Справа № 944/3736/21
Провадження №2/944/222/23
(ЗАОЧНЕ)
20.03.2023 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря - Василиці Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Позивачка звернулася в суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обгрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_2 об 15год 30хв 15 травня 2021 року по вул.Т.Шевченка, 20 в с. Кожичі Яворівського району Львівської області, керуючи автомобілем марки «Богдан MA3-63172», д.н.з. НОМЕР_2 , не впорався із керуванням, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автомобілем марки «Nissan», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , а в подальшому здійснив наїзд на бетонну огорожу лінії електромереж та рекламний щит, в результаті чого автомобілі, рекламний щит та електромережа зазнали механічних пошкоджень із матеріальними збитками.
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 08.06.2021р яка набрала законної сили ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу. Як вбачається із вищевказаної постанови ОСОБА_2 свою вину визнав і не заперечував обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вона являється власником автомобіля марки «Nissan», д.н.з. НОМЕР_3 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй була завдана матеріальна шкода, розмір якої становить 533 568грн 64коп, що підтверджується висновком експерта № 91 за результатами судової автотоварознавчої експертизи згідно договору № 91 від 03 червня 2021 року.
Крім цього, після дорожньо-транспортної пригоди вона зверталася за послугами, щодо евакуації транспортного засобу, у зв'язку з чим понесла витрати в розмірі 1 700гривень.
30.06.2021 року страхова компанія «МТСБУ» відшкодувала їй страхову виплату в розмірі 130 000грн, тому станом на момент подання позовної заяви невідшкодованими зі сторони відповідача залишаються матеріальні збитки в розмірі 403 568грн 64коп.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відбулася з вини відповідача їй було спричинено моральну шкоду, внаслідок якої порушився її звиклий ритм життя,яка полягає у тому, що після вчинення щодо її майна ДТП, вона вона зазнала значних душевних переживань, втратила психологічну стабільність та впевненість в житті. Через ДТП вона стала дратівливою, в неї порушився сон та спокій, що відображається на її психологічному стані та спілкуванні з оточуючими людьми і близькими родичами.
Просить стягнути з відповідача Військової частини НОМЕР_1 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 403 568грн 64коп,1700грн витрат на буксирування автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди, витрати на правову допомогу в розмірі 25 000грн, 4 000грн витрат за проведення експертизи, моральну шкоду в розмірі 50 000грн та витрати за сплату судового збору.
21.04.2022 року представник відповідача скерував на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо задоволення даного позову.
В обгрунтуванні відзиву, представник позивача покликається на те, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 за №49 від 24.12.2020 року «Про закріплення автомобільної техніки за водіями підрозділів військової частини НОМЕР_1 на 2021 рік» за особою яка є винуватцем вищевказаного ДТП ОСОБА_2 було закріплено автомобіль марки «МАЗ 6317» шасі № НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_2 .
Відповідно до постанови Яворівського районного суду Львівської області від 08.06.2021 року у справі про адміністративне правопорушення №944/2763/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 15 травня 2021 року о 15 год 30 хв по вул.Тараса Шевченка. 20 в с.Кожичі Яворівського району Львівської області, керуючи автомобілем марки «Богдан МАЗ-63172», номерний знак НОМЕР_2 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автомобілем марки «Nissan», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , а в подальшому здійснив наїзд на бетонну огорожу лінії електромережі та рекламний щит, в результаті чого автомобілі, рекламний щит та електромережа зазнали механічних пошкоджень із матеріальними збитками.
Беручи до уваги те, що постановою Яворівського міського суду Львівської області від 08.06.2021 року ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні ДТП саме, ОСОБА_2 повинен нести матеріальну відповідальність за експлуатацію, збереження, технічний стан, цілісність майна військової частини НОМЕР_1 та збитки за спричинену ним позивачці шкоду, а тому немає підстав для стягнення з військової частини НОМЕР_1 матеріальної шкоди у розмірі 403 568,64грн та 1700грн витрат на буксирування автомобіля після ДТП.
У позовній заяві також позивач зазначає, що в якості компенсації моральної шкоди підлягають грошові кошти, але потрібно правильно розуміти, що таке моральна шкода і з яких елементів вона складається при вирішенні питання про відповідальність за заподіяння такої шкоди.
Підстави цивільно-правової відповідальності підлягають обов'язковому доказуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди та вимагає визначення складу правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка її заподіювана, вина останнього та причинний зв'язок між ними. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Розгляд справи проводити без участі представника відповідача - військової частини НОМЕР_1 .
В судове засідання позивачка не з'явилася, її представник - адвокат Джох Р.В. скерував на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутності сторонни позивача, позовні вимоги підтримав, просить такі задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві. Проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Як вбачається із довіреності представника відповідача ОСОБА_4 яка міститься в матеріалах справи, такому на підставі довіреності від 07.05.2022 року військовою частиною НОМЕР_1 були надані повноваження на представлення інтересів такої, зокрема в даній справі на період до 07.05.2022, які під час розгляду справи закінчились, у зв'язку з цим, судом було належно повідомлено відповідача про час та місце проведення судового розгляду.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, в судове засідання в черговий раз не з'явився, жодних клопотань про розгляд справи у його відсутності не скерував.
Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом із повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Так як представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за офіційною юридичною адресою не з'явилися повторно в судове засідання без повідомлення причин, що в розумінні ч.3 ст.131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, крім того не подали відзиву, від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, позивачка та її представник не заперечують проти заочного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у відсутності представника відповідача, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи та згідно ч.6 ст.128, ст.280 ЦПК України, постановити заочне рішення, проти чого не заперечила позивачка та її представник.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Як передбачено п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено що об 15год 30хв 15 травня 2021 року по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Богдан MA3-63172», д.н.з. НОМЕР_2 , не впорався із керуванням, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автомобілем марки «Nissan», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , та в подальшому здійснив наїзд на бетонну огорожу лінії електромережі та рекламний щит, в результаті чого автомобілі, рекламний щит та електромережа зазнали механічних пошкоджень та матеріальних збитків.
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 08.06.2021р ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу. Дана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.
Відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається із копії витягу наказу командира військової частини НОМЕР_1 №910 від 21.08.2020року «Про затвердження Положення про юридичну службу військової частини НОМЕР_1 » який долучено відповідачем до відзиву, таким затверджено Положення про юридичну службу військової частини НОМЕР_1 , які долучено до матеріалів справи.
З відповіді командування військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2021року слідує що відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . На час скоєння ДТП військовослужбовець ОСОБА_2 перебував на військовій службі та виконував службові обов'язки. Власником автомобіля «Богдан МАЗ-6317» номерний знак НОМЕР_2 є військова частина НОМЕР_1 . Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №49 від 24.12 2020 року вказаний автомобіль був закріплений за солдатом ОСОБА_2 .
Як вбачається з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №49 від 24.12.2020року «Про закріплення автомобільної техніки за водіями підрозділів військової частини НОМЕР_1 на 2021року», військова техніка групи матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 закріплена за особовим складом відповідно до військових та заводських номерів, згідно додатку 16.
Згідно додатку №16 автомобіль марки «МАЗ 6317» д.н.з. НОМЕР_2 закріплений за солдатом ОСОБА_2 .
Тобто, на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди за кермом автомобіль марки «МАЗ 6317» д.н.з. НОМЕР_2 перебував ОСОБА_2 , який був при виконанні службових обов'язків та здійснював управління транспортним засобом як військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 .
З урахуванням положень Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» дійшов обґрунтованого висновку про те, що військова частина володіє на праві оперативного управління закріпленим за нею Міністерством оборони України військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, тому вона несе відповідальність згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України та, що шкода завдана в результаті ДТП позивачу підлягає стягненню саме з військової частини.
У висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року по справі №243/10982/15-ц, який повинен бути врахований судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин на підставі ч.4 ст. 263 ЦПК України, зазначено,що шкода, заподіяна об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і який був закріплений Міністерством оборони України на праві оперативного управління за військовою частиною, що має статус юридичної особи, відшкодовується цією військовою частиною.
Частиною 1 ст.1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а саме, 15 травня 2021року проходив військову службу в Збройних Силах України по контракту, був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , тому саме військова частина НОМЕР_1 є суб'єктом відповідальності за наслідками вчиненої ОСОБА_2 як військовослужбовцем дорожньо-транспортної пригоди.
Частинами 1,2 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Верховний суд України в ухвалі від 27.10.2010 року по справі № 6-30038св09, посилається на вищезазначені статті ЦК України, а також на п.2 Постанови Пленуму ВСУ від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно якого шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 17.12.2020 власником автомобіля марки «Nissan», д.н.з. НОМЕР_3 є ОСОБА_1 .
З висновку №91 судового експерта Галамая Я.І. складеного за результатами судової автотоварознавчої експертизи, на підставі договору №104 від 03 червня 2021 року слідує, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Nissan" Е-NV 200, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , від виявлених при обстеженні 03.06.2021 року пошкоджень внаслідок ДТП яка мала місце 15.05.2021року, в цінах на вказану дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали, становить: 479554,51 грн., ринкова вартість автомобіля "Nissan" Е-NV 200, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , станом на 15.05.2021 року, тобто до моменту пошкодження у ДТП, становить: 1063706,30 грн., коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля "Nissan" Е-NV 200, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , на момент його пошкодження у ДТП 15.05.2020 року, становить: Ез = 0,0, втрата товарної вартості автомобіля "Nissan" Е-NV 200, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_9 , після його пошкодження в ДТП 15.05.2021 року, з врахуванням особливостей його стану та пошкоджень, які виявлені на момент огляду 03.06.2021 р, в цінах на вказану дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали, становить 54014,13 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Nissan" Е-NV 200, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_10 з врахуванням втрати товарної вартості після його пошкодження в ДТП 15.05.2021 року, та з врахуванням особливостей його стану та пошкоджень, які виявлені на момент огляду 03.06.2021 року в цінах на вказану дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали, становить 533 568 грн 64коп.
В метеріалах справи також міститься додаток №1 до висновку №91 від 03.06.2021 та проведений кошторис ремонтної калькуляції автомобіля "Nissan" Е-NV 200, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_10 №91 від 12.06.2021 з фототаблицями складений цим же експертом через спричинену шкоду в ДТП.
З доручення тво командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 яке міститься в матеріалах справи вбачається, що 03.06.20221 ОСОБА_6 було доручено представляти інтереси військової частини при проведенні автотоварознавчої експертизи автомобіля марки «Nissan», д.н.з. НОМЕР_3 .
Як вбачається із висновку експерта складеного за участі представника відповідача, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Nissan" Е-NV 200, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_10 з врахуванням втрати товарної вартості після його пошкодження в ДТП 15.05.2021 року, та з врахуванням особливостей його стану та пошкоджень, які виявлені на момент огляду 03.06.2021 року в цінах на вказану дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали, становить 533 568 грн 64коп.
Як вбачається з квитанції яка міститься в матеріалах справи вбачається що 3006.2021 позивачці на платіжну картку "Монобанк" від МТСБУ надійшли грошові кошти в сумі 130000грн. як страхове відшкодування, тобто стягненню на користь позивача з відповідача підлягає сума в розмірі 403 568 грн 64коп.
Крім цього, як вбачається з квитанції від 15 травня 2021року, наданої СПД ФО ОСОБА_7 , позивач оплатила послуги по евакуації на дорозі автомобіля марки «Nissan», д.н.з. НОМЕР_3 , в розмірі 1700гривень. та витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 4000грн що підтверджується квитанцією про оплату яка міститься в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 403 568 грн 64 коп, судові витрати пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 4 000 грн та 1700 витрати на буксирування автомобіля після ДТП, слід задовольнити в повному обсязі.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди то суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Оскільки, в результаті ДТП позивачці було спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому що після ДТП в останньої порушився її звиклий ритм життя, вона зазнала значних душевних переживань, втратила психологічну стабільність та впевненість в житті, стала дратівливою, порушився сон та спокій, що відображається на її психологічному стані та спілкуванні з оточуючими людьми і близькими родичами, виходячи з засад розумності та справедливості, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 5000грн., оскільки, заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 гривень є значно завищеним.
Що стосується судових витрат, пов'язаних з оплатою професійної правової допомоги в розмірі 25 000 гривень, суд прийшов до наступного.
У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, проте, в матеріалах справи такі відсутні.
За таких обставин, суд не вбачає підстав на даний час для стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 4960 грн 70коп та судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,7, 141, 223, 247, 263-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_11 в користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_12 , матеріальної шкоди, спричиненої ДТП в розмірі 403 568 (чотириста три тисячі п'ятсот шістдесят вісім) грн 64 коп, судові витрати пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн та 1700 (одну тисячу сімсот) грн витрат на буксирування автомобіля після ДТП. Всього слід стягнути 409 268 (чотириста дев'ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн 64коп.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_11 в користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_12 , моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_11 в користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_12 , судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 4 960 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят) грн 70коп.
В решті позовні вимоги - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлено в разі пропуску строку з інших причин.
Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Позивач: ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживає за адресою: 81050, обслуговуючий кооператив «Синєочко» смт.Шкло
Яворівського району Львівської області, ІПН НОМЕР_12 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1
ЄДРПОУ НОМЕР_11
адреса:
АДРЕСА_2 .
Суддя: Швед Н.П.