26.08.2010 Справа № 10/80
За позовом Комунального підприємства "Житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №3", м.Мукачево
до відповідача ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго", Ужгородський район, с.Оноківці
про: внесення змін до договору №Р06/07-0211 від 23.03.2010 р. на постачання електричної енергії.
Суддя - І.В.Івашкович
представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача -Гусак С.М., заступник начальника юридичного відділу, довіреність №141/15 від 03.08.10
СУТЬ СПОРУ: комунальне підприємство „Житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №3”, м. Мукачево звернулось з позовом до ВАТ ЕК ”Закарпаттяобленерго”, с. Оноківці Ужгородського району про внесення змін до договору №Р06/07-0211 від 23.03.2010р. про постачання електроенергії.
Позов мотивовано тим, що хоча договір №Р06/07-0211 від 23.03.2010р. про постачання електроенергії підписано сторонами без зауважень та застережень, однак деякі його положення, зокрема, умови п.9.3, п.9.4 суперечать нормам чинного законодавства.
Посилаючись на положення ст.203 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 180 Господарського кодексу України, позивач стверджує про відсутність при підписанні спірного договору вільного волевиявлення, оскільки зміст його виготовлено дрібним шрифтом, який важко вичитати, а також з огляду на поспішність підписання договору.
Зазначає також, що оскільки ст.257 Цивільного кодексу України обумовлено загальний строк позовної давності у три роки, а раніше відносини сторін щодо постачання електроенергії регулювались договором №211 від 01.09.2000р., відсутні правові підстави для продовження строку позовної давності до п'яти років та поширення дії договору на відносини, що виникли до укладення спірного договору.
Посилаючись на викладені у позові мотиви, просить внести зміни до договору № Р06/07-0211 від 23.03.2010р. про постачання електроенергії шляхом виключення із п.9.3 останнього речення та із першого речення п.9.4 слів „а його положення застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, незалежно від того, чи були ці відносини обумовлені іншими (попередніми) договорами між сторонами”.
Відповідач подав письмові заперечення на позов, згідно з якими наголошує на відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Зазначає, що в даному випадку при укладенні договору Р06/07-0211 від 23.03.2010р. про постачання електроенергії сторонами належним чином погоджено його умови, з дотриманням вимог ст.179 Господарського кодексу України, ст.ст. 627, 630, 633 Цивільного кодексу України, а умови п. п. 9.3, 9.4 узгоджуються з приписами ч.7 ст.180 ГК України, ч.1 ст.259, ч.3 ст.631 ЦК України.
Наголошує, що наведені позивачем обставини, які на його думку є підставою для зміни умов оспорюваного договору, не узгоджуються із змістом норми ст.652 ЦК України, не можуть бути достатньою підставою для зміни договору за рішенням суду.
Представником відповідача заперечення проти позову підтримано.
Представник позивача для участі в даному судовому засіданні не з'явився, вимоги суду згідно з ухвалою від 14.07.10 щодо необхідності подати додаткові документи позивачем не виконано.
До початку даного судового засідання від позивача надійшла письмова заява №429/2-6 від 13.08.10, згідно з якою позивач просить розглянути справу без участі його представника, за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, суд
встановив:
Між ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” в особі Мукачівського МРЕМ, як Постачальником, та комунальним підприємством „Житлово-ремонтне експлуатаційне підприємство №3”, м. Мукачево укладено договір про постачання електричної енергії №Р06/07-0211 від 23.03.2010р.
При укладенні договору сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, які є необхідними для договорів про постачання електроенергії. Зокрема, зміст договору визначено відповідно до типового договору, що є додатком №3 до Правил користування електричною енергією.
До договору сторонами на їх розсуд було включено умови, які є спірними по даній справі, а саме, абз.3 п.9.3 передбачено збільшення позовної давності до п'яти років, абз.1 п.9.4 передбачено, що положення цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.
Позивач звернувся до суду із позовом про внесення змін до договору №Р06/07-0211 від 23.03.2010р. шляхом виключення із його змісту вищенаведених положень п. п. 9.3, 9.4, стверджуючи при цьому, що такі положення суперечать нормам чинного законодавства.
На підставі правового аналізу доводів та вимог позивача суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до врегульованих Цивільним кодексом України загальних умов укладення договорів (ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ст.651 Цивільного кодексу України передбачено право сторін на розірвання або зміну договору за взаємною згодою, якщо інше не встановлено договором або законом. Встановлено, що договір може бути розірвано або змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Передбачено також можливість зміни або розірвання договору у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.
Згідно з регламентацією ст.652 Цивільного кодексу України передбачено можливість зміни або розірвання договору на вимогу однієї із сторін у зв'язку з істотною зміною обставин.
Проаналізувавши мотиви доводів позивача, суд констатує, що в даному випадку наявність будь-якої з вищевказаних підстав для зміни договору з ініціативи однієї із сторін не доведено та не обґрунтовано.
Подавши позов про внесення змін до договору шляхом виключення із його змісту спірних положень п. п. 9.3, 9.4, позивач фактично посилається на обставини невідповідності змісту цих положень чинному законодавству, що не входить до предмету доказування при заявленні вимог про зміну договору, які є предметом позову по даній справі.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В даному випадку позивачем не необґрунтовано відповідно до вимог закону та не підтверджено належними доказами наявність підстав для розірвання договору№Р06/07-0211 від 23.03.2010р. в судовому порядку.
Виходячи з вищевикладеного в позові слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В.Івашкович
Повне рішення складено 31.08.10