21.03.2023 Справа №607/757/23
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 097997 від 04.01.2023, ОСОБА_1 , 04.01.2023, о 15 год. 17 хв., в м. Тернополі по вул. 15 Квітня керував транспортним засобом ВАЗ 11193, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, сповільненість ходи та мови, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради водій категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Подковський А.О. в судовому засіданні не визнали вини у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з тих підстав, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом і матеріали справи не містять доказів цього факту, оскільки за кермом була його матір ОСОБА_2 . Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази правомірності зупинки транспортного засобу, не встановлено факту порушень Правил дорожнього руху при керуванні транспортним засобом ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 . Також, адвокат Подковський А.О. вказав, що письмові пояснення свідка, як і рапорт працівника поліції є неналежними доказами у справі. Крім цього, матеріали справи не містять інформації на який технічний пристрій здійснювалась відеофіксація.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка матір ОСОБА_1 - ОСОБА_2 пояснила, що 04.01.2023 вона їхала за кермом, а її син ОСОБА_1 сидів на задньому сидінні автомобіля. На перехресті сталася несправність автомобіля. Вона зупинилась і її син намагався завести автомобіль. Далі, вона сама завела автомобіль і була зупинена працівниками поліції, які не представились, поводили себе упереджено. Вказала, що син від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №097997 від 04.01.2023; дослідженими в судовому засіданні матеріалами відеофіксації, які містяться на оптичному диску; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 від 04.01.2023;
Згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року за №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Ознаки наркотичного сп'яніння визначені в п.4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованій в МЮ України 11.11.2015 року за №1413/27858.
Так, ознаками наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктами 3,4 вказаного вище Порядку встановлено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗі Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, тобто - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи, повно та всебічно досліджені під час розгляду справи. З цих підстав його слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення.
Посилання ОСОБА_1 та його адвоката Подковського А.О. на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом судом до уваги не беруться як такі, що надані з метою уникнення від адміністративної відповідальності та спростовуються матеріалами відеозапису, із якого вбачається, що як ОСОБА_1 , так і його матір не заперечували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Так, на відеозаписі із нагрудної камери поліцейського зафіксовано пояснення матері ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка зазначає, що її син тільки вчиться водінню автомобіля і тільки почав їздити, не міг рушити автомобілем, а тому вона вимушена була пересісти. Вказала, що попросила сина, щоб він поїхав із нею у справах і хотіла щоб він повчився і таке сталося один раз. Із діалогу, який відбувався між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з однієї сторони та працівниками поліції з іншої сторони, як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , жодного разу не заперечували факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що узгоджується із іншими матеріалами адміністративної справи, зокрема поясненнями свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що 04.01.2023 вона рухалась по своєму маршруту тролейбусом по вул. 15 Квітня і перед нею рухався автомобіль ВАЗ 11193 д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався підозріло, що відображалось у тому, що перед початком руху водій не міг рушити із місця і на перехресті вулиць 15 квітня і Київської. Водій, побачивши наряд поліції, різко зупинив автомобіль та пересів на пасажирське місце, а за кермо сів інший водій, що створило перешкоду для руху.
Судом до уваги не беруться пояснення свідка ОСОБА_2 , яка є матір'ю ОСОБА_1 , оскільки суд вважає їх такими, що надані з метою уникнення її сина від адміністративної відповідальності і є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема не узгоджуються із первинними поясненнями, які надавались нею безпосередньо працівникам поліції, які суд вважає правдивими і такими що відповідають фактичним обставинам справи та які зафіксовані на відеозаписі із нагрудної камери поліцейського.
Виходячи із стандарту доведення поза розумним сумнівом, сукупність обставин справи яка встановлена під час судового розгляду, виключає, на думку суду, будь яке інше розумне пояснення обставин події, яка є предметом дослідження в даній адміністративній справі, а саме те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
За встановлених обставин справи у суду відсутні будь які сумніви щодо до того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Крім цього, у матеріалах відеозапису із нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що ОСОБА_1 , на пропозицію пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі, категорично відмовився.
Посилання адвоката Подковського А.О. на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зафіксовано не зафіксовано на який технічний пристрій вівся відеозапис, судом до уваги не береться, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що до протоколу додається відеозапис із нагрудної камери 477956, відео із автореєстратора транспортного засобу, а тому в суду не виникає жодних сумнівів у достовірності вказаних відеозаписів.
Посилання адвоката Подковського А.О. на неправомірність зупинки транспортного засобу, судом до уваги не береться, оскільки у працівників поліції було достатньо підстав вважати, що у автомобілі ВАЗ 11193 д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться особа причетна до вчинення адміністративного правопорушення, оскільки вказаний автомобіль знаходився на перехресті із ввімкненою аварійною світловою сигналізацією, що спричинило затор і з появою патрульної машини поліції відбулась заміна водія вказаного автомобіля, що зареєстровано відеореєстратором патрульної машини поліції та відповідає вимогам п.3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», яким передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення адміністративного правопорушення.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої Палати зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладенні адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, ступінь вини, особу порушника, відсутність обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність та вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (Сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (Один) рік.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (П'ятсот триста шість) грн. 80 коп. в дохід держави.
Копію постанови направити ОСОБА_1 .
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. Л. Дзюбич