23.03.2023 Справа №607/5156/23
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк Василь Михайлович, розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 2 ст. 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
06 березня 2023 року близько 23.00 год. громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , порушував тишу, а саме голосно кричав нецензурною лайкою, чим заважав сусідам відпочивати та порушив ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», що вчинено повторно протягом року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та дату судового засідання був належним чином повідомлений.
З протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце розгляду справи на 23 березня 2023 року на 10 год. 30 хв. в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області, однак від підпису відмовився. Вказані обставини підтверджують факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність вказаного провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вина ОСОБА_1 повністю доведена матеріалами справи дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 980351 від 16 березня 2023 року; рапортом ДОП СДОП ВПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Вівчарик В. від 16 березня 2023 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14 березня 2023 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16 березня 2023 року, згідно яких вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає; витягом адмінпрактики, згідно якого постановою серії ЕГА № 948619 від 02 лютого 2023 року ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 182 КУпАП.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, його майновий стан, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись 33, 40-1, 182, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 КУпАП, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 536 грн. 80 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу (510 гривень); витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців після її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності виконання зупиняється до розгляду скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяВ. М. Позняк