ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 15/29617.08.10
За позовом Приватного підприємства фірми "Єврофойл"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні регіони"
про стягнення 21 000,00грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - Костін К.М.
від відповідача - не з'явилися
У судовому засіданні 17.08.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом
оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Приватне підприємство фірма "Єврофойл"звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні регіони"
21 000,00грн збитків за Договором №03 від 21.02.2008 року.
Позовну заяву 21.06.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/296.
Відповідач у судове засідання в черговий раз не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Господарським судом м. Києва було розглянуто справу №15/386 за позовом Приватного підприємства фірми «Єврофойл»(далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони» (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості, по результатам якої було винесено рішення від 03.12.2007 року про задоволення позову повністю.
Наказом №15/286 про примусове виконання рішення від 14.12.2007 року зобов'язано стягнути з Відповідача на користь Позивача 132 493,33 грн. основного боргу, 79 928,22 грн. пені, 656,95 грн. 3% річних, 1 299,65 грн. інфляційних нарахувань, 2 143,78 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
Постановою Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 07.03.2008 року було відкрите виконавче провадження з виконання наказу №15/386 від 14.12.2007 року.
21 лютого 2008 року між Позивачем та Приватним підприємством «Юридична фірма «Протекторат» укладено договір №03 про надання юридичних послуг(далі-Договір(належним чином засвідчена копія наявна у матеріалах справи), предметом якого є представлення інтересів Позивача в Державній виконавчій службі. Вартість послуг по договору складає 21 000,00 грн(далі-Послуги).
На виконання умов Договору Приватним підприємством «Юридична фірма «Протекторат» надано послуги, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, довідкою банку та повідомленням ДВС Печерського управління юстиції у м. Києві, в свою чергу Позивач сплатив ПП «ЮФ «Протекторат»грошові кошти в сумі 21 000,00
У позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 21 000грн. збитків, понесених по договору про надання юридичних послуг №03 від 21.02.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України ,боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
У відповідності до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Поняття збитків визначено також статтею 22 Цивільного кодексу України. За приписаним пункту 2 наведеної норми, під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Виходячи з викладеного, Господарський суд прийшов до висновку, що віднесення позивачем до складу збитків витрат на правове обслуговування суперечить вимогам закону, зокрема положенням статті 22, 611, 623 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з заборгованістю, яка склалась у відповідача перед позивачем.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, вимоги позивача щодо відшкодування Відповідачем збитків в розмірі 21000,00 грн. визнаються необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові відмовити повністю
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення.
Суддя Хоменко М.Г.
повне рішення складено: 26.08.2010