ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/3996-45/4019.08.10
За позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву
до Відкритого акціонерного товариства "Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод ім. Б. Хмельницького"
про про повернення самовільно використаних матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та сплата 1851041,42 грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники :
від позтвача -Михайлець О.В.
від відповідача -не з"явилися
У судовому засіданні 19.08.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом
оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.08.2007 року порушено провадження у справі №13/3996.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.09.2007 відмовлено Державному комітету України з державного матеріального резерву у задоволенні позову.
Постановою Київського міжобласного господарського суду від 19.12.2007 року апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву задоволено частково, рішення Господарського суду Черкаської області від 28.09.2007 скасовано, справу №13/3996 передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою від 15.01.2008 року прийнята до провадження судді Балац С.В. справа № 13/3996, присвоєно їй № 13/3996-45/40. Розгляд справи призначено на 06.02.2008 року на 11:00 у закритому режимі.Ухвалою від 06.02.20008 року розгляд справи відкладався на 27.02.2008 року для надання можливості позивачеві отримати дозвіл на отримання належним чином засвідченої копії розпорядження Кабінету Міністрів України "Про скасування мобілізаційних завдань та розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, створеного на промислових підприємствах" від 03.06.2003 року № 309-рт.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.03.2008 зупинено провадження у справі №13/3996-45/40 до отримання судом належним чином засвідченої копії розпорядження Кабінету Міністрів України "Про скасування мобілізаційних завдань та розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, створеного на промислових підприємствах" від 03.06.2003 року № 309-рт та направлено запитдо Кабінету Міністрів України про надіслання вказаного розпорядження до спецчастини Господарського суду міста Києва.
Розпорядженням керівництва Господарського суду м. Києва справу №13/3996-45/40 передано для подальшого розгляду судді Хоменку М.Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 поновлено провадження у справі № 13/3996-45/40 та призначено розгляд справи у закритому судовому засіданні на 29.06.2010.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що після проведення перевірки наявності, кількісного стану, якості, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей, що знаходилися на відповідальному зберіганні у відповідача, встановлено факт незабезпечення відповідачем збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та виявлено самовільне їх використання.
Відповідач у письмовому відзиві позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими і просить у позові відмовити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
На відповідальному зберіганні відповідача знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву,що підтверджується річним звітом підприємства по формі 12-мр, номенклатурою накопичення,які відповідач надіслав до Держкомрезерву. Розбронювання матеріальних цінностей мобрезерву проводилось згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.06.2003 № 309-р. відпуск матеріальних цінностей мобрезерву проводився на підставі нарядів Держкомрезерву України. Розброньовані та відпущені матцінності мобрезерву зазначені в таблиці № 1 акту від 23.02.2007.
Згідно зі статтею 1 Закону державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).
Як визначено статтею 2 Закону, відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву є зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.
Статтею 4 Закону передбачено, що державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України.
Згідно з ст. 12 Закону України “Про державний матеріальний резерв” державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватись лише за рішенням Кабінету Міністрів України. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 100-03 від 29.01.1998р. „Положення про особливості формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями мобрезерву”, Положення про мобілізаційний резерв, затвердженого постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 29.09.1969 (має гриф „таємно”) -мобілізаційний резерв матеріальних цінностей створюється підприємствами в мирний час відповідно до встановлених мобілізаційних завдань. Норми накопичення матеріальних цінностей встановлюється за номенклатурами та обсягами, визначеними міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади.
На підставі службового завдання Держкомрезерву України припис від 08.02.2007 № 64/п Контрольно-ревізійним департаментом Держкомрезерву України була проведена контрольна перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей державного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні у Відповідача, на підставі чого складено акт від 23.02.2007 (акт попередньої перевірки 20.10.2005). Перевірка проводилась з відома посадових осіб підприємства, які з актом були ознайомлені, але підписати його відмовились. За результатами перевірки підтвердився факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей мобрезерву, а саме самовільне відчуження, який був виявлений попередньою перевіркою 20.10.2005.
Відповідно до п. 3 та п. 4 ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв» перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами. Підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами. Отже, підприємства зберігають матеріальні цінності мобілізаційного резерву (в даному випадку мобілізаційне завдання виступає адміністративним актом, на підставі якого виникають правовідносини, які хоч і містять цивільно-правовий характер але являються специфічними правовідносинами в силу специфіки мобілізаційного резерву) на основі мобілізаційного завдання, яке доводиться до підприємства.
Факт самовільного використання матеріальних цінностей державного резерву є порушенням операцій з матеріальними цінностями державного резерву, що в свою чергу свідчать про неналежне виконання своїх зобов'язань передбачених Цивільним кодексом України (ст.ст. 936, 942, 949), Законом України «Про державний матеріальний резерв», Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву та інших нормативних актів, які регулюють порядок здійснення операцій по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву. За неналежне виконання зобов'язань ст. 230 Господарського кодексу України передбачає відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій.
Оскільки відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України сплата неустойки регулюється законом, то відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають такі цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.
Вартість самовільно використаних матеріальних цінностей встановлена, виходячи з цін, що діяли на момент проведення перевірки, та становить1427096,13 грн., а отже, 100% штраф відповідно становить 1 427 096,13 грн.
Відповідно до п. 16 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»розмір пені обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, з вартості відсутнього обсягу матеріальних цінностей за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.
Позивач нарахував пеню за період з 20.05.2005 по 23.07.2007 у розмірі 423 945,29 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням зазначених вимог кількість календарних днів прострочки буде складати 183 дні.
Таким чином, розрахунок пені необхідно здійснювати наступним чином:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
1427096.1320.10.2005 - 20.04.20061839.5000 %0.052 %*135945.57
Отже, з Відповідача підлягає стягненню 135 945,57грн. пені.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідач не спростував відомостей згаданого акту перевірки. Таким чином, факти незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, передбачених ст.ст. 936, 942, 949 Цивільного кодексу України, Законом України «Про державний матеріальний резерв».
Таким чином, позовні вимоги в частині повернення матеріальних цінностей, які використані з мобілізаційного резерву, та стягнення штрафних санкцій визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 15630,20 грн. та 199,28грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
. Позовні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву задовольнити частково.
2. Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство „Корсунь -Шевченківський верстатобудівний завод ім. Б. Хмельницького” (19400, Черкаська обл., вул. Чапаєва,83, код ЄДРПОУ 00222456) повернути до мобілізаційного резерву матеріальні цінності у кількості:
Назва ТМЦОд. виміруКількість
Чавун ливарний тонн88,0
Чавун дзеркальнийтонн0,1
Феросицилій 45тонн6,56
Сталь товстолистоватонн3,6
Сталь крупносортнатонн2,536
Сталь середньосортнатонн0,228
Сталь дрібносортнатонн0,382
Сталь сортова конструкційнатонн45,251
Сталь сортова інструментальнатонн0,387
Сталь тонколистова 1,0-1,8 ммтонн6,325
Сталь листова конструкційна гарячекатанатонн0,26
Сталь сортова х/ттонн2,786
Труби катані загального призначеннятонн0,759
Труби тягнені зального призначеннятонн0,048
Труби зварні водогазопровіднітонн0,857
Алюміній первиннийтонн4,836
Алюміній вторинний тонн2,37
Олово, вкл. вториннетонн0,5
Мідь у катодахтонн2,97
Сплав мідь фосфортонн1,39
Бронза ливарнатонн33,2
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Корсунь -Шевченківський верстатобудівний завод ім. Б. Хмельницького” (19400, Черкаська обл., вул. Чапаєва,83, код ЄДРПОУ 00222456), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкіська,28, код ЄДРПОУ 00034016)1 427 096(один мільйон чотириста двадцять сім тисяч дев"яносто шість)грн.13 коп.-штрафу, 135 945(сто тридцять п"ять тисяч дев"ятсот сорок п"ять)грн.57коп-пені.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Корсунь -Шевченківський верстатобудівний завод ім. Б. Хмельницького” (19400, Черкаська обл., вул. Чапаєва,83, код ЄДРПОУ 00222456) в доход Державного бюджету України 15630(п"ятнадцять тисяч шістсот тридцять)грн. 20 коп.- державного мита та 199(сто дев"яносто дев"ять) грн. 28 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення.
Суддя Хоменко М.Г.
Дата складення рішення: 27.08.2010