вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/98/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О.Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради
до Приватного підприємства "Будівельна компанія "Комфорт - Сервіс",
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області,
про стягнення 10 076,31 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
У січні 2023 року Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Будівельна компанія "Комфорт - Сервіс" (відповідач) про стягнення 10 076,31 грн збитків, завданих місцевому бюджету внаслідок завищення вартості виконаних робіт за договором підряду № 973 від 17.12.2019.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із позовною заявою, остання обґрунтована тим, що між УЖКГ виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є позивач, (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт № 973 від 17.12.2019, предметом якого було виконання робіт по об'єкту «Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку № 18 на вул. Котляревського в м. Рівне». Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області в ході ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради установлено, що в актах форми №КБ- 2в двічі застосовано коефіцієнт К 1,2 «до норм витрат груда робітників, зайнятих на ремонтно- будівельних роботах, для урахування впливу умов виконання робіт», що призвело до завищення вартості виконаних підрядних робіт і, як наслідок, завдання позивачу збитків в розмірі 10 076,31 грн, які останній просить стягнути у судовому порядку.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 20, 216-218, 224, 226 ГК України.
Відповідач своїм правом на відзив не скористався, відтак розгляд справи здійснюється на підставі наявних матеріалів справи.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.
Ухвалою суду від 30.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 20.02.2023.
У судовому засіданні 20.02.2023 оголошено перерву до 13.03.2023, запропоновано позивачу надати суду у строк до 06.03.2023 первинні документи, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, додаткове матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог, обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми, а також суд викликав в судове засідання 13.03.2023, в якості свідка ОСОБА_1 для дачі пояснень з питань, що стосуються обставин справи.
06.03.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.
13.03.2023 від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою суду від 13.03.2023 розгляд справи відкладено на 03.04.3023, в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
17.12.2019 між позивачем, який є правонаступником прав та обов'язків ліквідованого з 15.07.2021 Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради на підставі рішення Рівненської міської ради від 11.03.2021 №120, (замовник) та відповідачем (підрядник) укладений договір № 973 підряду на виконання робіт, за п. 1.1., 1.2. якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами відповідно до проєкто-кошторисної документації та умов договору виконати роботи: капітальний ремонт покрівлі житлового будинку № 18 по вул. Котляревського в м. Рівне.
Як установлено судом із проєкто-кошторисної документації, капітальний ремонт покрівлі житлового будинку № 18 по вул. Котляревського в м. Рівне здійснювався із полівінілхлоридних мембран BauderTHERMOFOL.
За п. 2.1., 2.2. договору договірна ціна є динамічною і визначається на основі кошторису (кошторисів) та становить 597 675,60 грн, бюджетні призначення на 2019 рік - 358 969,00 грн.
Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні на підставі кошторису (кошторисів), попередньо погоджених замовником у встановленому порядку.
Додатковими угодами № 1 від 22.12.2019, № 2 від 07.05.2020, № 3 від 09.12.2020 вносилися зміни в частині строків виконання робіт, терміну дії договору, договірної ціни та розміру бюджетних асигнувань.
Згідно з актами виконаних підрядних робіт форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 за грудень 2019 року та 2020 року відповідач виконав підрядні роботи з капітального ремонту покрівлі житлового будинку № 18 по вул. Котляревського в м. Рівне на загальну суму 584 922,00 грн.
Позивач перерахував відповідачу вартість виконаних підрядних робіт, що підтверджується платіжними дорученнями № 105 від 23.12.2019 на суму 316 230,00 грн та № 460 від 10.12.2020 на суму 268 692,00 грн.
Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області в акті ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 установлено, що в актах форми №КБ-2в двічі застосовано коефіцієнт К 1,2 «до норм витрат груда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, для урахування впливу умов виконання робіт», що призвело до завищення вартості виконаних підрядних робіт і, як наслідок, завдання позивачу збитків в розмірі 10 076,31 грн.
Відповідно до п. 3.4. договору підрядник зобов'язаний, зокрема забезпечити виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до державних будівельних норм, відшкодувати відповідно до законодавства та договору підряду завдані замовнику збитки тощо.
Позивач направив на адресу відповідача претензію № 263-08 від 03.05.2022 на суму 10 076,31 грн.
Відповідач листом № 0405/01 від 05.05.2022 повідомив, що кошти в розмірі 10 076,31 грн будуть повернуті на рахунок позивач протягом 450 робочих днів після закінчення дії воєнного стану.
Листом № 703-08 від 03.10.2022 позивач повторно запропонував відшкодувати збитки, а також про звернення до суду у випадку, якщо такого відшкодування не відбудеться.
Станом на дату розгляду вказаного спору грошові кошти в розмірі 10 076,31 грн відповідачем на корись позивача не сплачені.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із стягненням збитків, завданих завищенням вартості підрядних робіт, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Приписами ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
За ч. 1 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо
робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Отже, ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення.
Ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід'ємною частиною.
У силу вимог ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Частинами 1, 2 ст. 883 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
За змістом ч. 1- 3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами
місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно з п. 1.1., 1.2. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) цей стандарт установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування. Цей стандарт носить обов'язковий характер при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Судом із фактичних обставин справи установлено, що замовником підрядних робіт є позивач, а фінансування капітального ремонту покрівлі житлового будинку здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету, відтак застосування ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 при визначенні вартості таких робіт носило обов'язковий характер.
Пунктом п.5.4.7. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 урегульовано, що при складанні локальних кошторисів застосовуються, зокрема Б ДСТУ-Н Б Д.2.4-21 Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм.
Відповідно до п. 5.4.8. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 розроблення індивідуальних кошторисних норм здійснюється на підставі ДСТУ- Н Б Д. 1.1- 6, при цьому коефіцієнти, наведені у відповідних Вказівках щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм для врахування умов виконання робіт, до норм витрат труда робітників будівельників, монтажників, часу роботи будівельних машин та механізмів не застосовуються.
У п. 1.1. стандартів організації України Д.2.4- 38470464-001:2013 «Улаштування покрівель із полівінілхлоридних мембран» визначено сферу його застосування, а саме: цей стандарт встановлює ресурсні елементні кошторисні норми (далі - РЕКН) на ремонтно-будівельні роботи, що необхідні для визначення потреби в ресурсах при улаштуванні покрівель із полівінілхлоридних мембран BauderTHERMOFOL.
За п. 3.2 стандартів організації України Д.2.4- 38470464-001:2013 «Улаштування покрівель із полівінілхлоридних мембран» цей стандарт розроблено з урахуванням (К-1,2).
Як зазначалося, згідно з проєкто-кошторисною документацією капітальний ремонт покрівлі житлового будинку № 18 по вул. Котляревського в м. Рівне здійснювався із полівінілхлоридних мембран BauderTHERMOFOL.
Однак в актах форми №КБ-2в застосовано коефіцієнт К-1,2 «до норм витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, для урахування впливу умов виконання робіт» згідно з додатком Б ДСТУ-Н Б Д.2.4- 21:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Вказівки щодо застосування», не зважаючи на те, що вказаний коефіцієнт передбачений в ресурсних елементних кошторисних нормах на ремонтно-будівельні роботи, визначених стандартами організації України Д.2.4-38470464- 001:2013 «Улаштування покрівель із полівінілхлоридних мембран».
Отже, коефіцієнт К-1,2 «до норм витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних
роботах, для урахування впливу умов виконання робіт» застосовано двічі. Як наслідок, вартість виконаних будівельних робіт завищено на 10 076,31 грн.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами п. 4 ч. 1. ст. 611 УК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 11, 525, 526, 629 ЦК України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов'язків є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання допускається виключно у випадках, установлених договором або законом.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Згідно з приписами ст. 224 та ч. 1 ст. 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської
діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Ураховуючи положення ст. 74 ГПК України, саме на позивача покладено обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Натомість відповідачу, з урахуванням положень ч. 1 ст. 883 ЦК України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Судом із фактичних обставин справи установлено, що відповідач, будучи професійним учасником на ринку виконання будівельних робіт (відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у виписці з ЄДРЮОФОПГФ), мав знати про порядок формування вартості будівельних робіт, однак останній в актах форми КБ-2в двічі застосував коефіцієнт К-1,2 «до норм витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, для урахування впливу умов виконання робіт», що призвело до завданню збитків позивачу. При цьому відповідач своєї вини у завданні збитків не спростував, однак по суті визнав їх, погодившись сплатити 10 076,31 грн протягом 50 робочих днів після закінчення воєнного стану.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку по обґрунтованість заявлених позовних вимог, а відтак про їх задоволення.
Щодо акта ревізії, на який позивач посилається як на підставу заявлених позовних вимог, то
суд зазначає таке.
Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17).
За висновком, викладеним у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16, акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і
заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний)
розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом
справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 2 684,00 грн покладається на
відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов Департаменту інфраструктури га благоустрою Рівненської міської ради до Приватного
підприємства «Будівельна компанія «Комфорт-Сервіс» про стягнення 10 076,31 грн збитків задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Будівельна компанія «Комфорт-Сервіс» (вул. Млинівська, 18, м. Рівне, 33024, ідентифікаційний код 38822203) на користь Департаменту інфраструктури га благоустрою Рівненської міської ради (33013, м. Рівне, вул. Шевченка, 45, ідентифікаційний код 44250562) 10 076,31 грн збитків.
Стягнути з Приватного підприємства «Будівельна компанія «Комфорт-Сервіс» (вул. Млинівська, 18, м. Рівне, 33024, ідентифікаційний код 38822203) на користь Департаменту інфраструктури га благоустрою Рівненської міської ради (33013, м. Рівне, вул. Шевченка, 45, ідентифікаційний код 44250562) 2 684,00 грн судового збору.
Позивач: Департамент інфраструктури га благоустрою Рівненської міської ради (33013, м. Рівне, вул. Шевченка, 45, ідентифікаційний код 44250562).
Відповідач: Приватне підприємство «Будівельна компанія «Комфорт-Сервіс» (вул. Млинівська, 18, м. Рівне, 33024, ідентифікаційний код 38822203).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 03.04.2023.
Суддя О.Андрійчук