944/4102/21
1-в/465/173/23
судового засідання
27.03.2023 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
лікуючого лікаря-психіатра, представника заявника ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_6
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Львові заяву КНП ЛОР “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом -
заступник генерального директора з експертизи КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_7 та лікуючий лікар-психіатр ОСОБА_4 звернулися в суд із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви покликаються на те, що з 30.03.2022 року ОСОБА_6 перебуває у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на лікуванні, до якого на підставі ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 30.03.2022року застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, які були продовжені ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07.10.2022 року.
В результаті проведеного комплексного лікування, нейролептики: (Риспетрил, Мінтегра, Арипразол, Клопіксол-депо, Аміназин, Азапін, Галоперидол), нормотиміки (Вальпроком, Карбамазепін), індивідуальна арттерапія, реабілітаційні заходи у межах відділення: перегляд телепередач, читання періодичної преси, прогулянки по внутрішньому дворику відділення: психічний стан з позитивною динамікою. Прояви атипової гнівливої манії зменшились в своїй інтенсивності та частоті. Адаптувався в межах відділення. Увага залишається фіксованою на власних переживаннях, які більше розкриває під час розмови. Активно антисоціальних тенденцій не виявляє. Однак, в поведінці залишається амбівалентний, амбітендентний, нав'язливий. В свідомості, доступний продуктивному мовному контакту. Однак, потребує додаткових роз'яснень, уточнень. В умовах терапевтичного середовища та контрольованого прийому ліків в поведінці дещо впорядкувався. Продуктивна симптоматика у вигляді маячних ідей персикуторного характеру дезактуалізувалась. Фон настрою піднесений до рівня гіпоманії. Емоційно лабільний. Залишаються актуальними нерегулярні по частоті загострення психічного стану, під час яких сенесто-іпохондричні переживання трактує хворобливо. Лікування приймає без заперечень, проте періодично пов'язує сенесто-іпохондричні переживання з прийомом підтримуючого лікування. Час у відділенні проводить в русі. Періодично заглиблений у світ власних переживань. Підтримує товариські відносини з іншими хворими. Критика до власного стану формальна. В розмові з лікарем дистанції дотримується. Сон та апетит достатні. На перший план в психічній сфері виступають зміни емоцій та мислення, характерні для шизоафективного розладу. Враховуючи тяжкість перебігу психічного захворювання, досягнути стану повноцінної ремісії не вдалося, а лише періоду її формування, потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
13.03.2023 року ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що на момент огляду ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизоафективного розладу, маніакальний тип. Враховуючи тяжкість перебігу психічного захворювання, досягнути повноцінної ремісії не вдалося, а лише періоду її формування. Потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. У зв'язку з чим просять заяву задоволити.
У судовому засіданні лікуючий лікар-психіатр, представник заявника - ОСОБА_4 заяву підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним у заяві. Просить продовжити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
ОСОБА_6 у судовому засіданні щодо продовження йому лікування не заперечував.
Захисник у судовому засіданні при вирішенні заяви про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з звичайним наглядом відносно ОСОБА_6 не заперечував. Просив заяву задоволити.
Прокурор в судовому засіданні просить задоволити заяву, продовжити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу.
Заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора щодо задоволення заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задоволити виходячи з наступного.
Згідно ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
У відповідності зі ст. 17 Закону України “Про психіатричну допомогу”, якщо буде потреба продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричної установи повинен направити в суд за місцем знаходження психіатричної установи заяву про продовження такої госпіталізації.
Згідно з ст.19 Закону “Про психіатричну допомогу” продовження застосування примусових мір медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.
Згідно вимог ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», ст. 95 КК України введено положення про можливість продовження застосування примусових заходів медичного характеру, яке, як і зміна або скасування (припинення) їх застосування, здійснюється за заявою представника психіатричного закладу, що надає особі психіатричну допомогу, з долученням до цієї заяви висновку комісії лікарів-психіатрів. При цьому необхідно мати на увазі, що продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру можна кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.
Судом встановлено, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 30.03.2022 року до даного часу перебуває ОСОБА_6 , до якого згідно ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 30.03.2022року застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, які були продовжені ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07.10.2022 року.
Внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування та реабілітаційних заходів не вдалося досягнути стабільності психічного стану пацієнта ОСОБА_6 та ознак його повноцінної ремісії.
Так, 13.03.2023 року ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що на момент огляду ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизоафективного розладу, маніакальний тип. Враховуючи тяжкість перебігу психічного захворювання, досягнути повноцінної ремісії не вдалося, а лише періоду її формування. Потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
До наданої суду заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 46 від 13.03.2023 року, який містить обґрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації, що є підставою для продовження примусового лікування.
Висновок комісії лікарів-психіатрів є переконливим і належним чином вмотивованим, підстав ставити під сумнів його правильність суд не вбачає.
У судовому засіданні також була заслухана позиція лікаря-психіатра ОСОБА_4 , який стверджував, що стан здоров'я ОСОБА_6 після лікування не покращився, досягнути стану ремісії до даного часу не вдалося, тому він потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу.
За таких обставин, з'ясувавши всі обставини заяви,заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора, суд приходить до висновку про обґрунтованість продовження ОСОБА_6 застосування таких примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, оскільки не вбачається, що у ОСОБА_6 покращився стан здоров'я, внаслідок чого відпала б потреба в раніше застосованих заходах, він на даний час страждаєхронічним психічним захворюванням у вигляді шизоафективного розладу, маніакальний тип, а тому заяву слід задоволити.
Керуючись ст. ст.92-95 КК України, ст. ст. 372, 376, 512-514 КПК України -
постановив:
заяву задоволити.
Продовжити ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її дії.
Повний текст ухвали проголошено 03 квітня 2023 року об 13 годині 15 хвилин.
Суддя ОСОБА_1