Справа 2 -623/2010 р.
28 травня 2010 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: Бабоїд О.М.
при секретарі: Погорілій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Таращанської РДА Київської області про стягнення недоотриманих сум щорічної разової допомоги до 5 травня,-
Позивач надав до суду позов до УПСЗН Таращанської РДА про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги до Дня Перемоги, мотивуючи тим, що він має статус інваліда війни, а тому згідно з ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про статус Ветеранів Війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції ЗУ від 25.12.1998 року № 367 - 14, щорічно до 05 травня йому повинна надаватись одноразова грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій віком. Вказана грошова допомога виплачувалася відповідачем не в повному обсязі.
Просить суд визнати відмову відповідача в перерахунку щорічної разової допомоги як інваліду війни неправомірною та стягнути з відповідача на його користь недоплачену щорічну грошову допомогу за 2008-2009 роки . Звільнити від сплати судового збору, як потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, проте надав заяву в якій зазначив, що просить суд розглядати справу без його участі та без фіксування судового процесу технічними засобами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, по час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, проте надав до суду заяву, в якій зазначив, що просить суд розглядати справу без його участі, позов не визнає в повному обсязі. Просить залучити в якості відповідачів за судоми позовами Міністерство праці та соціальної політики України та Міністерство фінансів України.
За письмовим клопотанням позивача фіксування судового процесу здійснюється без застосування технічних засобів.
В судовому засіданні встановлено , що позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни та має право на пільги, встановлені ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.98 р. N 367-XIV учасникам війни, що підтверджено копією посвідчення.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.98 р. N 367-XIV, щорічно до 5 травня інвалідам війни, до яких віднесений позивач, виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Щорічну виплату разової грошової допомоги здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Згідно довідки № 1029 від 19.03.2010 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Таращанської райдержадміністрації, відповідач виплатив позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня: за 2008 рік в квітні місяці в розмірі 400 грн; за 2009 рік в квітні місяці в розмірі 430 грн. Виплата зазначеної грошової допомоги проведена відповідно до постанови КМУ від 18 лютого 2004 р. N 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" із змінами і доповненнями, якою установлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.
Частиною 1 Постанови КМУ від 12.03.2008 року № 183, установлено, що у 2008 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни II групи здійснюється у розмірі 400 гривень.
Постановою КМУ № 211, установлено, що у 2009 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни II групи здійснюється у розмірі 430 гривень.
Посилання відповідача на те, що Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп не надходило, згідно якого ч. 3 вищевказаного рішення визнані неконституційними положення п. 13 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, як на підставу відмови в задоволенні позову, суд вважає безпідставними, оскільки цивільне законодавство не має зворотної сили, а тому з часу проголошення рішення Конституційного суду відповідач повинен був виплатити позивачу недоплачену разову грошову допомогу в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком згідно вимог ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», однак не вчинив цього, чим порушено конституційні права позивача в сфері отримання встановленого законодавством, належного розміру разової грошової допомоги.
Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд вважає, що при прийнятті Постанови КМУ № 183 від 12.03.2008 року, Постанови КМУ № 211 та Закону України «Про державний бюджет» на відповідні роки, були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", права позивача на соціальний захист, зокрема на отримання щорічної разової допомоги в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи вищенаведене, при визначенні розміру щорічної разової допомоги позивачу, як інваліду війни 2 групи, необхідно застосовувати саме норму ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не Постанову КМУ № 183 від 12.03.2008 року та Постанову КМУ № 211 від 18.03.2009 року.
Ч. 3 ст. 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечити рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України - є нормами прямої дії.
Відповідно до ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).
Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.
Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору в частині виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2008-2009 роки, підлягають застосуванню норми ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.98 р. N 367-XIV.
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 - ІV з 12 січня 2005 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму.
Статтею 58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” № 107 - 4 від 28.12.2007 року, що набрав чинності з 01 січня 2008 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн, з 1 жовтня - 498 грн.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлюється в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 гривень, а з 01 листопада -573 грн.
Отже, враховуючи наведене, відповідач мав виконати вимоги Закону та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян на момент виплати.
Таким чином, суд вважає за можливе визнати відмову відповідача щодо перерахунку щорічної допомоги до 05 травня, відповідно до ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - неправомірною.
Суд вважає за необхідне задовольнити позов, стягнувши на користь позивача недоотриману грошову допомогу за 2008 - 2009 роки в розмірі 7002 грн, а саме: за 2008 рік в розмірі 3448 грн (481 х 8 - 400); за 2009 рік в розмірі 3554 грн ( 498 х 8 - 430 ).
Указані обставини встановлено з матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.
Понесені позивачем судові витрати в розмірі 37 грн підлягають стягненню з відповідача.
Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору, як постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, ці витрати суд покладає на відповідача.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 46, 92, 113 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 79, 81, 88, 213-215, 294-296 ЦПК України, ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.98 р. N 367-XIV, ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 - ІV з 12 січня 2005 року, Рішення Конституційного суду ВУкраїни № 6-рп від 09.07.2007 року, ст. 58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 12.12.2008 року, ст. 54, Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Постанова КМУ № 183 від 12.03.2008 року, Постанова КМУ № 211 від 18.03.2009 року, ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито”, суд-
Позов задовольнити.
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Таращанської райдержадміністрації Київської області щодо перерахунку ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2008-2009 роки, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - неправомірною.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 недоотриману разову грошову допомогу до 05 травня за 2008-2009 роки в розмірі 7002 (сім тисяч дві гривні) та судові витрати в розмірі 37 грн.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області на користь держави судовий збір в розмірі 70,02 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий: