Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 квітня 2023 року Справа№200/171/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 105 прикордонний загін імені Князя Володимира Великого (місцезнаходження: вул. Квітнева, 3-в, м. Чернігів, Чернігівська область, 14026; код ЄДРПОУ 14321765), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
17.01.2023 ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 про:
- визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн. починаючи з 26.09.2022 по 30.11.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн починаючи з 26.09.2022 по 30.11.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2023 залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 105 прикордонний загін імені Князя Володимира Великого.
16.02.2023 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву та докази по справі.
24.02.2023 третя особа надала пояснення по справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2023 у відповідача витребувано встановлені судом докази по справі.
13.03.2023 відповідач надав до суду письмові пояснення по справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у третьої особи витребувано встановлені судом докази по справі.
16.03.2023 третя особа надала письмові пояснення щодо витребуваних судом доказів по справі.
28.03.2023 третя особа надала до суду докази по справі.
Інші заяви та клопотання по розглядаємій справі не надходили.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.
02.03.2022 опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Отже відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем його було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ), де на підставі бойових розпоряджень та наказів він виконував бойові завдання на кордоні країни. Позивач зазначає, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» визначено, що передбачені цією постановою виплати належать військовослужбовцям, які, як беруть безпосередню участь у бойових діях, так і забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. На думку позивача, перебуваючи у відрядженні та виконуючі бойове розпорядження з 26.09.2022, він фактично приймав участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що є підставою для виплати йому підвищеної суми додаткової винагороди до 100000,00 грн. в місяць. Але починаючи з 26.09.2022 до дати звернення до суду, він фактично отримує лише додаткову винагороду, виходячи з 30000,00 грн. на місяць.
Разом із цим, позивач зазначає, що відповідач відмовив йому у нарахуванні та виплаті підвищеної додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн. на місяць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», обґрунтовуючи це відсутністю підстав для таких виплат, передбачених наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168». Позивач вважає, що зазначений наказ не є актом Адміністрації Держприкордонслужби у розумінні вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яким визначені умови застосування відмови у виплаті додаткової винагороди при участі в бойових діях, та не зареєстрований у встановленому законом порядку.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн. починаючи з 26.09.2022 по 30.11.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, протиправною. Просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 30.07.2022 року № 392-АГ «Про реалізацію вимог Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», який набрав чинності та застосовувався з 01.08.2022 до 30.11.2022. Відповідач зауважує, що позивач з 27.09.2022 відряджений до 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого. Так, пункт 5 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України було від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» визначає, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях, або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду такої участі.
В період з 27.09.2022 підвищена додаткова винагорода позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки начальником НОМЕР_5 прикордонного загону імені князя Володимира Великого не надано інформації про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України було від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», за формою наведеною у додатку 2 до зазначеного наказу.
Щодо тверджень позивача про відсутність державної реєстрації наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ зазначає, що він не був визнаний нечинним у встановленому законодавством порядку. Крім того, наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ та виданий на його заміну наказ від 09.12.2022 №628-АГ не є актами, які регулюють господарські відносини, а також адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання. Тому посилання позивача на Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» є безпідставними.
Третя особа надала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що наказ про виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн., пропорційно із розрахунку на місяць, опрацьовується посадовими особами НОМЕР_6 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ). Разом із цим, зазначає, що списки, передбачені додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», на адресу НОМЕР_6 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) не направлялись, так як відповідно до листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 №21-1215-2022 «Щодо однакового трактування положень» (володільцем даного листа є Адміністрація Державної прикордонної служби України) визначено, що збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань військовослужбовцям Державної прикордонної служби України з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об'єкти, які охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у тому числі перебування безпосередньо цих об'єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілом.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_7 .
Позивач має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 13.01.2022 №22-ОС «Про особовий склад» відповідно до Закону України «Про військовий облік та військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2014 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2022 №10-ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби у січні-грудні 2022 року», наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.10.2021 №544-аг «Деякі питання комплектування резервістами військового оперативного резерву першої черги», прийнято на військову службу за контрактом осіб сержантського та старшинського складу, зарахувати у списки особового складу та на всі види забезпечення рядового запасу ОСОБА_1 , з яким укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України строком на 3 (три) роки, з січня 2022 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11.07.2022 №153-ВВ «Про особовий склад (службове переміщення» відповідно до Закону України «Про військовий облік та військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2014 №704 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (зі змінами внесеними згідно з Постановами КМУ №1041 від 20.12.2017, №1052 від 27.12.2017, №103 від 21.02.2018), «Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та закордон», затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2012 №582, вибув у службове відрядження молодший сержант ОСОБА_1 , молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), до НОМЕР_8 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_9 ), з метою проведення заходів, визначених розпорядженням з 11.07.2022 до особового розпорядження.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.09.2022 №372-ОС «Про особовий склад» відповідно до Закону України «Про військовий облік та військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2014 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2022 №10-ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби у січні-грудні 2022 року» призначено молодшого сержанта ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби 3 категорії - помічник гранатометника 2 відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави відділу прикордонної служби №2, звільнивши з посади молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), згідно з пунктом 310 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, (призначення військовослужбовців на вищі, рівні та нижчі (не більше ніж на один ступінь) посади у воєнний час здійснюються без згоди цих військовослужбовців).
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 18.11.2022 №257-ВВ «Про особовий склад (службове переміщення» відповідно до Закону України «Про військовий облік та військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2014 №704 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (зі змінами внесеними згідно з Постановами КМУ №1041 від 20.12.2017, №1052 від 27.12.2017, №103 від 21.02.2018), «Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та закордон», затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2012 №582, надано відпустку за сімейними обставинами із збереженням грошового забезпечення молодшому сержанту ОСОБА_1 , інспектору прикордонної служби 3 категорії - помічнику гранатометника 2 відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави відділу прикордонної служби №2, тривалістю 7 календарних днів, з 20.11.2022.
У період з 27.09.2022 по 30.11.2022 позивач знаходився в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ), що підтверджується матеріалами справи.
25.11.2022 відповідач з вернувся із листом вих.№22/2811-22вих «Про надання інформації», зокрема, до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив надати до НОМЕР_6 прикордонного загону відносно військовослужбовців (прикордонної комендатури швидкого реагування №1, прикордонної комендатури швидкого реагування №1, відділу прикордонної служби №2, що виконують завдання на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону імені князя Володимира Великого, та відділу прикордонної служби №1, відділу прикордонної служби (тип С), що виконують завдання на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_4 ), інформацію - дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та наказом №392-АГ, за формою, наведеною у додатку 2 наказу №392-АГ за період виконання завдань протягом вересня та жовтня 202 року.
29.11.2022 105 прикордонний загін імені князя Володимира Великого листом вих.№22/4820-22-Вих надав відповідь на лист відповідача від 25.11.2022 вих.№22/2811-22вих «Про надання інформації», в якій повідомив, що відповідно до вимог пункту 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, за виконання у відповідні дні військовослужбовцем.
Підрозділи Держприкордон служби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення і тому підпункт 7 пункту 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» не застосовується.
Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 №21-1215-2022 «Щодо однакового трактування положень» збільшення додаткової винагороди до 100 тисяч грн. (із розрахунку на місяць) здійснюється військовослужбовцям, які у районах ведення бойових дій здійснюють охорону і оборону об'єктів Державної прикордонної служби України (у т.ч. військові містечка, пункти постійної дислокації (пункти управління) органів (підрозділів), місця базування (стоянки) корабельно-катерного складу, стоянки літаків (вертольотів), місця тривалого несення служби, пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, інші місця й об'єкти, де особовий склад Державної прикордонної служби України виконує, визначені законодавством України завдання), а також виконують бойові (спеціальні) завдання на бойових позиціях, блокпостах (контрольно-пропускних пунктах, спостережних пунктах, тощо), збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контракту з ворогом), збройного нападу на об'єкти, які охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об'єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетними обстрілами.
У зв'язку з вищевикладеним, довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_10 , не опрацьовувались.
Разом з тим, на адресу НОМЕР_6 прикордонного загону були направлені копії рапортів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_6 прикордонного загону за вересень та жовтень 2022 року для прийняття правового рішення.
04.12.2022 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого супровідним листом вих.№22/4928-22вих «Про надання інформації» до НОМЕР_6 прикордонного загону було направлено копію рапорту щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_6 прикордонного загону. В даному листi було зазначено, що пiдтверджуюча iнформацiя вiдповiдно до вимог пункту 2 пiдпунктiв 1-8 наказу Адмiнiстрацiї Державної прикордонної служби України вiд 30.07.2022 №392-АГ «Про реалiзацiю вимог постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28.02.2022 №168» у НОМЕР_5 прикордонного загону iменi князя Володимира Великого вiдсутня. Дана iнформацiя була направлена для вжиття заходiв в межах компетенції.
15.12.2022 представник позивача звернувся з адвокатськими запитами до відповідача та військової частини НОМЕР_10 , в яких, зокрема, просила:
«1. Надати обґрунтовану відповідь щодо підстав і причин не нарахування та не виплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України вiд 28.02.2022 №168, військовослужбовцю ОСОБА_1 за його безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з вересня по сьогоднішній день.
1.1. У разі якщо такі не нарахування та не виплати відбулись через службове розслідування або накладене стягнення судом за порушення (вживання алкоголю або інше) військового порядку та несення військової служби військовослужбовцем ОСОБА_1 , надати копії таких документів, які стали підставою для позбавлення такого виду грошового забезпечення.
2. Надати довідку про грошове забезпечення (додаткові виплати, компенсації) здійснені ОСОБА_1 у період з 24.02.2022 по теперішній час включно.
3. Надати довідку командира військової частини про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
3.1. Якщо довідки не має, надати документи, які підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 в бойових діях або здійсненні забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.»
27.12.2022 відповідач листом вих№3436-22-вих надав відповідь на адвокатський запит від 15.12.2022 (вхідний №2686-22-вх від 22.12.2022), в якій зазначив, зокрема, що на даний час у НОМЕР_6 прикордонного загону відсутні підстави для внесення молодшого сержанта ОСОБА_1 в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100000 грн. за період перебування військовослужбовця у відрядженні на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону iменi князя ОСОБА_2 . Документи, які підтверджують безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії молодшого сержанта ОСОБА_1 в НОМЕР_6 прикордонному загону відсутні, оскільки ці документи не надходили на адресу НОМЕР_6 прикордонного загону.
Згідно із копією довідки №3480 від 07.01.2023, яка видана військовою частиною НОМЕР_10 , молодший сержант ОСОБА_1 , який проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_10 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 19.11.2022; з 27.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 07.01.2023. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №165гриф від 16.09.2022.
09.02.2023 Адміністрація Державної прикордонної служби України листом вих.№21/5748/23-Вих надано відповідь на адвокатський запит від 02.02.2023 щодо реалізації прав військовослужбовців НОМЕР_6 прикордонного закону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на отримання збільшеної додаткової винагороди за жовтень і листопад 2022 року, в якому зазначив, зокрема, наступне.
Адміністрацією Державної прикордонної служби України ініційовано перевірку зазначеної у запиті інформації щодо нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям за результатами якої встановлено, що клієнти адвоката у жовтні і листопаді 2022 року перебували на бойових позиціях, проте, участь у бойових діях або визначених пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» заходах у складі військової частини НОМЕР_2 не брали ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) від 06.02.2023 вих№.22/838-23-Вих), довідки, передбачені пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», на адресу військової частини НОМЕР_2 не направлялись, підстави для нарахування збільшеної додаткової винагороди в НОМЕР_6 прикордонного загону відсутні.
Відповідно до копії довідки №5208 від 21.03.2023, яка видана військовою частиною НОМЕР_10 , молодший сержант ОСОБА_1 , який проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_10 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області: з 27.09.2023 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 19.11.2022; з 27.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 31.12.2022. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022.
Отже, спірним питанням у даній справі є правомірність не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн. починаючи з 26.09.2022 по 30.11.2022, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою-другою статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, посилаючись на своє ж Рішення від 6 липня 1999 року №8-рп/99, зауважив, що «служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п'ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов'язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо».
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).
За приписами статті 1 Закону №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 та №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023 строк дії воєнного часу продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Постановами Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022, №754 від 01.07.2022, №793 19.07.2022, №1066 від 27.09.2022, №1146 від 08.10.2022, №43 від 20.01.2023 до Постанови №168 від 28.02.2022 були внесені відповідні зміни та доповнення.
З метою виконання вимог Постанови №168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ №392-АГ).
Так, згідно пункту 1 Наказу №392-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 4 Наказу №392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Наказу №392-АГ передбачено, шо для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Згідно пункту 11 Наказу №392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (пункт 12 Наказу № 392-АГ).
Як встановлено судом вище, у період саме з 27.09.2022, а не з 26.09.2023, як помилково визначив позивач, по 31.11.2022 позивач знаходився в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_10 ).
Крім того, відповідачем не заперечується, що у період з 27.09.2022 по 30.11.2022 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода відповідно пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн. починаючи з 26.09.2022 по 30.11.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Разом із цим, з матеріалів справі вбачається, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області: з 27.09.2023 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 19.11.2022; з 27.11.2022 по 30.11.2022, що підтверджується копіями довідок військової частини НОМЕР_10 №3480 від 07.01.2023, №5208 від 21.03.2023, які видані молодшому сержанту ОСОБА_3 , який проходить службу в військовій частині НОМЕР_2 . Докази направлення оригіналів зазначених довідок відповідачу в матеріалах даної справи відсутні.
Водночас, на підставі листа НОМЕР_5 прикордонного загону імені князя Володимира Великого від 29.11.2022 вих.№22/4820-22-Вих, листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.02.2023 вих.№21/5748/23-Вих, письмових пояснень 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого, судом встановлено, що списки, передбачені додатком 2 до Наказу №392-АГ, та інформація щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, на адресу відповідача не направлялись, що не заперечується відповідачем та третьою особою.
Принцип правової визначеності є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.
Принцип правової визначеності (певності) загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
У справі «Sunday Times v. United Kingdom» Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції термін «передбачено законом» передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін «передбачено законом» має на увазі не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія (ЄСПЛ аналогічної позиції дотримується у справі «Steel and others v. The United Kingdom»).
Також у рішенні в справі «The Sunday Times v. United Kingdom» Європейський суд зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.
При цьому ЄСПЛ у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.
Так, пунктом 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 №493/92 установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Тому, суд критично відноситься до покликань позивача про необхідність державної реєстрації наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» як нормативно-правового акту, оскільки в даному випадку зазначений наказ є внутрішнім документом Державної прикордонної служби України та, зокрема, регулює відносини між органами Державної прикордонної служби України в частині обміну інформацію про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Разом із цим, суд зазначає, що недотримання органами Державної прикордонної служби України вимог в частині обміну інформацію про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.
Разом із цим, як було встановлено вище, нарахуванню та виплаті спірної допомоги передує отримання інформації про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 Наказу №392-АГ, яка подається начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до Наказу №392-АГ.
Так, в межах розгляду даної справи судом встановлено, що 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого інформація щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, військовою частиною НОМЕР_2 не отримана, про що свідчать лист НОМЕР_5 прикордонного загону імені князя Володимира Великого від 29.11.2022 вих.№22/4820-22-Вих, лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.02.2023 вих.№21/5748/23-Вих та письмові пояснення 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого.
Тому, оскільки відповідач не отримав інформацію про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, суд дійшов висновку, що в діях військової частини НОМЕР_2 відсутня протиправна бездіяльність.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо допущення саме відповідачем протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн. починаючи з 27.09.2022 по 30.11.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 2, 4, 7-14, 19, 143, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 105 прикордонний загін імені Князя Володимира Великого (місцезнаходження: вул. Квітнева, 3-в, м. Чернігів, Чернігівська область, 14026; код ЄДРПОУ 14321765), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 03.04.2023.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Арестова