про залишення позовної заяви без руху
03 квітня 2023 року м. Житомир справа № 240/5789/23
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою судді Житомирського окружного суду від 14.03.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано, з метою усунення недоліків позовної заяви, подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вищевказаної ухвали про залишення без руху, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що вказаний спір пов"язаний із стягненням заробітної плати, а тому звернення до суду з даним позовом не може бути обмежене будь - яким строком, що передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).
Суд вважає, що наведені позивачем підстави не є такими, з якими процесуальний закон пов'язує можливість визнання їх поважними, з огляду на таке.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру (частина перша статті 59 Закону України "Про Національну поліцію"), що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.
Отже, строк звернення до суду у справі щодо проходження служби в поліції становить один місяць, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач фактично не погоджується з обрахованим стажем служби в поліції, розмір якого значиться у наказі Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 01.03.2019 № 31 о/с (згідно додатку 15 до наказу, стаж служби в поліції позивача становить 18 років 5 місяців 3 дні). Позивач вважає, що до вказаного стажу має бути зарахований стаж його роботи в органах податкової міліції у розмірі 6 років 3 місяців 19 днів..
Однак, суд звертає увагу, що зі змісту наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 01.03.2019 № 31 о/с вбачається, що він підлягав оголошенню особовому складу Голованого управління Національної поліції в області, тобто ще у 2019 році, позивач мав реальну можливість дізнатися, що до служу його служби в поліції не зараховано стаж служби в органах податкової міліції у розмірі 6 років 3 місяці 19 днів. Окрім цього про стаж служби в поліції, позивач міг дізнатися при його звільненні, яке відбулося ще в липні 2021 року.
Також суд вказує, що вимоги позивача щодо перерахунку грошового забезпечення з березня 2019 року , нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, а також видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення за останні 24 місяці служби в органах поліції для подання до відповідного органу Пенсійного фонду України є похідними вимогами, а тому не підлягають окремій правовій оцінці щодо строку звернення до адміністративного суду.
Отримання позивачем листа відповідача від 20.10.2022 також не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога про перерахунок грошового забезпечення є похідною вимогою від оскарження позивачем акту індивідуальної дії, що пов"язаний з проходженням публічної служби - наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 01.03.2019 № 31 о/с, шляхом внесення відповідних змін до вказаного наказу, а тому до вказаних правовідносин слід застосовувати місячний строк звернення до суду, що передбачений частиною 5 статті 122 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а (адміністративне провадження №К/9901/42788/18), зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами".
Суд зауважує, що доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
З урахуванням викладеного, причини порушення строку звернення до суду визнаються неповажними, а тому позивачу слід вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду та надати інші наявні у нього докази в обґрунтування поважності підстав такого пропуску.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Є.Ю. Романченко