06.2021 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів та трьох відсотків річних, - задовольнити повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі - 10 000 доларів США та три відсотки річних в сумі - 287,67 доларів США, а всього в сумі - 10 287,67 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі - 2796 грн. 67 коп.
В своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідач просить поновити строк на на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати вказане заочне рішення та призначити розгляд справи по суті в судове засідання, оскільки рішення суду відповідач отримав лише 23.02.2023 р. При розгляді справи 14.06.2021 р. відповідач був відсутній з поважних причин внаслідок перебування на лікарняному. Зазначає, що не мав можливості належним чином захистити свої права та інтереси по справі №761/19676/20, не подавав відзив на позовну заяву, не надав докази, які підтверджували б факт надання адвокатських послуг за договором від 01.05.2019 р. № 01/05-19, обсяг виконаних робіт за договором. Відтак, наявні усі підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду по суті.
В запереченні на заяву представник позивача просить залишити заяву без задоволення. Вважає, що відповідач знав про розгляд справи, доказів поважності неможливості з'явитись в судове засідання не надав, його представник приймав участь в засіданні у Київському апеляційному суді під час розгляду заяви про забезпечення позову. Звертає увагу, що відповідач 09.11.2022 р. ознайомився з матеріалами справи, в тому числі зі змістом судового рішення.
В судовому засіданні відповідач просив заяву задовольнити та скасувати заочне рішення з викладених у заяві підстав.
Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні заяви відмовити, оскільки рішення є законним і обґрунтованим.
Суд, вислухавши пояснення присутніх представників, дослідивши матеріали зазначеної цивільної справи та доводи учасників та поданих ними заяв, дійшов наступного висновку.
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).
Як вбачається з матеріалів справи, копія заочного рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17.06.2021 була направлена сторонам згідно супровідного листа від 30.06.2021 р. (а.с. 144 т.1), доказів отримання вказаного рішення, направленого згідно супровідного листа від 17.06.2021 р. матеріали справи не містять.
В матеріалах справи міститься розписка відповідача, за якою ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи 09.11.2022 р. (а.с. 148 т.1) та розписка відповідача, за якою ОСОБА_1 отримав рішення суду 28.02.2023 р. (а.с. 149 т.1)
Вирішуючи питання про можливість поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення варто зазначити наступне.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справі Zubacv. Croatia ( Зубац проти Хорватії ) від 5 квітня 2018 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1998 року у справі Перес де Рада Каванил'єс проти Іспанії ).
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Посилання відповідача про те, що він отримав копію заочного рішення лише 28.02.2023 р. та саме з цього часу він має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд суд не приймає до уваги з огляду на те, що відповідач ознайомився з матеріалами справи 09.11.2022 р., в тому числі зі змістом судового рішення.
Між тим, відповідач, будучи адвокатом, який має юридичну освіту, проявив процесуальну незацікавленість (бездіяльність) з 09.11.2022 р. по 27.02.2023 р. та отримав копію заочного рішення лише 28.02.2023 р.
Причин неможливості отримання рішення з наданням відповідних доказів, як в день ознайомлення з матеріалами справи, так і протягом 20 днів з дня ознайомлення, не надано.
Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв'язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.
З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.
Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21).
Таким чином, за результатами належно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, суд незалежно від пропуску строку на її подання, може постановити лише ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Отже, у разі, якщо підстави для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відсутні, суд постановляє ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, що надає можливість відповідачу оскаржити заочне рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
З огляду на викладене, підстави для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17.06.2021 року відсутні, що є однією із підстав для залишення заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі №761/19676/20 без задоволення.
Крім цього, для скасування заочного рішення суду належить встановити як поважність причин неявки в судове засідання відповідача, так і те, що наявні докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (постанова Верховного Суду від 08.04.2021 р. у справі № 2-2164/06)
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою судді від 28.07.2020 р. було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засіданні на 13.10.2020 р. о 13:00 год. (82 т.1)
В судове засідання, призначене на 13.10.2020 р. відповідач не з'явився, повідомлявся належним чином про день та час розгляду справи на зареєстровану адресу проживання, конверт повернуто до суду «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 101 т.1), та СМС повідомленням причини неявки суду не відомі, розгляд справи відкладено на 17.12.2020 р.
В судове засідання, призначене на 17.12.2020 р. відповідач не з'явився, повідомлявся належним чином про день та час розгляду справи на зареєстровану адресу проживання, конверт повернуто до суду «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 100 т.1), та СМС повідомленням. До суду надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Лисюк М.О. про відкладення розгляду справи (а.с. 104-105 т.1) розгляд справи відкладено на 22.02.2021 р.
В судове засідання, призначене на 22.02.2021 р. відповідач не з'явився, повідомлявся належним чином про день та час розгляду справи. До суду надійшло повторне клопотання представника відповідача - адвоката Лисюк М.О. про відкладення розгляду справи (а.с. 114 т.1) розгляд справи відкладено на 14.04.2021 р.
В судове засідання, призначене на 14.04.2021 р. відповідач не з'явився, повідомлявся належним чином про день та час розгляду справи. До суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (а.с. 121 т.1) розгляд справи відкладено на 17.06.2021 р.
В судове засідання, призначене на 17.06.2021 р. відповідач не з'явився, повідомлявся належним чином про день та час розгляду справи (а.с. 129 т.1). До суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що сторона відповідача в четверте подала клопотання про відкладення розгляду справи, беручи до уваги те, що справа перебувала в провадженні судді з 28.07.2020 р., суд вважав можливим розглянути справу у відсутність сторони відповідача.
Судом було також враховано, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім цього, Верховний Суд в постанові від 01.10.2020 р. у справі №361/8331/18 виходив з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Своїм правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції ані відповідач, ані його представник жодного разу не скористався.
Судом також враховано, що відповідач є адвокатом, мав представника-адвоката, який в тому числі був присутній 15.12.2020 р. при розгляді Київським апеляційним судом апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08.07.2020 р. про забезпечення позову.
Між тим, сторона відповідача в судові засідання 13.10.2020 р., 17.12.2020 р., 22.02.2021 р., 14.04.2021 р., 17.06.2021 р. не з'явилась, подаючи постійно заяви про відкладення розгляду справи.
До того ж, надана відповідачем 17.06.2021 анкета пацієнта для видачі листка непрацездатності не свідчила про неможливість явки як відповідача, так і його представника в судове засідання.
З огляду на викладене, обставини поважності причин неявки в судове засідання сторони відповідача судом не встановлені.
Надані відповідачем докази разом заявою про скасування заочного рішення не мають істотного значення для правильного вирішення справи. Варто зазначити, що більшість наданих відповідачем доказів викладені іноземною мовою без перекладу на державну мову. З огляду на це, зазначені документи неможливо було дослідити, оскільки інформація у цих документах викладена на іноземній мові, що унеможливлює встановити суду, чи мають ці документи відношення до предмету доказування.
Відтак, одночасного існування двох обставин щодо не повідомлення відповідача про розгляд справи та існування важливих для справи обставин, за наявності яких заочне рішення підлягає скасуванню, відповідачем наведено не було, а тому заява відповідача про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 128, 187, 287-289, 353 ЦПК України, суд -
клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17.06.2021 року і заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі №761/19676/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів та трьох відсотків річних, - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, однак відповідач вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Вказаний строк обраховується з дати винесення вказаної ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: А.А.Осаулов
Повна ухвала виготовлена 31.03.2023 р.