Ухвала від 20.03.2023 по справі 759/2638/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,

суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 20 березня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року, відносно

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Джамбул Республіки Казахстан, громадянка України, офіційно не працевлаштована, заміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України,

за участю: прокурора захисника підозрюваної ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено частково клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 21.00 години до 06.00 години наступної доби строком до 31 березня 2023 року, покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити, застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою з огляду на наступне.

Зокрема, зазначає про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри. Стверджує, що висновки експертиз, на підставі яких сторона обвинувачення дійшла до судження про обґрунтованість підозри, є такими, що не підтверджують змісту підозри, з урахуванням заявлених клопотань експертів та обсягів їх виконання органом досудового розслідування.

На переконання захисника, органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявлених у клопотанні ризиків.

Не погоджується з тим, що ОСОБА_6 може впливати на свідків, оскільки свідчення останніх зафіксовані, вони попереджені про кримінальну відповідальність про відмову від цих показань, що, як вважає, вже є гарантією відсутності можливості впливу підозрюваного на таких свідків.

Крім цього, звертає увагу на те, що склад кримінального правопорушення має економічну складову, який доводиться не показами свідків, а фінансово-бухгалтерськими документами.

Вважає, що за час здійснення досудового розслідування сторона обвинувачення повинна була провести всі обшуки, вилучити документи та виконати інші процесуальні дії, направлені на здійснення всебічного розслідування.

Звертає увагу на похилий вік підозрюваної, її позитивні характеризуючі дані, міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання. Також зазначає, що у ОСОБА_6 на утриманні і забезпеченні перебуває матір, яка має ряд захворювань, в тому числі сліпота.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягаєзадоволенню, виходячи з наступного.

Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Так, згідно з п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Згідно з висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, який викладено у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у випадку коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив у інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Разом з цим, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

З матеріалів справи видно, що повний текст оскаржуваної ухвали від 14 лютого 2023 року проголошено 17 лютого 2023 року за відсутності учасників провадження. Даних про отримання стороною захисту його копії матеріали провадження не містять, а тому колегія суддів у даному випадку вважає за можливе поновити захиснику строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 09 червня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021112340000027, за підозрою, зокрема, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.

31 січня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у пособництві у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах; у тих самих діях, вчинених повторно; у пособництві у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України.

13 лютого 2023 року старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року клопотання слідчого задоволено частково, застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваної у їх сукупності та прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим і вмотивованим, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, і може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 181 КПК України.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що всупереч доводам сторони захисту, сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу.

Так, оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати останню у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Також слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року).

За таких умов, всупереч доводам сторони захисту, слідчий суддя, як уважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити дане правопорушення.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Також, з матеріалів судового провадження вбачається, що органами досудового розслідування доведено наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, який оцінено слідчим суддею в межах КПК України наданих на даній стадії кримінального провадження, що дає законні підстави для обмеження свободи підозрюваної, а тому відповідні доводи сторони захисту з цього приводу є безпідставними.

Посилання в апеляційній скарзі на дані, які характеризують особу підозрюваної, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Крім того, слідчим суддею з урахуванням перебування на утриманні ОСОБА_6 матері похилого віку, яка потребує стороннього догляду, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту саме у певний період доби.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляційної скарги, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а тому підстав для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не встановлено.

Усі інші обставини згідно з вимогами КПК України будуть встановлюватись і перевірятись під час розгляду кримінального провадження по суті.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, з матеріалів судового провадження не вбачається.

Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно з нормами матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, у порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби строком до 31 березня 2023 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення, поновивши строк апеляційного оскарження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 759/2638/23 Справа №11-сс/824/1874/2023 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1