Справа 2 - 671/2010 р.
11 червня 2010 року Таращанський районний суд Київської області
в складі:
головуючого: судді Василенка О.М.,
при секретарі: Сальник О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі про перерахунок пенсії та доплат, -
Позивачка звернулася до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що вона є потерпілою від аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалідом ІІ групи та є працюючим пенсіонером, а тому згідно із ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй, як інваліду 2 групи, передбачена пенсія в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
В зв'язку з тим, що призначена їй державна пенсія та додаткова пенсія не відповідають вимогам ст.ст.50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відповідач відмовив їй в проведенні перерахунку пенсії згідно цього Закону, вона вимушена звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав і просить зобов'язати відповідача провести за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року перерахунок та виплату раніше призначених їй державної та додаткової пенсії, відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та проводити їх виплату в подальшому в розмірі: державної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком, визначеної на підставі ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та додаткової пенсії - в розмірі 75% мінімальної пенсі за віком, визначеної на підставі ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, просить звільнити її від сплати судового збору як особу постраждалу внаслідок аварії на ЧАЕС , а судові витрати покласти на відповідача.
В судове засідання позивачка не з'явилася, належно оповіщена про час і місце судового розгляду, проте надала до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність та без фіксування судового процесу технічними засобами, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, по час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, проте надав до суду заяву, в якій зазначив, що просить суд розглядати справу без його участі та без фіксування судового процесу технічними засобами, позов не визнане в повному обсязі.
Крім того, відповідач надав до суду заперечення в якому зазначив, що вважає позов не обґрунтованим, таким, що не підлягає задоволенню та просить залишити без задоволення , мотивуючи тим, розмір пенсії, встановлений ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.
Норми ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо застосування розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абзацом першим ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення максимального розміру пенсій, призначених за цим Законом, законодавцем на інші статті цього Закону, у тому числі на ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону поширені не були.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 цього Закону, Конституційним судом України такими, що не відповідають Конституції України не визнавались, а тому підлягають виконанню.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" встановлено, що виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 19,91 грн. провадиться розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ст. 50 та до ч. 4 ст. 54 Закону.
Таким чином, вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні перерахунку пенсії з урахуванням положень ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна визначатися згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. ст. 50 та 54 Закону.
Так, згідно ст. 54 Закону для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по 2 групі інвалідності пенсія призначається в розмірі 120% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Згідно ст. 50 Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров»ю призначена в розмірі 20 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
Положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", були чинними до моменту, коли Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
З метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян обчислення підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Вважає, що враховуючи конституційну норму щодо обов'язкового виконання постанов Кабінету Міністрів України (ст. 117 Конституції України) управлінням Пенсійного фонду України у Таращанському районі при призначенні пенсії позивачу правомірно застосовані постанови КМУ.
При винесенні рішення, просить суд врахувати, що положення Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” визнанні неконституційними з 09.07.2007 року, положення Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” визнанні неконституційними з 22.05.2008 року.
Вимоги позивача про зобов'язання відповідача у разі зміни розміру мінімальної пенсії за віком і в подальшому проводити перерахунок пенсії безпідставні та необґрунтовані, оскільки не відповідають змісту законодавства. Вважає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Судом встановлено, що позивачка є потерпілою від аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалідом ІІ групи, та є пенсіонером, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджено копією посвідчення, копією паспорта, копією довідки МСЕК.
Так, відповідачем при призначенні пенсії позивачці, як постраждалій від аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, не дотримано встановленого ч.4 ст.54 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розміру пенсії для інвалідів ІІ групи, а саме 8 мінімальних пенсій за віком та встановленого ст. 50 розміру додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, а саме 75% мінімальної пенсії за віком.
Не погоджуючись з розміром пенсії та доплат до неї, позивачка, звернулася до відповідача, із заявою, прохаючи провести перерахунок її пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону, проте їй в задоволенні її вимоги відповідачем було відмовлено. В зв'язку з цим остання звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів з даним позовом.
Відповідач, вважає, що він як суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої компетенції у відповідності до вимог законодавства та не порушив права та законні інтереси позивача.
Суд не може погодитися з позицією відповідача щодо законності його дій.
Так, відповідач, при обчисленні державної пенсії та додаткової пенсії позивачці, керуючись постановою КМУ №1 від 03.01.2002 року та № 894 від 13.07.2004 року, виходить з обрахункової величини 19,91 гривень, що на думку суду - безпідставно, оскільки даний розмір суперечить вимогам ст. ст. 50, 54 вищезазначеного Закону.
Указані обставини встановлено з матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.
Враховуючи дані обставини суд вважає, що вищезазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
31.10.2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.2006 року „Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування, завданої порушенням цього права, шкоди.
Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Позиція відповідача, управління Пенсійного фонду у Таращанському районі, ґрунтується виключно на Постановах Кабінету Міністрів України.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України - є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне застосовувати саме норму Закону, а не постанову КМ України.
Порядок виділення та виплати грошових коштів відповідачу не являється предметом позову, а тому заперечення відповідача в цій частині до уваги судом не беруться.
Згідно ст. 46 Конституції України мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум, ст.ст. 17, 19 ЗУ „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” наголошують, що мінімальна пенсія за віком є державною гарантією і вона визначається виключно законом України.
Згідно ч. 3 ст. 67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": зокрема, пункту 30 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, в тому числі, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Відповідно до ч. 3 даного рішення, положення визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Оскільки, змін до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” внесено не було, а тому перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії, передбачені цими статтями, слід провести лише в межах трирічного строку позовної давності та позовних вимог позивачки.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.ст. 39,50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” . Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 22 травня 2008 року відновлена дія ст.ст. 39,50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідно до яких пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату, доплата до пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, з розрахунку 75 % від мінімальної пенсії за віком, державна пенсія постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, не повинна бути нижчою 8-ми мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 - ІV мінімальна пенсія з 12 січня 2005 року встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 грн.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений в наступних розмірах: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн., при цьому дана стаття доповнена, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 ЗУ „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн.; 415,11 грн.
Відповідно до ст .76 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік", розмір мінімальної заробітної плати встановлено: з 1 січня 2007 року 400 грн. на місяць, з 1 квітня - 420 грн., з 1 липня - 440 грн., з 1 жовтня - 460 грн.
Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн..
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати становить 515 гривень на місяць, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень.
Відповідно до ст. 54, ст. 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлюється в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
З 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 листопада 2009 року - 744 гривень на місяць, а прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 листопада 2009 року - 573 гривень.
Відповідно до ст.ст. 52, 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня 2010 року - 695 грн., з 01 квітня 2010 року - 706 грн., з 01 липня - 709 грн., а мінімальна заробітна плата з 01 січня 2010 року - 869 грн., з 01 квітня 2010 року - 884 грн., з 01 липня - 888 грн..
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні позивачці перерахунку та виплати державної пенсії та додатної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 54, 50, ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є неправомірними, а позов підлягає частковому задоволенню.
Перерахунок та виплату державної пенсії, додаткової пенсії та доплати до неї позивачці слід провести, з урахуванням рішень Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп та від 22.05.2008 року № 10-рп, в межах строку позовної давності та позовних вимог, а саме за період з 01.05.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по дату ухвалення рішення, тобто по 11.06.2010 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення в частині зобов'язання в подальшому виплачувати пенсію, відповідно до ст. ст. 50, 54 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не підлягає задоволенню, оскільки суд не може знати чи будуть порушені права позивачки в майбутньому.
Позивачка підлягає звільненню від сплати судового збору, як потерпіла від Чорнобильської катастрофи.
Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”.
Понесені позивачкою судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.3,8,19,21,22,92,113 Конституції України, ст.ст. 2, 10, 15, 60, 79, 81, 88, 213-215, 294-296 ЦПК України , ст. 257 ЦК України, ст.ст. 39, 50, 54, 62, 67, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 - ІV, ст. ст. 62, 76 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», ст.ст. 58, 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», ст.ст. 52, 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії згідно ст.ст. 54, 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області провести перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_1, відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, відповідно до ст. 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку 75 % від мінімальної пенсії за віком, за період з 01.05.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 11 .06.2010 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 37 грн.
В решті позову відмовити.
Від сплати судового збору сторони звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ:____________________