65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"31" березня 2023 р. Справа № 916/332/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 14305909),
до: Фізичної особи-підприємця Клапатюк Ольги Дмитрівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення 102926,81 грн.
Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.
Обставини справи.
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Клапатюк Ольги Дмитрівни про стягнення 102926,81 грн, яка складається з суми заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 102926,81 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 011/5507/556945 від 25.04.2019.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2023 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 916/332/23 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснив сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у підпункті 17.1 пункту 17 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилались судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження сторін, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зазначена ухвала суду отримана позивачем, про що свідчить повернуте на адресу суду поштове повідомлення з відміткою пошти про вручення (т.1, а.с.47).
Проте, ухвала про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою Укрпошти щодо причини повернення (досилання) - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Станом на 31.03.2023 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Від сторін у справі жодних заяв про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом, не надходило.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву, тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги відсутність протягом тривалого часу будь-яких клопотань від сторін у справі, в яких останні заперечували б проти розгляду даної справи по суті, враховуючі, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання розумних строків вирішення спору справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд,
25 квітня 2019 року між Акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" правонаступником якого за всіма права та обов'язками, що підтверджується статутом, є Акціонерне товариство „Райффайзен Банк" (надалі по тексту позивач, банк або кредитор) і фізичною особою-підприємцем Клапатюк Ольгою Дмитрівною (надалі по тексту відповідач, боржник або позичальник) був укладений Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/5507/556945 (надалі - Договір), згідно умов якого банк надає клієнту можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів № 260091000922(1521505400), МФО 328351, шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів.
Максимальний ліміт кредиту за договором складає 250000,00 гривень.
В межах максимального ліміту встановлено поточний ліміт кредиту.
На дату укладання Договору поточний ліміт кредиту складає 120000,00 гривень. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 Договору.
Згідно умов п. 1.2. Договору, строк дії кредиту з наступного дня, що слідує за датою укладання Договору по 25.04.2021 включно.
Без укладання додаткових угод до договору, банк має право продовжити строк дії кредиту на 24 календарних місяці за умови, що на дату закінчення кредитування буде дотримано кожну з наступних умов:
- банк за 20 робочих днів до останнього робочого дня строку дії кредиту не отримав листа клієнта про відмову від подовження строку дії кредиту;
- відсутні факти невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов'язань за Договором;
- відсутні умови передбачені п. 8.2. Договору (п.1.3. Договору).
Відповідно по умов п.1.4 Договору, кредит надається виключно з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності клієнта, у зв'язку із чим до відносин сторін не застосовується Закон України „Про споживче кредитування".
Згідно умов п. 2.1 Договору, протягом всього строку фактичного користування кредитом клієнт зобов'язаний сплачувати щомісяця банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних, крім випадків, передбачених п. 2.2. Договору.
Нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом. Таке нарахування здійснюється щомісяця в будь-який день в період, що починається за 4 робочих дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 числа кожного календарного місяця, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання клієнтом кредитних коштів, останній день строку користування кредитом не враховується. При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті відповідно до умов Договору (п.2.3. Договору).
Відповідно до умов п. 2.4 Договору, погашення процентів за кредитом здійснюється шляхом договірного списання банком коштів в необхідній сумі з рахунку в дату розрахунку процентних платежів, в тому числі за рахунок збільшення заборгованості за кредитом понад суму поточного ліміту.
Відповідно до умов п. 5.1. Договору, клієнт зобов'язаний протягом дії Договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов п.5.2. Договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. Під поняттям «Погашення заборгованості» сторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, штрафів та іншихплатежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені Договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків банка, пов'язаних з неналежним виконанням клієнтом умов Договору.
Клієнт зобов'язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення Договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 (п'ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банка. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на рахунку коштів, належним до сплати клієнтом банку заДоговором в термін виконання зобов'язань клієнта за Договором, клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за Договором (п. 5.2. Договору).
Згідно умов п. 8.1. Договору, у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов'язань (обов'язків) за Договором, обставин передбачених пунктом 8.2. Договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання клієнта за Договором не будуть виконані, банк має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів про зміни) відмовити клієнту в наданні Кредиту та/або скасувати Максимальний ліміт/Поточний ліміт та вимагати дострокового Погашення заборгованості.
Банк вправі скористатись правами, зазначеними в пункті 8.1, Договору, та/або пред'явити клієнту відповідну вимогу при настанні будь-якої з обставин, але не обмежуючись ними (п. 8.2. Договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором (п. 13.2. Договору).
При цьому, у зв'язку із неналежним виконанням боржником взятих на себе обов'язків із повернення кредитних коштів, утворилась заборгованість, розмір якої станом на 22.11.2022 складав 102926,81 грн.
Враховуючи зазначене, позивачем 28.11.2022 було направлено на адресу позичальника вимогу (від 22.11.2022 вих. №114/5-К-268450) про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором в загальному розмірі 102926,81 грн протягом 30 днів з дати отримання цієї вимоги, яку позичальником отримано 06.12.2022.
Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов'язання, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 102926,81 грн, яка складається з суми заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 102926,81 грн..
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України, права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, укладений між банком та відповідачем Договір є підставою для виникнення у сторін за цим договором відповідних зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За статтею 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором № 011/5507/556945 від 25.04.2019, шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів в розмірі 120000,00 грн на поточний рахунок позичальника, відкритий в АТ "Райффайзен Банк Аваль", з метою подальшого його використання за цільовим призначенням, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку.
Суд доходить висновку, що надана позивачем виписка з поточного рахунку ФОП Клапатюк О.Д., в силу вимог ст. 76 ГПК України є належним доказом перерахування банком кредитних коштів відповідачу. Окрім цього, доказів, які б спростовували висновки суду в цій частині, до матеріалів справи не надано. Відповідач будь-яких заперечень щодо належного виконання банком взятих на себе зобов'язань суду не надав.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ФОП Клапатюк О.Д. взяті на себе зобов'язання з повернення суми позики та сплати процентів не виконав належним чином, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем.
Згідно вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як зазначалось вище, пунктом 2.1 кредитного договору сторони погодили процентну ставку в фіксованому розмірі 29,9% річних.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 22.11.2022 заборгованість відповідача за дозволеним овердрафтом складає 102926,81 грн.
У зв'язку із неналежним виконанням ФОП Клапатюк О.Д. обов'язку щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків, позивач скористався правом вимоги дострокового повернення всієї суми заборгованості за кредитом та 28.11.2022 направив на адресу позичальника вимогу від 22.11.2022 вих. №114/5-К-224650 про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором в загальному розмірі 102926,81 грн, вимагаючи здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі протягом 30 днів з дати отримання цієї вимоги. Вказану вимогу було направлено ФОП Клапатюк О.Д., за адресою: АДРЕСА_1 , яку позичальником отримано - 06.12.2022, що підтверджується наданим позивачем трекінгом з сайту "Укрпошта" за номером поштового відправлення №0690004429172. Проте вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та реагування.
Жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення заборгованості відповідачем за кредитним договором до суду не надано. Окрім цього, матеріали справи не містять жодних заперечень щодо розрахованих позивачем сум заборгованості за кредитом та відсотками, у зв'язку з чим суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з ФОП Клапатюк Ольги Дмитрівни заборгованості за кредитним договором №011/5507/556945 у розмірі 102926,81 грн.
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Клапатюк Ольги Дмитрівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 14305909) суму заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 102926,81 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Рішення підписано 31 березня 2023 р.
Суддя Нікітенко С.В.