Справа 2 - 886/2010 року
11 червня 2010 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: Бабоїд О.М.
при секретарі: Погорілій І.М.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок,
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
В судове попереднє засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належно повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, проте в позовній заяві вказав, що позов підтримує та просить розглянути справу без його участі та без застосування технічних засобів.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належно повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, проте надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позов визнає в повному обсязі та просить не фіксувати судовий процес технічними засобами.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову судове рішення ухвалюється при проведенні попереднього судового засідання в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За письмовим клопотанням сторін фіксування судового процесу здійснюється без застосування технічних засобів.
Судом встановлено, що 09.08.1978 року батько сторін по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу будинку, розташованого в с. Володимирівка Таращанського району Київської області, посвідчений секретарем виконавчого комітету Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області та зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій під № 97.
27 грудня 1979 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1, 1964 року побудови, на земельній ділянці 0,40 га. Дане стверджується договором дарування укладеним 27.12.1979 року, посвідченим секретарем виконавчого комітету Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області, зареєстрованим у реєстрі за № 136. Також, згідно довідки № 358 від 17.05.2010 року, виданої виконкомом Лісовицької сільської ради, дійсно по Лісовицькій сільській раді 27.12.1979 року за № 136 зареєстрований договір дарування житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1.
В 2010 році позивач вирішив приватизувати земельну ділянку та звернувся з даним питанням до Володимирівської сільської ради на території якої знаходиться даний будинок, проте йому було відмовлено, оскільки Договір дарування не був зареєстрований у Білоцерківському МБТІ. Коли позивач звернувся до Білоцерківського МБТІ йому також було відмовлено, оскільки 02.06.1990 року Володимирівською сільською радою народних депутатів видано Свідоцтво про право власності на житловий будинок на ім'я матері позивача - ОСОБА_5.
Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Таким чином, суд вважає, що Свідоцтво про право власності на житловий будинок, видане Володимирівською сільською Радою народних депутатів 02.06.1990 року ОСОБА_5 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки даний будинок належав на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.1978 року ОСОБА_3.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Проте, враховуючи, що житловий будинок належить позивачу на підставі договору дарування від 27 грудня 1979 року, суд не вправі повторно визнавати за ним право власності на цей будинок.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.
Вказані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.
Судові витрати позивач бере на себе.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 130, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.392,393 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Визнати Свідоцтво про право власності на житловий будинок, видане Володимирівською сільською Радою народних депутатів 02.06.1990 року на ім'я ОСОБА_5 - недійсним.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий:
Рішення набрало законної сили 21 . 06.2010 року.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 2-886/2010 року.