Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 березня 2023 року Справа№200/210/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України, яка полягає у нездійсненні нового нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби ОСОБА_1 з розрахунку місячного грошового забезпечення із включенням до його складу індексації та непроведенні її виплати з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;
- зобов'язати Департамент боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України здійснити нове нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби ОСОБА_1 з розрахунку місячного грошового забезпечення, включивши до його складу індексацію, та провести її виплату з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 суми грошової компенсації за 3 календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2015 рік, 1 календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2016 рік, 1 календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2017 рік, 5 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки та 5 календарних днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2019 рік, 2 календарних дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік (усього 17 календарних днів), а також за 56 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018, 2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення;
- зобов'язати Департамент боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 3 календарних дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2015 рік, 1 календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2016 рік, 1 календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2017 рік, 5 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки та 5 календарних днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2019 рік, 2 календарних дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік (усього 17 календарних днів) у сумі 8527,20 грн., а також за 56 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018, 2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік) у сумі 28089,60 грн., виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення - 501,60 грн./день.
Позовні вимоги, у позовній заяві та у відповіді на відзив, серед іншого, мотивовані тим, що нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби відповідачем позивачу здійснено з розрахунку місячного грошового забезпечення без урахування індексації грошового забезпечення, на виплату якої позивач мав право на день звільнення.
Позивач зазначає, що згідно з довідкою ГУНП в Донецькій області від 9 грудня 2022 року №3359/12/01-2022 , отриманої у відповідь на адвокатський запит, за даними обліків інформаційно-пошукової системи регіонального рівня кількість днів невикористаних щорічних чергових оплачуваних відпусток капітана поліції ОСОБА_1 станом на день переведення для подальшого проходження служби до Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України складала (разом) 17 діб, зокрема: - у 2015 році 3 доби щорічної основної оплачуваної відпустки; - у 2016 році 1 доба щорічної додаткової оплачуваної відпустки; - у 2017 році 1 доба щорічної додаткової оплачуваної відпустки; - у 2019 році 5 діб щорічної основної оплачуваної відпустки, 5 діб щорічної додаткової оплачуваної відпустки; - у 2020 році 2 доби щорічної додаткової оплачуваної відпустки.
Крім цього, позивач вказує, що як учасник бойових дій, має право на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік. Згідно з обліками УКЗ ГУНП в Донецькій області позивач додаткові відпустки як учасник бойових дій за 2016, 2017, 2018, 2019 роки не використовував. Проте, при звільненні зі служби в поліції позивачу була нарахована та виплачена грошова компенсація тільки за 10 календарних днів невикористаної щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році та 7 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік (разом 17 календарних днів).
Позивач вказує, що середньоденне грошове забезпечення поліцейського визначається діленням його грошового забезпечення за останні 2 (а не 12, як це вказано у абзаці 1 пункту 2 розділу II Порядку №100) календарні місяці служби, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата (звільнення із служби), на число календарних днів за цей період.
Відповідач проти позову заперечує, надав відзив на позов, відповідно до якого, серед іншого, зазначає, що у травні 2022 року ОСОБА_1 не мав права на виплату індексації грошового забезпечення, оскільки перебував у розпорядженні Департаменту з 23 квітня 2022 року, відповідно до наказу Департамента від 23 квітня 2022 року № 76 о/с та не міг мати фактично відпрацьований (робочий) час (період) (пункт 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078).
Таким чином, вимоги здійснити нове нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з розрахунку місячного грошового забезпечення, включивши до його складу індексацію, та провести її виплату з урахуванням попередньо виплаченої допомоги, безпідставні.
Вважає, що чинним законодавством не передбачені умови та підстави виплати поліцейському грошової компенсації за невикористані дні щорічних чергових відпусток не у році звільнення зі служби в поліції та за неодержані додаткові відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, як пільга для учасника бойових дій.
Вказує, що законодавством не передбачено можливості заміни зазначеної додаткової відпустки грошовою компенсацією.
Ухвалою суду від 23.01.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження у справі № 200/210/23. Призначено дану справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог із застосуванням положень ст. 9 КАС України, з огляду на таке.
Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУНП в Донецькій області) від 07 листопада 2015 року №2о/с дск відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 як того, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, який мав спеціальне звання старший лейтенант міліції з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року призначено оперуповноваженим управління кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 11 серпня 2020 року №344о/с відповідно до частини 9 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 переведено для подальшого проходження служби до Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України, з урахуванням невикористаної відпустки за 2020 рік у кількості 2 діб.
Наказом Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 25 серпня 2020 року №41о/с ОСОБА_1 (0124641), який прибув у порядку переведення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області, призначено на посаду оперуповноваженного 2-го відділу (протидії правопорушенням на об'єктах легального обігу наркотиків та організаційно-аналітичної роботи) по управлінню боротьби з наркозлочинністю в Донецькій області.
Наказом Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 23 квітня 2022 року №76о/с відповідно до пункту 4 частини першої статті 67 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 зараховано у розпорядження Департаменту боротьби з наркозлочинністю.
Наказом Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 23 травня 2022 року №99о/с відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого 2-го відділу (протидії правопорушенням на об'єктах легального обігу наркотиків та організаційно-аналітичної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю в Донецькій області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) з 23 травня 2022 року.
Вислуга років станом на 23 травня 2022 року складає: у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги - 12 років 9 місяців 18 днів.
У жовтні 2022 року відповідачем нараховано та виплачено позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби , що підтверджується копією архівної відомості №1 від 05 грудня 2022 року №ДБН-346 про нараховане та виплачене грошове забезпечення за січень - грудень 2022 року, наданою відповідачем на адвокатський запит за супровідним листом від 05 грудня 2022 року №4092/40/15/01-2022.
Відповідно до листа відповідача від 13 грудня 2022 року №4238/40/16/01-2022 про порядок нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні розмір нарахованої позивачу допомоги склав:
посадовий оклад (оперуповноважений) 2500,00 грн. + оклад за спеціальне звання (капітан поліції) 1800,00 грн. + надбавка за стаж служби в поліції (25%) 1075,00 грн. + доплата за специфічні умови проходження служби (40%) 2150,00 грн. = 7525,00 грн. х 25% х 12 років вислуги = 22575,00 грн.
Водночас, згідно копії розрахункового листа за травень 2022 року капітан поліції ОСОБА_1 на день звільнення задоволений такими видами грошового забезпечення (до 23.05.2022 включно): посадовий оклад 1854,84 грн., оклад за спеціальним званням 1335,48 грн., надбавка за стаж служби в поліції (25%) 797,58 грн., надбавка за специфічні умови проходження служби (40%) 1595,16 грн., премія щомісячна в травні не встановлювалась, індексація (базовий місяць 01.11.2015) 1,819% - 1507,57 грн. Усього в сумі - 7090,63 грн.
Отже, нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби відповідачем позивачу здійснено з розрахунку місячного грошового забезпечення без урахування індексації грошового забезпечення.
15 грудня 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити нове нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні із служби в поліції з розрахунку місячного грошового забезпечення, включивши до його складу суму фактично нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення.
У відповідь на заяву, листом від 5 січня 2023 року №70/40/15/01-2023 відповідач повідомив про те, що нарахування і виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції проводилась відповідно до чинного на день його звільнення законодавства і у відповідача відсутні правові підстави задоволення заяви поданої позивачем.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII Про Національну поліцію (далі Закон № 580-VIII).
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення:
1) установлювати: [...] надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. [...] підвищення за службу в поліції особливого призначення (особам, які безпосередньо виконують функції із забезпечення громадського порядку та безпеки громадян) у розмірі до 100 відсотків посадового окладу;
2) здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. [...];
3) надавати поліцейським один раз на рік:
матеріальну допомогу для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення;
матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.
Виплата матеріальної допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань Голові Національної поліції та заступникам Голови здійснюється з дозволу Міністра внутрішніх справ.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено виплачувати:
1) надбавку за стаж служби в поліції в розмірах згідно з додатком 11;
2) надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень - у розмірах та порядку, визначених законодавством;
3) доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час;
4) надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі - у розмірі до 20 відсотків посадового окладу. Надбавка виплачується особам, які безпосередньо зайняті на шифрувальній роботі;
5) доплату за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, - у розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем;
6) доплату за вчене звання у разі, коли особа займає посаду, що пов'язана з педагогічною або науковою діяльністю, і має вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), - у розмірі 5, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням;
7) надбавку за почесне звання заслужений - у розмірі 10 відсотків посадового окладу. Надбавка за почесне звання заслужений виплачується, коли виконання поліцейськими службових обов'язків згідно з посадами збігається за профілем з почесним званням;
8) підвищення на 25 відсотків посадових окладів курсантам за відмінне навчання або отримання відповідної кількості балів за шкалою ECTS за результатами екзаменаційної сесії.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі Порядок № 260).
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 11 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.
Питання виплати одноразової грошової допомоги при звільненні із служби врегульовані розділом VI Порядку № 260.
Так, згідно з пунктом 1 розділу VI Порядку № 260 поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров'я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності календарної вислуги 10 років і більше.
Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» та зазначається кадровим підрозділом у наказі про звільнення поліцейського, якому передбачена виплата цієї допомоги (пункт 5 розділу VI Порядку № 260).
Відповідно до абзацу першого пункту 6 розділу VI Порядку № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
У наказі про звільнення підрозділом кадрового забезпечення в разі необхідності виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зазначається стаж служби для її виплати. Крім того, у разі необхідності в наказі про звільнення додатково вказується підстави для проведення відрахувань з грошового забезпечення та інших виплат (пункт 7 розділу VI Порядку № 260).
Згідно з пунктом 8 розділу VI Порядку № 260 одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.
Щодо включення індексації грошового забезпечення до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.
Частиною п'ятою статті 94 Закону № 580-VIII закріплено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон № 2017-III) серед іншого визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-XII).
Статтею 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з абзацами першим, четвертим частини першої статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина шоста статті 2 Закону № 1282-XII).
Статтею 4 Закону № 1282-XII передбачено, що:
індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша);
обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (частина друга);
для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті (частина третя);
підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта);
у разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина п'ята).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок №1078), визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Абзацами першим, п'ятим пункту 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078:
індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший);
оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (абзац другий); [...]
частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий);
сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий);
у разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу (абзац шостий).
Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий пункту 5 Порядку № 1078).
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій пункту 5 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078).
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац п'ятий пункту 5 Порядку № 1078).
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078).
Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку (абзац сьомий пункту 5 Порядку № 1078).
Отже, індексація грошового забезпечення, у тому числі поліцейських, є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу як для розрахунку пенсії за вислугу років, так і для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби призвело б до застосування для визначення розміру пенсії та одноразової грошової допомоги знеціненого грошового забезпечення.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17, від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19 та від 30.04.2021 у справі № 620/561/20, від 26.01.2022 у справі № 520/8887/2020.
Згідно з вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Враховуючи викладене, не врахувавши індексацію грошового забезпечення позивача під час розрахунку та виплати йому допомоги при звільненні відповідач діяв протиправно.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у нездійсненні нового нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби позивача з розрахунку місячного грошового забезпечення із включенням до його складу індексації та непроведенні її виплати з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а також про зобов'язання відповідача здійснити нове нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби позивача з розрахунку місячного грошового забезпечення, включивши до його складу індексацію, та провести її виплату з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги є обгрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог відносно виплати під час звільнення компенсації за невикористані дні відпусток.
Наказом Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 23 травня 2022 року №99о/с про звільнення позивача зі служби в поліції оголошено, що тривалість невикористаної щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році становить 10 діб та додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік - 7 діб (разом 17 діб).
У той же час, згідно з довідкою ГУНП в Донецькій області від 9 грудня 2022 року №3359/12/01-2022 , отриманої у відповідь на адвокатський запит, за даними обліків інформаційно-пошукової системи регіонального рівня кількість днів невикористаних щорічних чергових оплачуваних відпусток капітана поліції ОСОБА_1 станом на день переведення для подальшого проходження служби до Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України складала (разом) 17 діб, зокрема: - у 2015 році 3 доби щорічної основної оплачуваної відпустки; - у 2016 році 1 доба щорічної додаткової оплачуваної відпустки; - у 2017 році 1 доба щорічної додаткової оплачуваної відпустки; - у 2019 році 5 діб щорічної основної оплачуваної відпустки, 5 діб щорічної додаткової оплачуваної відпустки; - у 2020 році 2 доби щорічної додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною першою ст. 3 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Відповідно до ч. 10 ст. 93 Закону №580-VIII за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Пунктом 12 ч.1 ст.12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-ХІІ) визначено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги як одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Зазначений вид відпустки надається за календарний рік незалежно від відпрацьованого у цьому році часу.
Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням від 17 листопада 2016 року серії НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 74 КзПП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Отже, вказаною нормою також встановлено, що будь - які додаткові відпустки є щорічними.
Згідно з довідкою ГУНП в Донецькій області від 9 грудня 2022 року №3359/12/01- 2022, отриманої у відповідь на адвокатський запит, згідно з обліками УКЗ ГУНП в Донецькій області Животовський В.В. додаткові відпустки як учасник бойових дій за 2016, 2017, 2018, 2019 роки не використовував.
Відповідно до копії архівної відомості №1 від 05 грудня 2022 року №ДБН-346 про нараховане та виплачене грошове забезпечення за січень - грудень 2022 року та копії розрахункового листа за травень 2022 року, наданих відповідачем на адвокатський запит, при звільненні зі служби в поліції позивачу була нарахована та виплачена грошова компенсація тільки за 10 календарних днів невикористаної щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році та 7 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік (разом 17 календарних днів).
Позивач 14 грудня 2022 року звернувся до відповідача із заявою, у якій просив прийняти рішення про нарахування та виплату грошової компенсації за 3 календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки у 2015 році, 1 календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки у 2016 році, 1 календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки у 2017 році, 5 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки та 5 календарних днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки у 2019 році, 2 календарних дня щорічної додаткової оплачуваної відпустки у 2020 році, (усього 17 календарних днів), а також за 56 календарних днів невикористаних додаткових відпусток як учаснику бойових дій за 2016 - 2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), виходячи з розміру його середньоденного (одноденного) грошового забезпечення.
У відповідь на заяву, листом від 30 грудня 2022 року №4478/40/15/01-2022 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції у травні 2022 року наказом Департаменту від 23 травня 2022 року №99о/с, йому нарахована і виплачена грошова компенсація за дні невикористаних ним відпусток у році звільнення зі служби в поліції. Закон «Про національну поліцію» не містить інших умов виплати грошової компенсації за невикористані поліцейським відпустки під час проходження служби в поліції.
Також відповідач зазначив, що чинним законодавством не передбачені умови та підстави виплати поліцейському грошової компенсації за невикористані дні щорічних чергових відпусток не у році звільнення зі служби в поліції та не одержані додаткові відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, як пільга для учасника бойових дій.
Суд зазначає, що питання виплати грошової компенсації за невикористану частину відпустки поліцейським, які звільняються, урегульовані нормами Закону №580-VIII та пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260, які є спеціальними за своєю правовою природою та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин восьмої, одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII, а саме: до яких поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
У Рішенні Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.
Таким чином, з огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону №580-VIII і Порядку №260, питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону №504/96-ВР.
Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону №504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19.
До вказаних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 520/12296/2020.
У вказаній постанові Верховний Суд також дійшов висновків про те, що помилковим є висновок судів попередніх інстанцій у вказаній справі про відмову у задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації за невикористану щорічну відпустку у 2011 році та 2014-2016 роках.
Верховний Суд вказав на те, що наведений у цій постанові підхід до правозастосування при вирішенні правовідносин щодо виплати поліцейським грошової компенсації за невикористані дні відпусток за роки, що передували року звільнення зі служби у НП України, зокрема враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у вищезгаданій постанові від 19 січня 2021 року у справі №160/10875/19, повинен застосовуватися також і до правовідносин щодо виплати працівникам органів внутрішніх справ грошової компенсації за невикористані дні відпусток за роки, що передували року їхнього звільнення.
При цьому, з огляду на неврегулювання приписами Закону №565-XII та Положення №114 питання компенсації невикористаної частини відпустки працівникам органам внутрішніх справ за роки, що передували року звільнення, застосуванню підлягають приписи КЗпП України, Закону №504/96-ВР та Порядку №100”.
Так, абз. 1 п.2 розділу II Порядку №100 передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Згідно абзацу 3 пункту 2 розділу II Порядку №100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
При цьому приписи абзацу 1 пункту 2 розділу II Порядку №100 у системному зв'язку з положеннями пункту 7 розділу ІV Порядку №100 до спірних правовідносин щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані відпустки за минулі роки для поліцейських не застосовуються, так як пунктом 7 розділу ІV Порядку №100 імперативно визначено правило обов'язкового виключення із розрахунку середньої заробітної плати святкових та неробочих днів, встановлених законодавством, тоді як з аналізу положень пункту 9 розділу І Порядку №260 випливає, що для розрахунку як середньоденного, так і загального розміру середнього грошового забезпечення поліцейських належить використовувати не робочі, а календарні дні.
Вказана позиція відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі №805/5111/15-а, відповідно до якого:
«… положення абзацу 1 пункту 2 розділу II Постанови №100 та абзацу 1 пункту 7 розділу IV Постанови №100 судами застосовані помилково, оскільки, для розрахунку середнього заробітку згідно даних пунктів Постанови №100 береться середня заробітна плата за останні 12 календарних місяців, проте, враховуючи, що позивач - був військовослужбовцем, розрахунок середнього заробітку для компенсації за 21 дні невикористаної ним чергової відпустки повинен обчислюватися відповідно до абзацу 3 підпункту 2 Постанови №100, якою встановлено: «У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата»».
Зазначене також узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №160/2867/19:
«Порядком №100 врегульовані загальні засади алгоритму обчислення середньоденного заробітку та середньої заробітної плати (пункти 2, 8), тоді як Порядком №260 встановлено особливості обчислення грошового забезпечення для поліцейських. Тобто, суди повинні застосовувати відповідні алгоритми, передбачені Порядком №100, залежно від кожного окремого випадку з обов'язковим урахуванням спеціального правового регулювання порядку виплати грошового забезпечення поліцейським, визначеного Порядком №260».
З огляду на вказане, для поліцейських до спірних правовідносин щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані відпустки за минулі роки застосовуються правила абзацу 3 пункту 2 розділу II Порядку №100 у системному зв'язку з абзацом 1 пункту 8 розділу ІV цього ж Порядку, з урахуванням положень пункту 9 розділу І Порядку №260.
Схожі висновки щодо наявності правових підстав для виплати позивачу компенсації за невикористану ним відпустку за попередні роки викладені у постановах Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19, від 04.02.2021 у справі №160/5393/19, від 31.03.2021 у справі №320/3843/20, від 26.05.2021 у справі №360/1362/20 та від 04 листопада 2021 року у справі №440/5244/19.
Враховуючи викладене, відповідач не нарахувавши та не виплативши позивачу під час звільнення компенсацію за невикористані позивачем дні відпусток (3 календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2015 рік, 1 календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2016 рік, 1 календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2017 рік, 5 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки та 5 календарних днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2019 рік, 2 календарних дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік (усього 17 календарних днів), а також за 56 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018, 2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення діяв протиправно, а позовні вимоги у цій частині є обгрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу конкретні суми компенсації за невикористані дні відпусток.
Відновленню підлягають лише ті права, що вже були порушені, а спірним у даній справі є саме право на отримання відповідної компенсації, а не її розмір, оскільки станом на момент прийняття даного рішення відповідачем ще не здійснено нарахування та виплату сум компенсації за невикористані позивачем дні відпустки на підставі даного рішення (з урахуванням індексації, днів невикористаних відпусток за попередні роки, тощо) та відсутні обґрунтовані підстави вважати, що після проведення відповідного перерахунку позивачу не будуть виплачені суми про які він просить.
У зв'язку із цим позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача сплатити позивачу недоотриману суму пенсії є передчасними.
У той же час, згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, застосувавши положення ч. 2 ст. 9 та ст. 245 КАС України, з метою ефективного захисту та відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні відпусток шляхом:
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу суми грошової компенсації за 3 календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2015 рік, 1 календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2016 рік, 1 календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2017 рік, 5 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки та 5 календарних днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2019 рік, 2 календарних дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік (усього 17 календарних днів), а також за 56 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018, 2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, судові витрати ним понесено не було, отже, відшкодуванню вони не підлягають.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України, яка полягає у нездійсненні нового нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби ОСОБА_1 з розрахунку місячного грошового забезпечення із включенням до його складу індексації та непроведенні її виплати з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;
Зобов'язати Департамент боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України (код ЄДРПОУ 43673764, просп. Повітрофлотський, 24/2, м. Київ,03049) здійснити нове нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з розрахунку місячного грошового забезпечення, включивши до його складу індексацію, та провести її виплату з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 суми грошової компенсації за 3 календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2015 рік, 1 календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2016 рік, 1 календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2017 рік, 5 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки та 5 календарних днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2019 рік, 2 календарних дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік (усього 17 календарних днів), а також за 56 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018, 2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення.
Зобов'язати Департамент боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України (код ЄДРПОУ 43673764, просп. Повітрофлотський, 24/2, м. Київ,03049) нарахуватиі та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суми грошової компенсації за 3 календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2015 рік, 1 календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2016 рік, 1 календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2017 рік, 5 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки та 5 календарних днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2019 рік, 2 календарних дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік (усього 17 календарних днів), а також за 56 календарних днів невикористаних додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018, 2019 роки (з розрахунку 14 календарних днів на рік), виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю його звільнення.
Повне судове рішення складене 24 березня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч