03 квітня 2023 року м. Житомир справа № 240/31350/22
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить: стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в загальній сумі 20 494,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкового обов'язку по сплаті єдиного податку з фізичних осіб.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Копію вказаної ухвали позивач не отримав (конверт повернувся з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Тому, з метою дотримання норм КАСУ в частині належного повідомлення відповідача про розгляд справи, 13 червня 2022 року розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою:://court.gov.ua/fair/sud0670/.
Відповідно до вимог статті 130 КАС України суд 10.03.2023 здійснив розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України щодо відкриття спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відтак, в силу положень статті 126, 130 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі вручена відповідачу належним чином.
Проте, на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав. Доказів на підтвердження сплати податкового боргу також відповідачем суду надано не було.
У відповідності до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як платник податків перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Житомирській області (РНОКПП НОМЕР_1 ).
За відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 20 494,50 грн.
Відповідачем подано податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, самостійно визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 21 622,00 грн. (задекларовано) та 20 494,50 грн. не сплачено в строки, визначені Кодексом, тому дане зобов'язання має статус податкового боргу, а саме:
- Податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця №1110 від 06.02.2020 з терміном сплати 20.02.2020 на суму 13 572,50 грн. (задекларовано) та 12 445,00 грн. не сплачено в строки, визначені Кодексом;
- Податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця №2156 від 28.04.2020 з терміном сплати 22.05.2020 на суму 8 049,50 грн. (задекларовано та не сплачено).
Головним управлінням ДПС у Житомирській області було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №0026325-1306-0602 від 21.07.2021, яка отримана відповідачем, що підтверджується даними наявного в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, у зв'язку з чим не вважається відкликаною у порядку ст.60 Кодексу.
Враховуючи те, що податковий обов'язок щодо сплати суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За нормами пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.
За змістом підпункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно зі пунктом 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України).
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У зазначені строки грошове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважається сумою податкового боргу.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум грошових зобов'язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Як встановлено судом, відповідачем подано податкову декларацію від 10.11.2020 платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, самостійно визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 21 622,00 грн. (задекларовано) та 20 494,50 грн. не сплачено в строки, визначені Кодексом, тому дане зобов'язання має статус податкового боргу.
Позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми «Ф» №0026325-1306-0602 від 21.07.2021, яка отримана відповідачем, що підтверджується даними наявного в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Доказів того, що вказана вище вимога оскаржувалась та/або відкликалась сторонами суду не надано.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звергається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За змістом частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості,- задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) податкову заборгованість в сумі 20 494 (двадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) гривні 50 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
03 квітня 2023 р.